WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Словотвірна синонімія прикметників, мотивованих різними частинами мови - Реферат

Словотвірна синонімія прикметників, мотивованих різними частинами мови - Реферат

СЛОВОТВІРНА СИНОНІМІЯ ПРИКМЕТНИКІВ,
МОТИВОВАНИХ РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ
Прикметникові словотвірні синоніми - це переважно деривати, утворені за допомогою однофункційних словотворчих засобів, які додаються до спільної твірної основи [2,с.21-22] - іменникової, дієслівної чи прикметникової (бджолиний-бджолячий, хрипкий-хриплий, блідавий-блідуватий). Крім того, словотвірними синонімами вважаємо і спільнокореневі прикметники, що утворені від різних мотивуючих баз. Ними можуть бути не тільки різноструктурні іменники, дієслова і т.д., а й слова різних частин мови зі спільним коренем. Рідко словотвірні синонімні відношення виникають і між первісним та похідним прикметниками, що мають одну або кілька спільних семем.
Моделі дериваційної синонімії прикметників, які мотивуються різними частинами мови, були відомі вже в українських пам'ятках XI ст. У новий період пари (ряди) прикметникових словотвірних синонімів різної мотивації (обов'язково спільнокореневими словами) найчастіше відповідають моделям: віддієслівний прикметник - відіменниковий прикметник, рідше відіменниковий прикметник - відприслівниковий прикметник і в поодиноких випадках відіменниковий прикметник - відчислівниковий прикметник та відіменниковий прикметник - відприкметниковий прикметник.
Усі ці моделі вимагають основоцентричного підходу і, відповідно, класифікації словотвірних синонімів за відношенням між їх мотивуючими базами, як і при дериваційній синонімії прикметників, мотивованих спільнокореневими словами тої самої частини мови - різноструктурними іменниками й дієсловами. В обох випадках компоненти дериваційних синонімних пар можуть утворюватися як тим самим, так і різними способами (суфіксальним - морфолого-синтаксичним), за допомогою як того самого суфікса, так і різних однофункційних формантів (-уч- і -н-, -н- і -ов-, -уч- і -овит-, -лив- і -уват-). Проте відмінність між дериваційними прикметниковими синонімами, утвореними від різних частин мови, помітна на вищому ступені узагальнення словотвірних значень, порівняно з тими парами, що мотивуються тою самою частиною мови. Спільним є тільки найзагальніше дериваційне значення, наприклад, "вираження якісної ознаки через відношення до мотивуючого слова" у прикметників типу болючий - болісний (від дієсл. боліти й ім. болість). Якщо конкретизувати відношення між мотивуючим і мотивованим і формулювати часткові словотвірні значен-ня, то помітна відмінність: "вираження якісної ознаки через відношення до дієслова" і "вираження якісної ознаки через відношення до іменника". На рівні ж лексичному збігаються тільки окремі семеми цих слів. Наприклад, у Словнику української мови так розкривається спільне переносне лексичне значення наведених прикметників: "тяжкий, який викликає гіркі, тяжкі почуття, смуток; викликаний цими почуттями" [СУМ, I, 215, 214]: Перед очі виринув болючий спогад. О болісна омана [Іздрик, 9]. Пор. аналогічну словотвірну синонімну пару: щербатий - щерблений (від ім. щерба та дієсл. щербити): Стомлений тесля дрімає при щербатій сокирі [Ант., 90]. Сонячна чаша щербленим рогом вгрузла між ребра [Савка, 75]. Обидві пари мають активну паралельність із невеликою частотною перевагою прикметників болючий і щербатий.
Отож, мотивуючі бази словотвірних синонімних прикметників (похідних від різних частин мови) переважно пов'язані як мотивуюче слово - похідне слово. Найчастіше це:
дієслово - іменник - прикметник
- прикметник
або, навпаки,
іменник - дієслово - прикметник
- прикметник.
Із відіменниковими ад'єктивами в словотвірні синонімні зв'язки вступають як відінфінітивні, так і віддієприкметникові ад'єктиви. Часто мотивуючі бази пов'язані як назва дії - назва діяча, її виконавця; назва дії - назва результату, наслідку; назва предмета - назва дії, мотивована назвою предмета.
Наприклад, в українській мові XIX - поч. XX ст. засвідчені такі дериваційні синонімні ряди, як зажирливий - зажиракуватий (від дієсл. зажирати та ім. зажирака): Од чого то є такі инші зажирливі. Ото у нас чоловік Рогуля - зажиракуватий [Гр., II, 39]; копательний - копачкий (від дієсл. копати та ім. копач): Щирі були покійники... копательні. Дід Юрко замолоду був копачкий [Гр., II, 280] (прикметники означали "працьовитий, наполегливий"); мірчий - мірничий (від дієсл. міряти та ім. мірник): Мірчий апарат. Мірничий апарат [Фав., 2]; робочий - робітний - робітливий - роботящий (від ім. робота і дієсл. работати [С., III, 3], яке в новому періоді вийшло з ужитку): Робоча, як бджола. Там є дівка дуже красна, та лель не робітна. Чи хороша чи вродлива, чи до діла робітлива. Ручки ж мої роботящі [Гр., IV, 26]; а також вальковий - валькований (від ім. вальок - комок глини для обмазування стін та від дієсл. валькувати) [Гр., I, 124]; забутний(-ій) - забутковий (від дієсл. забути та ім. забуток) [Гр., II, 10]; ростючий - ростовитий (від дієсл. рости та ім. ріст) [Гр., IV, 79, 80]. Ці пари (ряди) не збереглися в сучасному нормативному вжитку.
Прикметникові ряди, що протягом певного часу існували як словотвірні синоніми, розпадалися й унаслідок втрати одного або кількох компонентів. Наприклад, гидкий - гидний - гидючий - гидосний (від дієсл. гидити та ім. гидість): Гидкий, як поплазка. Доле ж моя гидна. Таке гидюче, що й глянути на нього не хочеться. Гидосний [Гр., I, 282]; отруйний - отруйливий - отрутний (від дієсл. отруїти та ім. отрута): Слався м'ясистим листом отруйний молочай. Гагів отруйливих наковтавсь. Збирали вони навіть отрутних тарантулів [СУМ, V, 810, 811]; плачний - плачливий - плакучий (плачучий) - плаксивий (від дієсл. плакати або ім. плач та ім. плакса): Плачним голосом вимовляла. Плачливі співи серце розбивали. І пісня та ...жалібна, витяжна, плакуча. Плачучим голосом допитувався. Голос в Андрія тонкий, плаксивий [СУМ, VI, 572, 560, 572, 559]; співний - співливий - співучий - співочий (від дієсл. співати та ім. спів): Маєш же свашеньки співнії. Які співливі баби. Пташка співуча. Весела, мов пташка співоча [Гр., IV, 176]. На сучасному етапі переважили й активно функ-ціонують прикметники гидкий, отруйний, співучий - співочий, плакучий - плаксивий (із ширшою сполучуваністю компонентів на -уч-ий).
У сучасній українській мові відіменниковий і віддієслівний прикметники формують словотвірні синонімні ряди і з активною, і з можливою паралельністю. Наприклад, як активно паралельні сьогодні функціонують деривати: тямучий (тямущий) - тямкий - тямовитий (тямковитий) (від дієсл. тямити та ім. тяма): Він чоловік тямучий. Дуже тямущий чоловік. Хлопець гарний, тямовитий [Гр., IV, 303]. Жінка - людина тямка. [Хлопець] розумний, тямковитий [СС, I, 683]. Функційно домінує на сучасному етапі ад'єктив тямущий [СС, I, 683]; тремтячий - тремтливий - тремкий (від дієсл. тремтіти та ім. трема): Горбатий лив тремтячою рукою. Онук ніс миску в малих тремтливих руках [Ш., I, 324, 344]. Заголублені спогади, дотик тремкої руки [Савка, 28]. Тремтячий місяць. Від фігур падають тремливі тіні [Світ Софії, 107]. Тремкийсерпанок
Loading...

 
 

Цікаве