WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Проблеми освоєння запозичених мовних одиниць - Курсова робота

Проблеми освоєння запозичених мовних одиниць - Курсова робота

Засвідчено також окремі інновації-запозичення з інших - маловідомих мов світу. Так, із тибетських мов в останні десятиліття засвоєно лексичні одиниці - єті "снігова людина; назва міфологічної людиноподібної істоти, яка нібито живе в горах Тибету", Шамбала "у буддизмі - назва священної країни, схованої в горах Тибету, де живуть вищі істоти, які володіють сакральними знаннями про всесвіт".

Нещодавно в мові ЗМІ стало відомим слово з малайської мови батик у значенні "1) техніка розпису, коли малюнок наносять тонким шаром воску і тканину опускають у фарбувальний розчин, який не забарвлює покриті воском ділянки; 2) багатобарвна тканина, оздоблена за допомогою цієї техніки".

На кількості та різноманітності сучасних запозичень із неєвропейських мов позначається розширення зв'язків незалежної України з державами Сходу. Подекуди структурна віддаленість мов спричиняється до поширення графічних варіантів нових запозичених слів.

Висновок

Мова ЗМІ завжди була й залишається сферою акліматизації запозичень як одного з найголовніших джерел збагачення й оновлення лексичної системи сучасної української мови. Кількість нових іншомовних слів, які увійшли в ужиток і засвоєні українською літературною мовою в другій половині 80-х - 90-х роках XX століття, досить значна (понад 2000 одиниць, що становить 33,3%).

Інтенсивний приплив і функціонування, а також порівняно швидке засвоєння неологічних лексико-семантичних входжень - одне з характерних явищ зазначеного періоду, що зумовлюється й визначається багатьма чинниками як позалінгвального, так і внутрішньолінгвального характеру. На ці процеси здійснюють вплив насамперед соціально-політичні демократичні перетворення, лібералізація, відкритість сучасного суспільства для міжнародних зв'язків, зокрема наявність більш тісних суспільно-політичних, соціально-економічних, науково-технічних, культурних, спортивних та ін. контактів між народами носіями мов.

Істотну роль відіграли також суспільна мода і лінгвальні та естетичні смаки, зокрема намагання мовців використати слова, яким властиве конотативне значення, неординарність, вишуканість, новизна. Останнє притаманне в основному мовленню молодшого покоління українців, що й засвідчили молодіжні часописи та програми на радіо і телебаченні. Певний вплив також мала лінгвальна практика західної української діаспори. Серед внутрішньомовних причин головною виступає цілеспрямована тенденція до удосконалення існуючої лінгвальної системи, необхідність збереження мови в стані комунікативної придатності. З-поміж них важливе місце займає "номінативна безвихідь", потреба заповнення мовних лакун - поповненням певних тематичних груп, а то й створення їх у мові-реципієнті в певний історичний момент (наприклад, назви із царини інформатики та обчислювальної техніки), чи окремих слів на означення нових реалій, понять, явищ, тобто розширення засобів номінації та комунікації.

Дієвою причиною, що пов'язана з попередньою, є входження іншомовних слів у мову через брак відповідних лексем, позбавлених будь-яких багатозначностей в українській мові, переважно в царині науково-технічної, економічної термінології. Прагнення до економії мовних засобів зумовило появу і засвоєння значної кількості містких етранжизмів. У зазначену добу як у загальновживаній, так і в мові мас-медіа активно діяла тенденція до чіткої диференціації запозичених одиниць (за семантикою та сферами вживання) щодо їх семантики, стильового та стилістичного, почасти навіть жанрового функціонування.

Домінують нові запозичення інтернаціонального характеру переважно з європейських мов, а серед них інтенсифікація входження в мову мас-медіа (та й в українську лексичну систему в цілому) одиниць із англійської мови, зокрема її американського варіанта, які становлять близько 75-80-ти відсотків усіх етранжизмів. Незважаючи на посилення в новітній публіцистиці й в українській мові в цілому тенденції до усунення і заміни раніше запозичених слів і кальок з російської мови пуризмами, питомими новотворами й іншими етранжизмами, засвоєння з російської мови проникали ще досить інтенсивно.

Донедавна запозичення з інших мов світу в українську здійснювалися переважно опосередковано - через російську мову, а нині цей процес дедалі більше відбувається безпосередньо. Лексико-семантичні запозичення з інших мов Заходу, а особливо неєвропейських (азійських), були незначними і мали обмежений характер.

Процеси адаптації, освоєння й унормування та кодифікації нових запозичень відбувалися нерівно і ще далекі до завершення. Найінтенсивніше освоювалися і входили до української літературної мови нові етранжизми європейського та інтернаціонального характеру, збагачуючи її лексичну систему, а особливо термінологічні підсистеми, зокрема суспільно-політичну, соціально-економічну, науково-технічну, спортивну, культури та мистецтва та ін. Варто відзначити, що великий масив цих одиниць, завдяки активному функціонуванню в мові ЗМІ, особливо в рекламі, поступово переходить із вузькоспеціальної сфери в загальновживану і літературну мову. Ці та інші процеси сприяли також збагаченню синонімічних рядів української мови.

Проте значна кількість запозичень-інновацій ще не освоєна українською лексичною системою. Цей процес триває. Переконливим свідченням цього слугує синонімічна дублетність нового етранжизма і питомого українського і слова чи новотвору, а також варіантність, зокрема фонетична, графічна й орфографічна, зрідка словотвірна і граматична серед аналізованих одиниць, що є теж переконливим показником їх новизни.

Варто зауважити, що не всі запозичення є виправданими з погляду культури української мови. Нерідко в їх уживанні зовсім немає потреби, вони лише ускладнюють комунікацію, тому що заступають наявні в словнику загальновживані відповідники. Тому журналістам, редакторам, дописувачам слід критичніше та уважніше ставитися до ряду іншомовних інновацій, що не відповідають фонетичній, граматичній, стилістичній та ін. підсистемам української мови, переобтяжують, вульгаризують і розхитують усю структурну систему національної мови.

В цілому активізація процесу запозичень була пов'язана також із загальним процесом європеїзації та інтернаціоналізації лексичного складу багатьох мов.

Використана література

  1. Українське мовознавство.- К: Вища школа, 1978.- 144с.

  2. Кочерган Михайло Петрович Загальне мовознавство.- К.: Академія, 1999.- 288с.

  3. Кочерган, Михайло Петрович Загальне мовознавство: Підручник.- К.: Академія, 2003.- 464с.- (Альма-матер).- 27.00

  4. Сімович Василь Українське мовознавство: Розвідки й статті.- Оттава: Universitet of Ottawa Press, 1981.- 451c.

  5. Другий Міжнародний Конгрес Україністів: Львів, 22-28 серпня 1993р.: Мовознавство..- Львів: , 1993.- 281с.

  6. Нова філологія. №1(9)..- Запоріжжя: ЗДУ, 2000.- 403с.

  7. Іноземна філологія.- Львів: ЛДУ ім. І.Франка, 2004.- 400с.

  8. Нова філологія. №2(17)/ Гол.ред. Науменко А.М.- Запоріжжя: ЗДУ, 2003.- 316с.- 7.92

  9. Нова філологія. №1(10)/ Ред. Науменко А.М.- Запоріжжя: ЗДУ, 2001.- 400с.

  10. Новітня філологія.- Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П.Могили, 2005.- 328с.

  11. Studia Methodologica. Вип.4. Філософія.Філологія.- Тернопіль, 1998.- 160с.

  12. Іноземна філологія: Український науковий збірник.Вип.ІІІ..- Львів: ЛДУ ім. І.Франка, 1999.- 324с.

  13. Вісник Прикарпатського університету. Сер.:Філологія.- Івано-Франківськ: Плай, 1999.- 204с.

  14. Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. Сер.: Філологія.- Харків: Константа, 2000.- 320с.

  15. Вимоги до державної атестації випускників (напрям підготовки 0305-філологія).- Запоріжжя: ЗДУ, 2004.- 51с.

  16. Іноземна філологія: Міжвідомчий науковий збірник. Вип.110/ Відп.ред.К.Я.Кусько.- Львів: Світ, 1997.- 216с.

  17. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.Сер.:Іноземна філологія.- К.: Вид. центр "Київський університет", 2000.- 80с.

  18. Вісник Харківського національного університету. №520/ Ред. Безхутрий Ю.М.- Харків: ХНУ, 2001.- 504с.- (Філологія; Вип. 33. Філологічні аспекти дослідження дискурса).- 6.00

  19. Навчальний посібник з курсу "Історія французької мови" (кваліфікаційний рівень "бакалавр", напрям підготовки: філологія).- Запоріжжя: ЗНУ, 2006.-

  20. Навчальний посібник з курсу "Історія французької мови" (кваліфікаційний рівень "бакалавр", напрям підготовки: філологія).- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 89с.

Loading...

 
 

Цікаве