WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Проблеми освоєння запозичених мовних одиниць - Курсова робота

Проблеми освоєння запозичених мовних одиниць - Курсова робота

Очевидно, в транслітерації подібних слів позначився вплив мовної практики української діаспори Заходу. Принагідно відзначимо, що на початку XX ст. принцип транслітерації звука англійської мови, позначуваного літерою w був властивий і російській мові (пор. російську транслітерацію прізвища американського президента періоду Першої світової війни Вильсона).

Писемні джерела здебільшого враховують закони української фонетики, графіки та орфографії в передачі слів і послуговуються формами на зразок: дилер, брифінг, лізинг, рейтинг, харизма, компакт-диск, рієлтор, кутюр'є, самміт, кілер та ін., які раніше передавали по-різному, а переважно неправильно, зокрема ближче до англійської чи російської лінгвальної системи (діллер, брифінг, лізинг, рейтинг, харизма, компакт-диск, дістрібьютор/ дистриб'ютор, рієлтор/ріелтер, кутюр'є, самміт, кіллер тощо). Наведені вище слова є свідченням фонетичної "українізації" новозапозичень, входження їх в українську лексичну систему. Однак є приклади нових запозичених слів, звуковий склад яких ще відчутно засвідчує їх "іншомовність" - не характерне для української мови поєднання та нагромадження приголосних, збіг голосних, зокрема дифтонгів і трифтонгів, початкові голосні, неприйнятні для власне національних одиниць, відсутність протетичних звуків тощо.

У другій половині 80-х - у 90-х роках минулого століття в мові ЗМІ, як і в усій загальнонародній українській мові, продовжувався процес морфологічної адаптації новозапозичень із різних лінгвальних систем. Порівняно з фонетичним освоєнням, аналізований процес характеризується більшою чіткістю, усталеністю, відсутністю дублетних лексичних одиниць. В основному, іншомовні слова-інновації з морфологічного погляду в українській мові як у мові-реципієнті асимілювалися відповідно до їх особливостей у мові-джерелі і невідповідності трапляються порівняно рідко.

У морфемному і словотворчому аспектах запозичені слова і морфеми на українському ґрунті виявляють досить значну активність у збагаченні відповідних національних лінгвальних підсистем. Досить значний масив нових іншомовних слів у нашій мові став важливим підґрунтям для продукування похідних новотворів: лізинг - лізинговий, лізингодавець, лізингоотримувач; траст - трастовий, трастовик, натрастувати; бартер - бартерний, бартерувати, збартерувати, бартеруватися, бартеризація; рейтинг -рейтинговий, рейтинговість, рейтингування тощо. Причому це стосується не лише книжних стилів, для яких названі процеси є характернішими, а й розмовного функціонального різновиду, пор.: ксерокс - ксерити, ксерокопіювати; "Мерседес" - мерс, мерседесівський; фермер - фермерувати "займатися фермерством" та ін.

У мові мас-медіа спостерігається також наростання словотвірної продуктивності низки запозичених морфем, зокрема кореневих і афіксальних, як відео (відеоурок, відеоогляд, відеозал, відеоносій, відеогра), аудіо (аудіозапис, аудіокурс, аудіоновинка, аудіопродукція), Інтернет (Інтернет-кав'ярня, Інтернет-послуги, Інтернет-зал, Інтернет-картка), -изацій- (зомбізація, бартеризація, фермеризація, тінізація), -іст-/-ист- (нобеліст, екологіст, візажист), -ізм-/-излі-(візіалізм, манкуртизм, харизматизм), -ман (погодоман, лірикоман, дієтоман, титуломан), супер- (суперсучасний, суператлет, су пер важко вик, супергра), ре- (реінвестований, реприватизація, реінтеграція), пост- (пострадянський, посткомуністичний, постчорнобильський), екс- (екс-Союз, екс-лідер, екс-Югославія), анти- (антиринковий, антирухівський, антибартерний), де- (декомунізація, деядеризація) та багато ін. Також ще одним показником належності того чи іншого слова до запозичень є неможливість виділення в його основі двох чи більше коренів, які звичайно легко простежуємо в питомих українських словах.

Морфологічне освоєння нових запозичень включає в себе як один із важливих складників граматичну адаптацію цих одиниць. Головним показником останнього є входження іншомовного слова до певного лексико-граматичного класу слів (частин мови) мови-реципієнта й набуття у зв'язку з цим відповідних морфологічних і синтаксичних ознак.

Запозичена українською мовою з американського варіанта англійської мови в останні десятиліття лексична одиниця бакс "долар США", що має жаргонний характер і побутує переважно в розмовному вжитку та зрідка з певною стилістичною метою і в лінгвальній практиці ЗМІ, функціонує в формі однини. В мові-джерелі цей іменник виступає у множині (пор.: buks, де s є показником множини), хоч має також і форму однини. Те ж саме можна сказати і про лексеми-англіцизми спікер, ф'ючер, памперс тощо. Серед ново запозичених іншомовних слів зустрічаємо й лексичні одиниці на зразок капучино, біде, авіашоу, ківі, кунг-фу та ін., які є невідмінюваними і не вкладаються в граматичні закони української мови. На мій погляд, збільшення кількості невідмінюваних іменників-запозичень слід розглядати як негативне явище, що поступово змінює традиційні структурно-граматичні особливості української мови.

Важливою стороною адаптації новозапозичень є також їх семантичне освоєння. Дехто відзначає, що семантичне освоєння запозичень - це питання про включення їх в лексико-семантичну систему мови-реципієнта, встановлення різноманітних зв'язків із питомими елементами словника, включення в різноманітні ряди і ланцюги залежностей, що в різних напрямках перетинають словниковий склад мови, про віднесення (належність) нового слова до синонімічного ряду слів із подібним значенням і розмежування його - смислове чи стилістичне - з іншими елементами цього ряду; поява в ньому антонімічних опозицій на ґрунті нової мови; посідання ним певного місця в семантичних структурах і мікроструктурах нової мови і зміни в них, викликані його входженням. Життя іншомовного слова пов'язане із зміщенням ієрархії значень, які властиві цій номінативній одиниці в мові-джерелі. Потрапляючи в нові умови формування лексико-синтаксичних полів, парадигматичних і синтагматичних відношень, у нові словотвірні гнізда, запозичене слово нерідко відходить від своєї первинної (зафіксованої у мові - джерелі) семантики. Публістичність інформації, емоційно - експресивні конотації зумовлюють семантико - стилістичну трансформацію нового входження. На сприйнятливість і розвиток лексичної семантики впливають національно-культурні чинники, ментальність носіїв мови, їхні асоціативно-образні традиції, активізовані в конкретну історичну добу. Інтенсивність уживання слів-запозичень у мові сучасних ЗМІ робить їх своєрідними знаками доби. Передусім це стосується загальновідомих термінів із галузі економіки, медицини, інформатики, спорту та ін, які розширюють вузькоспеціальне значення, набувають додаткових сем і прагмаоцінних, стилістичних конотацій.

Варто наголосити, що активізація процесів входження і функціонування значної кількості інновацій-запозичень у мову новітніх українських ЗМІ позначається різноаспектністю і неординарністю. Проте чітко простежуються дві основні тенденції протилежного характеру. З одного боку, - це включення української лексичної системи в інтернаціоналізацій процеси, розуміння необхідності заповнення термінологічних і понятійних лакун, а також сприйняття інтенсифікації запозичення з інших мов як опосередкованого вияву демократизації, свободи, політики відкритості тощо. З іншого ж, - протидія лінгвістичної і культурно-мовної свідомості українського загалу бурхливому припливу чужомовних елементів як патогенному чинникові впливу, що руйнує національні лінгвальні основи.

У ході функціонування і розвитку сучасної української літературної мови, відбуватиметься поступова апробація великої кількості нових запозичень на придатність і доречність використання, а також процеси у формування і подальшої кодифікації значного масиву цих одиниць чи поступового витіснення на периферію мовної системи і навіть повного зникнення окремих елементів. Хоча не виключена можливість семантичної і стилістичної модифікації деяких названих вище лексичних одиниць.

Основні джерела нових запозичень, їх тематичні групи варто вивчити ґрунтовніше.

  1. Англіцизми і американізми

Фактичний матеріал і кількісні характеристики засвідчили, що найпотужнішим джерелом лексичних запозичень у мові ЗМІ (та й в українській мові загалом) стала англійська мова (або, точніше, її американський варіант) - найбільш поширена в світі мова міжнародного спілкування та співпраці. Тому слушним видасться зауваження відомих українських вчених у царині журналістики: "Англо-американське домінування у глобальній комунікації можна схарактеризувати в багатьох категоріях, але насамперед скажемо, що у XX столітті цей феномен виявився у чотирьох площинах: англійська як світова мова, поп-культура, комунікаційні технології та інформація" . За підрахунками, в українській мові англіцизми й американізми становлять близько 75-80% серед всіх нових запозичень. Варто відзначити, що порівняно з другою половиною XIX - початком XX століття значно змінилися джерела й умови запозичування. Адже в той період основними джерелами були французька та німецька мови, а запозичення з англійської мови мали спорадичний характер.

Loading...

 
 

Цікаве