WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Про особливості форми поетичних творів Григорія Сковороди - Реферат

Про особливості форми поетичних творів Григорія Сковороди - Реферат

Приклад

– – ––

Слабое здравие любит покой,

Стужа скучна тому, скучен и зной,

Всего ж вреднее бывает печаль,

Что сердце грызет та, як ржа грызет сталь.

Такого виду вірші повинні обов'язково мати сьомий і десятий склади довгі, восьмий і дев'ятий – короткі; але буде вірш дзвінкішим, якщо і перший склад буде довгим" [4, с. 418]. Розуміючи довгі склади як наголошені, А.Кантемір вимагав такої наголошеності, яка дає схему дактиля. У "Пhсне 10-й" десятий склад (константа) завжди наголошений, сьомий – у 25-и рядках. Менше тонізований перший склад – тільки у 21-у рядку.

Стосовно восьмискладових віршів А.Кантемір зазначав, що вони "усічення не мають, але треба приглядати, щоб третій і сьомий склади були довгі:

Приклад:

– – 

Сколько бедный суетится" [4, с. 419].

1 2 3 4 5 6 7 8

Такої поради дотримується Г.Сковорода у творі "Пhснь 18-я":

1 Ой ты, птичко желтобоко, 

2 Не клади гнhзда высоко! 

3 Клади на зеленой травкh, п/сх.наг.

4 На молоденькой муравкh. 

5 От ястреб над головою п/сх.наг.

  1. Висит, хочет ухватить,  п/сх.наг.

7 Вашею живет он кровью 

8 От, от! кохти он острит! п/сх.наг.

9 Стоит явор над водою, п/сх.наг.

10 Все кивает головою. 

11 Буйны вhтры повhвают, 

12 Руки явору ламают. 

13 А вербочки шумят низко, п/сх.наг.

14 Волокут мене до сна. 

15 Тут течет поточок близко; 

16 Видно воду аж до дна. 

17 На что ж мнh замышляти, п/сх.наг.

18 Что в селh родила мати? 

19 Нехай у тhх мозок рвется, п/сх.наг.

20 Кто высоко вгору дмется, 

21 А я буду себh тихо п/сх.наг.

22 Коротати милый вhк. 

23 Так менет мене все лихо, п/сх.наг.

24 Щастлив буду человhк [9, т.1, 76]. 

Це – восьми-семискладовий вірш. Сім рядків мають по сім складів, решта – восьмискладові. Твір строфічний, складається із трьох восьмивіршів, що є, у свою чергу, поєднанням двох двовіршів з парним римуванням та катрена з перехресним. Схема римування: ААВВСdСd. З дванадцяти рим дев'ять – чоловічі, три – жіночі. Рими точні, дві – граматично різнорідні (16,6%), три – дієслівні (25%). Наголоси у третьому і сьомому складах витримано у двадцяти двох рядках. Саме в них виразно відчувається ритм чотиристопного хорея. Рядків з позасхемними (як для хорея) наголосами – 10. Якщо відкинути два рядки з найслабшими надсхемними наголосами (9-й і 21-й), то вісім рядків, що залишаються – це 33% від загальної кількості рядків. Кваліфікувати таку структуру як силабо-тонічну не можна.

З-поміж інших творів Г.Сковороди, які дають уявлення про силабо-тонічне віршування, за виданням творів поета-філософа 1973 року, варто ще назвати "Разговор о премудрости", "Пhснь 24-ю" ("О покою наш небесный! Где ты скрылся с наших глаз?") та "Пhснь 28-ю" ("Возлети на небеса, хоть в Версальскіи лhса..."). Особливо цікавим у плані віршування є "Разговор о премудрости", написаний дуже тонізованим дванадцятискладовиком з майже постійною (91,7%) чоловічою цезурою і парним чоловічим римуванням. З тридцяти шести рядків дванадцятискладовика (твір складається із 45-и) двадцять два відповідають ритмічній схемі шестистопного ямба. Процент рядків із позасхемними, як для ямба, наголосами, – 30,4. Вірш анонімної "Сатири на слобожан", що, як вважається, теж був складений у XVIII столітті шестистопним ямбом, помітно відрізняється від сковородинського. Процент рядків з позасхемними наголосами у "Сатирі..." – 13,8. Помітна різниця і у стопній наголошеності.

Стопа

І

ІІ

ІІІ

IV

V

VI

Процент наголошеності

"Разговор..."

91,7

76,7

91,7

94,5

61,2

100

"Сатира..."

92

60

85

93,8

37

100

У творі "Пhснь 24-я2, написаному п'ятнадцятискладовиком (8+7)2 з жіночою цезурою і парною чоловічою римою, у схему Х8 вкладаються 14 рядків з 20-и. Кількість рядків із позасхемними, як для хорея, наголосами – 30%.

Найближче до силабо-тонічного ритму Г.Сковорода був у "Пhсне 24-й", що є прикладом силабічного логаеда зі схемою 14, 8, 8, 12. У сорокарядковому творі тільки вісім рядків з позасхемними, стосовно хорея і ямба, наголосами (20%). Рядки "Пhсни..." звучать як справжня силабо-тоніка:

Даждь пренужный дар нам сей; славим тя, царя царей.

Тя поет и вся вселенна,

В сем законh сотворенна,

Loading...

 
 

Цікаве