WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Проблеми освоєння запозичених мовних одиниць - Курсова робота

Проблеми освоєння запозичених мовних одиниць - Курсова робота

Поряд із позамовними виділяється і ряд власне мовних обставин, які сприяють входженню запозичень з інших мов. Головною виступає цілеспрямована тенденція до удосконалення існуючої лінгвальної системи, необхідність збереження мови в стані комунікативної придатності. Серед них важливе місце займає "номінативна безвихідь", потреба заповнення мовних лакун - поповненням певних тематичних груп (зокрема з різних галузей науки, техніки, медицини, спорту, культури), а то й створення їх у мові-реципієнті в певний історичний момент (наприклад, назви із царини інформатики та обчислювальної техніки) чи засвоєння окремих слів на означення нових реалій, понять, явищ, тобто розширення засобів номінації та комунікації. Іншою дієвою причиною, невід'ємно пов'язаною з попередньою, є входження іншомовних слів у мову за браком відповідних лексем в українській мові, позбавлених будь-яких багатозначності, переважно в царині науково-технічної, економічної термінології. До того ж, такі слова і терміни значною мірою на європейському і світовому ґрунті вже стали загальнопоширеними - переважно європеїзмами.

У загальнолітературній і в мові публіцистики активно діє тенденція до чіткої диференціації лексичних одиниць (за семантикою та сферами вживання) щодо їх семантики, стильового та стилістичного, почасти навіть жанрового функціонування. Так, наприклад, до відомого в українській мові синонімічного ряду слів крамниця - магазин в другій половині 80-х - 90-х роках минулого століття через мову ЗМІ запозичено назви нових специфічних західних реалій, що входять в український побут із розрізненням їхніх значеннєвих відтінків, зокрема супермаркет (з англійської мови supermarket) "великий (переважно продуктовий) магазин самообслуговування, універсам", бутик (з французької мови boutique-крамничка, магазинчик, майстерня) "сучасний невеликий магазин особливо елегантного, модного та дорогого одягу, взуття, парфумів тощо", шоп (з англійської мови shop) "крамниця", хоча головна мета призначення залишається тією самою - "приміщення для роздрібної торгівлі". Крім того, названі слова різняться сферою і частотою стилістичного вживання: лише в розмовному функціональному різновиді (і дуже рідко в мові ЗМІ) зустрічаємо лексеми лавка (мовна практика переважно старшого покоління та шоп (поширене переважно в мовленні молоді). Відомо, що ці лексеми, порівняно з названими вище літературними одиницями, використовуються рідше. Слід відзначити, що іноді негативнооцінна експресія, виразовість, влучність образу, ситуації досягається за допомогою новозапозиченого слова із певним формантом (так, наприклад, лексичні одиниці з суфіксоїдним компонентом - гейт (-gate), за яким закріпилося значення "скандал"). Вагомим чинником у цьому процесі є прагнення до економії мовних засобів, лінгвальних зусиль, енергії, до компактності в цілому. Часто має перевагу запозичення з іншої мови на місці власне національного громіздкішого словосполучення або описового звороту, пор.: кілер - найманий убивця-професіонал, брифінг - коротка прес-конференція, мас-медіа — засоби масової інформації, менталітет - сукупність духовних та розумових особливостей (психологічних, інтелектуальних, ідеологічних, релігійних, естетичних тощо) певного народу, соціальної групи чи індивіда; світобачення, світосприймання, самооцінка та ін.

Мова як особлива система систем, або рівнів, сама в свою чергу є частиною ще складніших систем - мова і мислення, мова і суспільство, мова і дійсність, мова і ментальність народу та багатьох інших. Так, чинником, у якому нероздільно поєднані позамовні та внутрішньомовні причини, є між стильовий взаємовплив і взаємопроникнення. Особливо це виявляється як у мові ЗМІ, так і ширше - в публіцистиці, де яскраво репрезентовані й активно функціонують лексичні одиниці різних стилів.

Актуальним питанням, яке потребує невідкладного розв'язання, є студіювання та вироблення практичних рекомендацій щодо пристосування, адаптації запозичень у системі мови - якою виступає українська. Як відомо, освоєння іншомовних слів відбувається одночасно кількома шляхами й охоплює фонетико-графічну, морфологічну і семантичну сторону слова. Під проблемою асиміляції іншомовних запозичень звичайно розуміють ступінь уподібнення цих слів питомим словам. Щодо ступеня асиміляції запозичених слів розрізняють входження до словозмінної та словотвірної систем, здатність вступати до синонімічних рядів та в антонімічні зв'язки, входження до складу фразеологічних одиниць, частотність уживання та ін. Проте, як вважають деякі дослідники, усі названі вище критерії є досить проблематичними та непереконливими: ступенів асиміляції може бути як завгодно багато, і ця проблема не стільки є лінгвістичною, скільки соціально-психологічною. Дехто виділяє такі послідовні етапи повного лексичного засвоєння іншомовних слів: 1) етап інновацій або первісного вступу в мову-рецептор; 2) віртуальний етап, коли словом користується відносна меншість носіїв мови-рецептора; 3) етап неологічного слововживання, коли лексемою послуговується відносна більшість носіїв мови-рецептора. Закорінення іншомовного слова в мові-реципієнті пов'язують із чотирма етапами: 1) п о ч а т к о в и м - уживанням іншомовного слова в тексті в його питомій орфографічній (фонетичній) і граматичній формі, без транслітерації і транскрипції, як своєрідного вкраплення ; 2) д р у г и м - пристосуванням його до системи мови-реципієнта через надання слову відповідної граматичної форми; 3) т р е т і м - утратою іншомовним словом ознак незвичності, набуттям ним рівноправності з іншими питомими словами; 4) ч е т в е р т и м - адаптацією іншомовного слова в стилістичній системі мови-реципієнта, тобто зняттям ситуативно-стилістичних і соціальних обмежень слововживання.

Варто спинитися на важливих, на мій погляд, моментах. Донедавна запозичення з інших мов світу в українську здійснювалися переважно опосередковано - через російську мову. Показником запозичень із західних мов через посередництво російської мови є звукове і графічне оформлення окремих входжень. Так, оскільки в російській мові немає прямого відповідника звукові [h], що властивий ряду західноєвропейських мов, зокрема германським (англійській, німецькій, голландській та ін.), з яких англійська в наші дні стала основним джерелом запозичень, у ній цей звук в основному передається через х ( пор.: рос. хит - з англ. hit, рос. хоспис - з англ. hospice). Українська мова розрізняє [ґ] і [г]. Однак, всупереч її природним особливостям, транслітерація іншомовних власних назв, переважно імен та прізвищ (англійських, німецьких, голландських та ін.) у мові більшості українських ЗМІ здійснюється за російськими зразками (пор.: Hillary - Хілларі, Backhem - Бекхем, Наmm - Хамм), не кажучи вже про звичайні слова-запозичення на зразок hot-dog, hat-tricked ін., які передають у мовній практиці також переважно за законами російської фонетики, графіки й орфографії - хотдог, хет-трік.

Останнім часом, поряд із описаним вище шляхом, відкривається можливість безпосередніх запозичень, що, безперечно, впливає і на вибір звукової та графічної форми відповідних іншомовних слів (пор.: Бекгем, Гемм, гінді та ін.).

Подекуди запозичення у мові сучасних ЗМІ відбивають фонетико-графічну та правописну неусталеність, функціонуючи нерідко в двох, а іноді й більше, варіантах: андеграунд/андерграунд "неофіційна течія (течії), напрям у мистецтві, яка протиставляється офіційним, загальновизнаним; нетрадиційне і не зрозуміле широкому загалові "підпільне мистецтво"; творці і прибічники такого мистецтва", римейк/ремейк/рімейк "новий варіант старого музичного запису, постановки, кінофільму тощо", рієлтор/ріелтер/ріелтор/рієлтер "агент із продажу нерухомого майна" тощо. Це зумовлено різними шляхами й принципами засвоєння іншомовного слова: чи йдуть при транслітерації слова з іншої мови за його вимовою, чи за написанням, до того ж, з урахуванням правил українського правопису. Головне завдання мовознавців - усунути таку дублетність, зупинившись на одній із найприйнятніших для української фонетико-графічної й орфографічної системи форм. Те саме стосується ряду слів: вотергейт/уотергейт, Ватсон/Уатсон та ін. У цьому випадку простежується дублетність як результат співіснування традиційної (за російським зразком) та нової (відповідно до законів української мови) вимови і написання. Йдеться про те, що в радянську добу (на відміну від XIX століття) було прийнято в російській, а відповідно і в українській мові, англійську фонему і графему w перед наступним голосним передавати у_, пор.: Уатсон/Уатсон, Уилсон/Уілсон, Уолтер/Уолтер тощо. У сучасній мовній практиці англійський білабіальний звук і літеру w, якою він позначається, вже дедалі частіше в мові ЗМІ передають літерою в: Ватсон, Вілсон, Вокер, Волт, Волл та ін.

Loading...

 
 

Цікаве