WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Способи тлумачення значеннь фразеологізмів у збірці І.Франка “Галицько-руські народні приповідки” - Реферат

Способи тлумачення значеннь фразеологізмів у збірці І.Франка “Галицько-руські народні приповідки” - Реферат

Реферат на тему:

Способи тлумачення значеннь фразеологізмів у збірці І.Франка "Галицько-руські народні приповідки"

У практиці укладання фразеологічних словників однією з найскладніших і найважливіших проблем є тлумачення значення фразеологічних одиниць (ФО). Фразеографічна практика засвідчує, що від повного і правильного розкриття змісту ФО залежить успіх побудови як словникової статті, так і словника в цілому. Тому не дивно, що питання, пов'язані з тлумаченням значення ФО, не одне десятиліття перебувають у полі зору вчених-мовознавців.

Початок XX ст. в історії української лексикографії ознаменувався виходом у світ "Галицько-руських народних приповідок" І.Франка. Проаналізувавши принципи побудови словникових статей у збірках М.Номиса, К.Вандера, С.Альберга, А.Затурецького та ін., І.Франко доходить висновку, що "Метода – пояснювати кожду, хоч тепер для нас ясну приказку, має значну наукову вагу. [...] Може деякі з тих пояснень видадуться декому зайвими, бо в них дається лише парафраза приповідки і без того зрозумілої кождому" [1; т.1; с.19]. І дійсно, словникова практика довела, що тлумачення значення є обов'язковим елементом словникової статті.

І. Франко використовує різні за структурою форми тлумачення значень ФО: а)некомбіновані, виражені одним словом, кількома словами, словосполученням, реченням; б) комбіновані, виражені поєднанням двох некомбінованих елементів.

З некомбінованих способів тлумачення значення ФО у збірці "Галицько-руські народні приповідки" використовуються такі:

1. Однослівне тлумачення, в якому зіставляється ФО і слово, що вказує лише на денотативний аспект: Задер бороду.Вмер[1; т.1; с.109]; Вийшло ми з памjити. Забув [1; т.1; с.170]. Випало ми з гадки. Забув [1; т.1; с.308]; Випало ми з голови. Забуло ся [1; т.1; с.384]; Голову кому завернути. Обдурити [1; т.1; с.388]; Дав му бобу. Ударив [1; т.1; с.517]; Дав му бобу зелізного з'їсти. Застрілив [1; т.1; с.517]; Латати кому скиру. Бити [1; т.2; с.337]; Бода-с ноги задер! Умер [1; т.2; с.456]; Пятами накивати. Втікати [1; т.2; с.611]; Дало му пуду. Перелякав ся [1; т.2; с.607]; Дорога до Бога. Смерть [1; т.2; с.85]; То тут під носом. Близько [1; т.2; с.453]; Пішов раки годувати. Втопив ся [1; т.3; с.5]; Чорну долю мати. Бідувати [1; т.3; с.319]; Язик му ся розвязав. Розговорив ся [1; т.3; с.364].

2. Двослівне (іноді трислівне) тлумачення, в якому зіставляється ФО і кілька однорідних чи синонімічних слів: Жени до сто вітрів! Забирай ся, втікай, щезай [1; т.1; с.345]; Драпака дати. Втекти, сховати ся[1; т.1; с.49]; Опустив крила, як обскубана гуска. Скорчив ся, посумнів [1; т.2; с.310]; Мішьиє го з болотом. Лає, паплюжит [1; т.2; с.403]; Нагнав му страху. Налякав, протурив, нагнав [1; т.2; с.426]; Муха му сіла на ніс. Образив ся, розсердив ся [1; т.2; с.420]; Робити з писка хольиву. Брехати, обмовляти [1; т.3; с.22]; Наробив сї до десьитого поту. Натрудив ся, намучив ся [1; т.3; с.20]; Робити з кого дурня. Ошукати, дурити [1; т.3; с.22]; Шпаками годований. Хитрий, оборотний [1; т.1; с.375]; З очий му искри скачут. Сердитий, розгніваний [1; т.2; с.473]; Басом сї на мене дивит. Неприязно, сердито [1; т.1; с.23]; Говорит, як у дзвін дзвонить. Голосно, виразно [1; т.1; с.360]; Крок в крок за ним ходит. Слідом, невідступно [1; т.2; с.314]; Лежу як на терню. Невигідно, боляче [1; т.2; с.340].

3. Тлумачення простими і складними словосполученнями, які виражають:

а) атрибутивні відношення, що встановлюються між компонентами зі значенням предмета і його ознаки: Говорю як перед Богом. Щиру правду [1; т.1; с.362]; Випас сї як пацюк (бик). Про грубого, товстого чоловіка [1; т.1; с.179]; Настрашив сї, аж лицьи на нїм не стало. Про великий переполох [1; т.2; с.436]; Обіцьиє гореми-тереми. Про незвичайні обіцянки [1; т.2; с.463]; По за очи наговорив. Про всяку обмову [1; т.2; с.477]; Пяте через десяте. Про недоладне рахуванє [1; т.2; с.612]; Але волосє на собі рве. Характеристичні рухи великого пересердя, розпуки, жалю [1; т.1; с.253]; Сухий як скіпа. Про сухого, старого чоловіка [1; т.3; с.189];

б) об'єктні відношення, що встановлюються між компонентами словосполучення зі значенням дії (або ознаки) й назви предметів, на які переходить дія (або ознака): Гадає, що всі розуми поїв. Говорять про зарозумілого та гордого [1; т.1; с.304]; Дали му березової каші. Набили різкою [1; т.1; с.522]; Ніж ми до горла прикладає. Грозить смертю [1; т.2; с.450]; Ти тому носа не втреш. Не даси ради [1; т.2; с.453]; То можна на пальцьох порахувати. Того не багато [1; т.2; с.574]; Став му солею у очах. Говорять про уприкреного чоловіка [1; т.3; с.99]; Хвалить, як би медом мастив. Хвалить солодкими, приємними словами [1; т.3; с.258];

в) обставинні відношення, що встановлюються між компонентами словосполучення зі значенням дії (або ознаки) й обставини, що характеризує саму дію (або ознаку): Втїк, уже й місце застило. Давно втік [1; т.1; с.286]; Дивить сї, як щур з муки. Визирає боязко [1; т.1; с.55]; Бери ноги за пояс. Іди швидко [1; т.2; с.455]; Пасує як корові сїдло. Кепсько пасує [1; т.2; с.506]; Потрібний, як псу пята нога. Зовсім непотрібний [1; т.2; с.580]; Сїв каменем. Сидить нерухомо [1; т.3; с.101]; Посік на капусту. Посік дрібно [1; т.3; с.99]; Ходить як по бритвах. Ходить обережно, помалу [1; т.3; с.278]; Взьили го люде на язики. Обмовили його [1; т.3; с.360].

4. Тлумачення простими і складними реченнями:

а) простим односкладним: У нього в голові курячий мозок. Чоловік нетямущий, пустий [1; т.1; с.398]; То мудра голова. Чоловік. учений, бувалий [1; т.1; с.397]; Не буду гріти гадюки за пазухою. Не буду робити добра невдячному чоловікові [1; т.1; с.457]; Душа в пяти втїкла. Кинув ся на втеки з великого перестраху [1; т.2; с.81]; Забагає му сї печеного леду. Захочуєть ся чогось неможливого [1; т.2; с.139]; Нї слиху, нї диху. Не чути про когось ніякої відомости [1; т.3; с.114]; Крайнє слово вам кажу. Говорю вам останній раз рішуче слово [1; т.3; с.118]; Нашого поля ягода. То наш чоловік [1; т.3; с.359];

б) простим двоскладним (повним й неповним, ускладненим й неускладненим): Анї пари з рота не пустив. Не обізвав ся ані словом [1; т.1; с.6]; Вискочив як козак з маку. Вирвався не в пору з якимось дотепом [1; т.1; с.188]; Пустий вітер йому в голові. Він думає про якісь пусті, непрактичні або неморальні речі [1; т.1; с.229]; Всьо на мою голову. Про всьо я мушу турбувати ся, зї всім маю клопіт [1; т.1; с.282]; Найшов своє місце. Осягнув відповідне для себе становище [1; т.2; с.400]; Аж ми сї очи розбігают. Дивує ся або ласо дивить ся на щось [1; т.2; с.471]; Аж по мнї мурашки забігали. Дрож пройшла [1; т.2; с.418]; Урвалась му нитка. Урвало ся його щастє та успіх [1; т.2; с.449]; Решетом воду міряти (носити). Робити якусь безплодну і безцільну роботу [1; т.3; с.10]; Рік ми зійшов, як з батога тріснув. Минув рік швидко або марно [1; т.3; с.17]; Золоті твої слова. Ти говориш святу правду [1; т.3; с.118]; Все добре в свій час. Кожде діло треба робити у відповідну пору [1; т.3; с.299];

в) простим двоскладним з однорідними присудками: Волосє ми стало на голові. Я перелякав ся, жахнув ся [1; т.1; с.253]; Як у дзвін й ударив. Так пішла якась чутка по селу, розійшлася моментально [1; т.1; с.550]; Став ми на дорозі. Спинив моє діло, перешкодив мені [1; т.2; с.39]; Крутит ся, як муха в окропі. Муха попавши в окріп один момент закрутить ся дуже живо, а в другім моменті гине [1; т.2; с.317]; Величає ся, як свиня в дощ. Свиня в дощ не виличає ся зовсім, але біжить сховати ся десь у сухе місце [1; т.3; с.61];

г) складнопідрядними: Анї нашим, анї вашим. Не буде користи з якоїсь річи, бо вона дістала ся в треї руки [1; т.1; с.5]; Всьо му в рот клади. На кождім кроці в житю давай йому пораду, бо він сам не вміє порадити собі [1; т.1; с.282]; Голова ми схне. Говорить чоловік, що має велику журбу [1; т.1; с.386]; Коротка памjить у тебе. Швидко забуваєш те, що ти говорив [1; т.2; с.491]; Покажу я тобі, де раки зимують. Покажу якусь річ, якої ти не знаєш, навчу тебе розуму [1; т.2; с.563]; Прийшов з порожними руками. Люди нерадо бачуть такого, хто приходить до хати не приносячи нічого з собою [1; т.2; с.591]; Нікому порогів не оббиваю. Говорить чоловік, який не набиває ся нікому зі своєю приязню [1; т.2; с.574]; Пропало, як у воду впало. Що впаде в воду, то поплине з водою або втоне [1; т.2; с.602]; Вразив єс мі в саме серце. Докоряє чоловік чоловікови, що зробив йому якусь гірку неприємність [1; т.3; с.85].

Loading...

 
 

Цікаве