WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Напрями психологічних досліджень у літературознавстві та Іван Франко - Реферат

Напрями психологічних досліджень у літературознавстві та Іван Франко - Реферат

У літературознавчій спадщині Івана Франка можна знайти випадки аналізу психології героїв художнього твору в індивідуальному, соціальному та національному зрізах, а також вивчення певних психологічних проблем і феноменів. Так, розмірковуючи над питанням жіночої неволі (за текстами народних пісень) І.Франко висунув такі причини цього явища: а) вплив поганих економічних умов на родинне життя; б) нерозривність шлюбу, в якому жінка змушена жити з чоловіком, котрого не любить; в) піклування (годування, одягання, виховування) про дітей, що лягає на жіночі плечі [див.: 2; т.26; с.245].

Цікаве окреслення феномену "незбагненної жіночої душі" подає Іван Франко на прикладі головної героїні драми Шекспіра "Антоній і Клеопатра": "В Клеопатрі дав нам Шекспір малюнок жінки з безмірно скомплікованою психікою, показав її в найрізніших моментах, навіть у найінтимніших, у повнім психологічнім негліже. [...] В ній змішані всі елементи жіночої вдачі в дивну, оригінальну цілість. Легкомисна і малодушна, або й зовсім глупа в ділах, до яких треба мужчини, вона виявляє безмірне душевне багатство, різнородність і попросту геніальність у ділах чисто жіночих, навіть у тій спеціальній "жіночій логіці", що в очах мужчини являється повною нелогічністю, а для жінки така натуральна, як намисто, зложене з блискучих перлин, насиляних на коніпну нитку" [2; т.33; с.163–164].

У прозі Яна Каспровича Франко знайшов вияви соціальної психології селянина. Це, насамперед, глибока любов зо землі. Та оскільки селянин бачить, як вона "втікає" йому з-під ніг, то його охоплює інше почуття. Це ненависть до пануючої суспільно-політичної системи з її виявами судочинства, промисловості, з її технічними винаходами та здобутками (залізниця). Владу землі над селянином І.Франко показує також на прикладах романів Еміля Золя. У них земля – єдина велика пристрасть селянина, найкраща запорука його майбутнього. Її могутній силі підпорядковується навіть релігія селянина. На зразках прози Гліба Успенського автор статті "Влада землі в сучасному романі" демонструє, як земля формує морально-ціннісні судження селянина: вбив конокрада – не винен – без коня годі ходити коло землі; померли діти – не моя вина – земля не вродила; зігнав зі світу жінку – правильно зробив – була лінива і коло землі погано ходила.

Також ставить І.Франко проблему відтворення "жидівського типу" ("Наш театр"). Він критикує шаблонне його змалювання лише як "П'явкеса" й агітує за ґрунтовніше зображення. Авторові художнього твору, за І.Франком, слід заглянути в глибини єврейської душі, відтворити психічні процеси, які в ній відбуваються. Іншими словами, показати єврея як цілісну особистість. Франко тут робить заклик перейти від поверхового зображення лише однієї риси характеру до глибокого й багатовимірного представлення усієї душі певного національного типу.

Подібний підхід бачимо й при розгляді роману Болеслава Пруса "Форпост". З одного боку, Іван Франко відзначив як позитивний момент те, що всі герої твору є представниками певного психічного типу у найчистішій формі, без домішок та суперечливих рис. Та з іншого, – засудив такий спосіб зображення, де для досягнення художньої виразності та цілісності автор спрощує психологічні й суспільні чинники поведінки героїв [див.: 2; т.27; с.77–78]. Саме комплексне відтворення психіки героїв, здатність заглядати до найтемніших глибин їх душ, за І.Франком, стало причиною "безсмертної вартості" творів Ґете, Достоєвського, Толстого. Слід сказати, що Франко-прозаїк також прагнув представити своїх героїв у повноті психічного окреслення, давав глибинні зондажі людської душі.

Останній напрям охоплює ті форми і засоби, які в художньому творі передають та відображають психологію героїв твору. З усіх напрямів він найбільше підходить до, власне, поетики тексту. Вибір об'єкта дослідження встановлюється тут принципом визначення композиції твору. В одному випадку це можуть бути елементи портрета, пейзажу, інтер'єру, екстер'єру, сонних видив, якоїсь художньої деталі тощо. Перед дослідником стоїть завдання прослідкувати, як даний елемент працює на відтворення психології героя, як віддзеркалює його душу чи сам відображається у ній. Таким чином піднімається проблема авторської художньої майстерності психологічного зображення. Так у романі Івана Франка "Борислав сміється" можна знайти психологічно експресивні приклади: портрета (Бенедьо Синиця після поразки робітничого страйку), пейзажу (як еманації душі Германа Ґольдкремера: "Сонце – то мій вірний отаман..."), інтер'єру (будинок Германа Ґольдкремера із дивним поєднанням старосвітщини й випадковими спробами новизни, – як вияв прагнення господаря "не уживати, а громадити"); художньої деталі (краплі крові Бенедя Синиці на фундаменті будинку Леона Гаммершляґа відображаються в свідомості останнього) і т. ін.

Якщо ж розглядати композицію твору з погляду форм оповіді, то можна виокремити такі одиниці дослідження: монолог, діалог, полілог, невласне-пряма мова, динамічна оповідь, статистичний опис, авторські характеристики героїв та ліричні відступи тощо. Психологічна майстерність автора може виявлятися у монологічному відтворенні потоку свідомості героя, у діалогах та полілогах із підводним плином розмови (підтекстом), у відтворенні національних особливостей ведення розмови (євреї на питання часто відповідають питанням із тонкими риторичними інтонаціями). Не будемо наводити конкретні приклади Франкової майстерності в такому підході, їх можна знайти достатньо на сторінках роману "Перехресні стежки".

Суттєве значення має й те, як працює сюжетний механізм твору, як взаємозв'язані складові частини композиції, зокрема як змінються кути зору зображення (процес динамічності форм оповіді).

У статті "Bel parlal gentile" Іван Франко тонко простежив специфіку "мужицької розмови". До речі, це спостереження знайшло своє образне втілення у згаданому романі (розмова селян Буркотина з Євгеном Рафаловичем). Франко пише: "...у спокійній товариській розмові мужики не люблять питань і відповідей і дивляться кривим оком на інтелігента, який би навіть у найліпшій волі захотів вести з ними розмову таким привичним для себе, а непривичним для них способом" [2; т.37; с.8]. Між собою селяни формулюють питання у непрямій мові, наприклад: "Не знати, чи буде цілий міст на ріці". Загальний висновок автора статті такий: "...мужицька конверзація держиться переважно в епічнім тоні. Се не логічне сплітання думок у формі питань і відповідей, се барвиста мозаїка довших або коротших оповідань. Один скаже одно, другий друге, се викликає у третього якийсь аналогічний спомин і так далі. Зв'язок тих оповідань не раз зовсім припадковий, але зате кожде оповідання звичайно має фактичну основу, отже, оповідач в міру свого таланту передає його так живо і барвисто, як лише може" [2; т.37; с.9]. Таким чином маємо блискуче Франкове спостереження вияву соціальної психології у формі оповіді.

На завершення скажемо, що здійснена диференціація психологічних напрямів у літературознавстві, яка втілює різні підходи до постаті автора, його твору та читача, є "чистою" лише у методологічній системі. У практиці дослідницького підходу слід застосовувати певні комбінації цих підходів, що значно посилить ефективність кінцевого результату. А пророблений реферативний огляд Франкової спадщини виразно свідчить про створення оригінальної теорії психології художньої творчості, намічення напрямів дальших її розробок, виявлення високого хисту психологічної обсервації у реальному житті та психологічній майстерності в тканині літературного тексту. Все це потребує дальшого осмислення та активізації в сучасній методології.

Література

  1. Див.: Потебня А.А. Из записок по теории словесности //А.А.Потебня. Эстетика и поэтика.– М., 1976.

  2. Франко І. Зібр. тв.: У 50т. – К., 1976–1986.

* В іншому місці І.Франко скаже, що форма послання – вільна, безпретензійна й разом з тим інтимно-суб'єктивна, – найкраще відповідала натурі Івана Вишенського.

Loading...

 
 

Цікаве