WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Проблеми освоєння запозичених мовних одиниць - Курсова робота

Проблеми освоєння запозичених мовних одиниць - Курсова робота

Активізація традиційних для України безпосередніх контактів і взаємозв'язків із країнами й народами Європи, перерваних у попередні десятиліття, сприяла інтенсивному запозиченню й подальшому освоєнню значної кількості слів із цих мов. Причому серед останніх переважно домінували лексичні та семантичні європеїзми, ширше - інтернаціоналізми.

Досить важливим джерелом етранжизмів на нинішньому етапі розвитку української мови, зокрема за посередництвом підстилю мови ЗМІ, залишаються лексичні одиниці французького походження. Найчастіше спостерігаємо таке явище, як входження до мовного обігу слова-назви разом із запозиченою реалією чи поняттям.

Загальновизнано, що Франція була й залишається законодавцем модного одягу, вміння його добирати, дбати про свою зовнішність, чарівність, ;і тому не випадково, що саме ця тематична група слів представлена в сучасній українській мові дещо ширше. "Запозичення з французької мови для пересічного мовця майже завжди пов'язані зі сферою моди, чогось витонченого, вишуканого, елегантного" . Так, нині в Україні досить активно функціонують номінації на зразок: от-кутюр (з франц. haute couture -високе пошиття) "висока мода", прет-а-порте (з франц. prel-a-porter) "готовий якісний і надійний одяг; ужиткова мода", кутюр 'є (з франц. couturier - кравець) "модельєр одягу найвищої класифікації; модельєр (як правило, висококваліфікований і авторитетний), який розробляє і створює високохудожні авторські колекції одягу, визначає стиль у моді" та ін. А також такі, як: віз аж "мистецтво косметичного й живописного догляду за обличчям, що полягає також у доборі до нього відповідної зачіски, макіяжу, аксесуарів", макіяж (з франц. maquillage - гримування) "мистецтво гримування; накладання гриму для підсилення виразності обличчя, приховування його вад тощо; спосіб нанесення гриму; техніка роботи з обличчям і доведення його до певної норми використовуючи відповідні косметичні засоби та ін.", шарм (з франц. charme) "чарівність, привабливість, вишуканість", бутик (з франц. boutique - крамничка, магазинчик, майстерня) "невеликий сучасний магазин особливо елегантного, модного, але дорогого одягу, взуття, парфумів тощо" та ін.

Ще одну тематичну групу сучасних запозичень із французької мови становлять назви приладів, пристроїв, а також пов'язаних із ними певних систем технічного забезпечення тощо. Сюди, зокрема, можна віднести такі лексичні одиниці, як декодер (з франц. decodeur) "прилад для дешифрування цифрових кодованих даних; дешифратор (в обчислювальній техніці)".

Наступна семантична група об'єднує в своєму складі слова і терміни на позначення суспільно-політичних понять і реалій: мондіалізм (від франц. mondial - світовий, всесвітній, глобальний) "1) своєрідний світогляд, уявлення, що розглядає все населення Землі як єдину популяцію без урахування етнічних ознак та особливостей; 2) суспільно-політичний рух у ряді країн, який поставив своїм завданням досягнення геополітичного контролю над процесами розвитку світового співтовариства внаслідок створення всесвітнього уряду.

Певну кількість слів українською мовою було засвоєно із німецької мови. Так, останнім часом лексична підсистема, що об'єднує спортивну лексику й термінологію, поповнилася такими етранжизмами, як бундесліга (з нім. Bundesliga - Федеральна ліга) "національна, тобто найвища, ліга (в футболі та інших ігрових видах спорту)", оберліга (з нім. Oberliga) "вища ліга (в футболі та інших ігрових видах- спорту) Німеччини", бундестім (з нім. Bundesteam) "національна команда (в ігрових видах спорту)", бундесмашина (з нім. Bundesmaschin) перен. "мобільна і згуртована збірна команда з футболу Німеччини" тощо, пор.: ... грав у Бремені, справедливо вважаючись одним із найкваліфікованіших стоперів бундесліги; 20 січня кияни проведуть контрольний матч з одним із лідерів оберліги...; Хвалена бундесмашина дала збій, який, певна річ, позначиться на її іміджі.

З італійської мови прийшли в українську через лінгвальну практику мас-медіа слова з царини харчування, переважно на означення їжі та напоїв спагеті (з італ. spaghetto — тонка мотузка, шпагат від spago — мотузка) "довгі і без порожнини всередині італійські макарони", піца (pizza - вид сиру) "і популярний італійський хлібний виріб у вигляді перепічки або коржа із запеченими па ньому шматочками м'яса, ковбаси, риби, сиру, грибів тощо під соусом", піцерія (pizzeria) "закусочна, в якій готують та подають піцу", туті-фруті (tutti-frutti від tutti - все і frutti - плоди, фрукти) "солодощі для дітей, що готуються із згущеного фруктового мармеладу, відливанням у фігурних формах", капучино (з італ. сарuссіnо - капуцинський чернець, темно-коричневий колір) "міцна кава з молоком", експрес (з італ. espresso - яскраво виражений, категоричний; терміновий, швидкий) "чорна кава" тощо, пор.: Відомо, що італійці - найпристрасніші в світі поїдачі спагеті та інших макаронних виробів..; Італійський режисер... знайшов ... виконавицю головної ролі для свого нового фільму —в неапольській піцерії; Ти народився, щоб готувати капучино!; Повертаючись зі служби, середньостатистичний італієць обов'язково завітає в кафе, аби випити "експреса" й обговорити останні футбольні новини, а середньостатистична італійка випиває в цей час в компанії подружок за сусіднім столиком чашечку "капучино " .

Переважна більшість інтернаціоналізмів, що за своїм творенням, і входженням, складниками ніби алогічні, виникла і на базі давньогрецької мови. Слід відзначити, що чимало грецизмів відомі здавна, проте саме в новітню добу, а в деяких європейських мовах і трохи раніше, вони стали використовуватись як твірні основи або морфеми для продукування інноваційних лексем, зокрема таких, як біополітика (з д-грец. bios - життя і politukas - державна діяльність) "теоретична концепція в зарубіжній політології, яка розглядає політичні та соціальні стосунки в суспільстві, міжнародні відносини і причини різновидів конфліктів крізь призму біологічних чинників і вроджених психологічних якостей окремих людей, етнічних груп".

Українська мовна практика поповнилася через підстиль мас-медіа поодинокими новими запозиченнями з інших європейських мов, зокрема словами-вкрапленнями на зразок - омбудсмен (з шведської ombudsman - представник чиїх-небудь інтересів від ombudo - представник) -"у ряді країн - спеціальна посадова особа в парламенті, яка стежить за законністю дій державних органів та дотриманням прав громадян; у Верховній Раді України - уповноважений з прав людини"; скансен (з шведської skansen) "етнографічний музей під відкритим небом"; прим'єро (з іспан. premiero - перший) "перша, тобто найвища ліга чемпіонату Іспанії з футболу", макарена (з іспан. macarena -свята) "іспанська пісня, під яку танцює іспаномовне населення світу; запальний танок" бацька (з білоруської батько) ірон. "правитель, який нібито дбає і піклується про свій народ; диктатор" та ін., напр.: ... 11 лютого відбувся перший тур виборів українського омбудсмена ...; У віддалених селах [Полісся] подекуди можна зустріти навіть напівкурні хати (кілька експонатів перевезено до київського скажену); "Слов'янський базар" відкрили сам "батька" і Юрій Лужков... Сам білоруський "батька" прилетів до Вітебська на вертольоті.

Новітні лексичні запозичення з європейських мов відбивають активізацію міждержавних, міжкультурних зв'язків, проникнення понять і реалій в український соціум, тенденцію до європеїзації політики, техніки, культури.

  1. Запозичення з неєвропейських мов

Серед досить значного за обсягом масиву запозиченої лексики в підстилі мас-медіа нові входження, джерелом яких є неєвропейські мови, становлять порівняно невеликий відсоток (як свідчать кількісні дані, десь близько 6-8%). Такі лексичні одиниці потрапляють у мову ЗМІ здебільшого з вузькопрофесійних сфер. Поширення їх у загальновживаній мові залежить від інтенсивності використання цих назв у публіцистиці. Вони є переконливим свідченням відкритого діалогу українців із народами інших континентів, взаємного зацікавлення політичним, економічним, науково-технічним, спортивним, культурним та ін. життям. Серед нових запозичень переважають лексичні одиниці зі східних і семітських мов. Помітно зросла тематична група назв різноманітних єдиноборств, що стали модними і почали активно культивуватися та практикуватися в Україні. Активізувалися також запозичені інновації і царини культури та мистецтва. Значна кількість новозапозичень із неєвропейських мов пов'язана і з конфесійною сферою.

Серед аналізованого масиву нових іншомовних слів, які найбільш інтенсивно засвоювалися як мовою сучасних українських ЗМІ, так і загальномовною практикою, важливе місце посідають запозичення з японської мови. Відзначаємо серед тематичних груп спортивні етранжизми - переважно на позначення різних орієнтальних єдиноборств. Відомо, що саме Японія є родоначальником багатьох із них, оскільки вони там зародилися і вдосконалювалися протягом тривалого часу. В останні роки, коли Україна почала інтегруватися у світову спільноту, інтенсивніше налагоджувати контакти не лише з близькими сусідами, а й віддаленими державами, названі види спорту та етранжизми на їх позначення стали й надбанням української мови. Зокрема в мові новітньої публіцистики засвідчено такі з них, як айкідо (буквально ай - зустріч, кі - дух, до - майстерність, мистецтво - від первинного значення до — шлях, дорога) "вид східного єдиноборства, що ґрунтується на оборонній тактиці недопущення нападу", сумо (дослівно су - противник і мо- боротьба) "один із найпопулярніших видів японської національної боротьби; у сутичках перемагає той, хто змусить противника торкнутися підлоги будь-якою частиною тіла (при цьому використовуються різноманітні кидки, підніжки, підсічки); перемагає зазвичай борець із великою масою тіла", кіокушинкай-карате (буквально кіоку - досягати, шин - істина, кай - асоціація, школа, кара - порожній, голий, те - руки) "одна з шкіл карате, започаткована японським спортсменом Оямою в середині XX століття; різновид східних єдиноборств", нунчаки (з япон. нунчаку - вид зброї) "один із різновидів холодної зброї у східних єдиноборствах, передусім у карате: два короткі дубці, з'єднані сталевим ланцюжком або міцною мотузкою", сенсей (буквально сен - раніше, сей - народитися) "вчитель, наставник (у східних єдиноборствах); той, хто навчає, передає знання; тренер", дан (буквально дан - сходинка) "ранг, ступінь досконалості в оволодінні мистецтвом бою в східних єдиноборствах" та ін., пор.: Десять місяців тому він завдав смертельних ножових поранень своєму тренерові з айкідо.

Loading...

 
 

Цікаве