WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Способи тлумачення значеннь фразеологізмів у збірці І.Франка “Галицько-руські народні приповідки” - Реферат

Способи тлумачення значеннь фразеологізмів у збірці І.Франка “Галицько-руські народні приповідки” - Реферат

5. Описове тлумачення, представлене різними типами синтаксичних конструкцій, серед яких переважає стандартна початкова формула говорять про...: Бере як не своїми руками. Про нездару, що пиняво бере ся до роботи, або про несмілого, що не зручно бере щось дароване йому [1; т.1; с.118]; Вітра в полі шукати. Робити зовсім недоладне, безнадійне діло, шукати чогось або когось, не маючи ніякого сліду анї вказівки [1; т.1; с.228]; Вітром підбитий (підшитий). Говорять про легку, подерту одежу, що не може хоронити чоловіка від холодного вітру, або про непостійного, верткого чоловіка [1; т.1; с.228]; Яким тебе вітром принесло? Говорят при несподіванім прибутю якогось чоловіка, що жив далеко, ніколи не навідував ся [1; т.1; с.230]; На мокрім місци очи має. Говорить чоловік, що плаче, а його питають ся, чого плаче [1; т.2; с.407]; Вже го маю в жмени. Маю власть, силу над ним, уже він і опреть ся мені [1; т.2; с.131]; Сам як палець. Говорять про чоловіка, що жиє сам без родини, або йде кудись сам один [1; т.3; с.57]; Всюди него силця накладає. Старає ся підійти його підступом, заставляє на нього сіти, підводить інтриги [1; т.3; с.92]; Аж слину ковтає. Говорять про голодного чоловіка, що дивить ся, як инші їдять, а йому не дають [1; т.3; с.114]; То мені сорока на фості принесла. Жартує чоловік, коли хтось запитає його, відки знає новину [1; т.3; с.151].

І.Франко використовує також комбіновані тлумачення значень ФО:

1. Слово і словосполучення: Аж ми голова ходором ходит. Болить, затуманена гризотою та клопотами [1; т.1; с.382]; На голову впасти. Одуріти, зробити якусь крайню дурницю [1; т.1; с.39]; Дмухача дати. Втекти, швидко побігти [1; т.2; с.3]; А то му доїхав. Допік, помстив ся на нїм [1; т.2; с.24]; Збив єм сї з правої дороги. Заблудив, помилив ся в виборі дороги [1; т.2; с.36]; Завернув го з дороги. Відмовив, спонукав покинути якесь дїло [1; т.2; с.36]; За ніс кого водити. Дурити, верховодити над ним [1; т.2; с.452]; Держати ся за руки. Товаришувати, помагати собі взаїмно [1; т.3; с.46].

2. Словосполучення і слово: Нї сюди, ні туди. Положенє безвихідне, клопіт [1; т.1; с.6]; Всипали му горячих. Набили цупко, покарали [1; т.1; с.427]; Скакати в гречку. Заходити собі з чужими жінками або чоловіками, чужоложити [1; т.1; с.447]; Лїзе як рак з дріжджіма. Йде довго, ліниво[1; т.2; с.353]; Темний як табака в розї. Не знає нічого, неписьменний [1; т.3; с.203]; Ходит як не своїми ногами. Ходить ліниво, постоюючи [1; т.3; с.277]; Звісив вуха. Стратив відвагу, охляв [1; т.1; с.296].

3. Слово і речення: Всипали му як бобу. Набили; про бійку симболізовану сипанням у посудину [1; т.1; с.35]; Завісив голову. Засумував ся, ходить у важкій задумі [1; т.1; с.390]; Нї лїй, нї масло. Незнати що, недбало зроблена річ [1; т.2; с.354]; Сидит як на терню. Нетерпливить ся, не може всидіти на місці [1; т.3; с.90].

4. Речення і слово: Дійшов до самого краю. Дійшов до такого, що нема де далі, до кінця [1; т.2; с.301]; Іде му як по грудї. Іде важко, з перешкодами, бідує [1; т.2; с.229]; Ще місце тепле. Тілько що сидів або жив ось тут [1; т.2; с.401]; Дістанеш дулю з маком. Знач. не дістанеш нічого, не надій ся [1; т.2; с.57]; Співає не своїм голосом. Співає фальшивим голосом, пищить [1; т.3; с.158]; Став як укопаний. Став від разу на місці, остовпів [1; т.3; с.173].

5. Два словосполучення: Боком ти то вилізе. Тяжко відпокутуєм, пожалуєш того [1; т.1; с.55]; Високо голову носит. Гордує нами, не добачає нас [1; т.1; с.189]; На всі вітри. Іти в безвісти, куди хочеш [1; т.1; с.229]; Він сі не держит хати. Блукає кудись, рідко приходить додому [1; т.1; с.542]; Від краю до краю. Від кінця до кінця, на широкім просторі [1; т.2; с.301]; Очима пасти кого. Поводити очима за ним, слідити його рухи [1; т.2; с.476]; У нього легкі руки. Зручні до роботи, щасливі на привитанє [1; т.3; с.51]; Харамана гнути. Говорити всячину, туманити кого [1; т.3; с.253].

6. Словосполучення і речення: Видушу я з тебе останній олій. Таки присилую віддати тебе те, що винен, доведу тебе до бідности [1; т.1; с.169]; По вуха в довгах. Дуже задовжений, так що не може виплатити ся [1; т.1; с.297]; Він аж горит із цїкавости. Знач. дуже цікавий, рад би дізнатися про щось [1; т.1; с.418]; Показав му роги. Поставив ся до нього остро, в грізній поставі [1; т.3; с.15]; То його слаба струнка. Слаба сторона його вдачі, се його зовсїди дратує [1; т.3; с.183].

7. Речення і словосполучення: Гріти руки при чім. Знач. ткінути з чогось користь, красти потаємно [1; т.1; с.457]; Молода кров кипит. Молодий чоловік пристрастний, легко сердить ся [1; т.2; с.313].

8. Два речення: Вітер у кишеньох свище. Кишені пусті, чоловік не має гроший [1; т.1; с.228]; Видушу я з тебе останній олій. Таки присилую віддати тебе те, що винен, доведу тебе до бідности [1; т.1; с.169]; Маю того по саме горло. Маю досить, се вже надоїло мені [1; т.1; с.423]; Держит сї міцно на ногах. Його діла йдуть добре, він багатіє, перемагає своїх противників [1; т.1; с.543]; Вже у всї дзвони передзвонили. Справа стала вже загально голосна, про се всї вже знають [1; т.1; с.549].

Треба наголосити, що ряд ФО у збірці тлумачиться синонімічними ФО, що є недопустимим у фразеографічній практиці: Завдав му гарту. Набив його, наробив клопоту [1; т.1; с.321]; У нього в голові не всі дома. Він несповна розуму [1; т.1; с.398]; По самі вуха в болоті. Від ніг до голови [1; т.1; с.297]; Померк му світ. Затьмило ся в очах [1; т.2; с.570]; Вдарити по руках. Добити торгу [1; т.3; с.45]; Сьміяли сї, аж рака лазили. Мало не лягали зо сміху [1; т.3; с.132]; В трех словах. Коротко сказати [1; т.3; с.117]; Захопив шилом патоки. Спіймав облизня [1; т.3; с.337].

Часом ФО виступає елементом пояснювальної частини при використанні комбінованих моделей: На вербі грушки му показує.Обіцює щось небувале, неможливе, плете нісенітниці [1; т.1; с.146]; Вивалив очи як баран. Витріщив очи, видивив ся [1; т.1; с.157]; Підсипав му вугльи. Додав духа, запалу, відваги [1; т.1; с.292]; Вітра з'їсти. Не осягнути задуманого, помити ся в дурні [1; т.1; с.228]; Він із глузду з'їхав. Одурів, стратив розум [1; т.1; с.340]; То його праве око. Щось немов права рука, довіренньїй чоловік [1; т.2; с.477]; Як оком кліпнути. Один момент, одна хвилина [1; т.2; с.478]; Він уже одною ногою в гробі стоїт. Близький смерти [1; т.2; с.456]; Тумана комусь пускати. Забивати йому баки, дурити [1; т.3; с.22]; На дудка го вивернув. Зробив з нього дурня, ошукав [1; т.2; с.55].

Проведений аналіз дає можливість твердити, що способи тлумачення значень ФО, які використовував І.Франко, широко застосовуються і в сучасній фразеографічній практиці. Зведене до певної системи наукове пояснення свідчить про авторське знання лінгвістичної природи ФО і методики їх тлумачення в лексикографічній спадщині як української, так і інших мов.

Література

  1. Галицько-руські народні приповідки / Зібрав, упорядкував і пояснив др. Іван Франко. – Львів, 1901–1910. – Т. 1–3.

Loading...

 
 

Цікаве