WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Коломийки в репертуарі бойківського скрипаля Кузьми Воробця - Реферат

Коломийки в репертуарі бойківського скрипаля Кузьми Воробця - Реферат

Фактурні функції інструментів були такими: перша скрипка – мелодична; друга скрипка – мелодична, мелодично-гармонічна; кларнет, труба, саксофон – мелодична; бас, цимбали – гармонічна, гармонічно-ритмічна; акордеон – мелодично-гармонічна, гармонічна; барабан (бубон) – ритмічна.

Спосіб організації капел полягав у тому, що їх виконавські склади були лише відносно сталими – музиканти могли щоразу змінюватися. Подібна ситуація взагалі характерна для народноінструментальної музики ансамблевої традиції.

З усіх вищезгаданих жанрово-функційних та музичних особливостей коломийок у репертуарі Кузьми Воробця можемо зробити такі найважливіші висновки.

На специфіку аналізованих мелодій мало найбільший вплив співдіяння кількох моментів: усталена традиція їх виконання (тут мається на увазі традиція, що склалася до початку ХХ ст., оскільки її раніший історичний розвиток ми не маємо змоги прослідкувати), поступова зміна цієї традиції протягом ХХ ст. (під впливом різних історичних подій, зростання комунікативних можливостей середовища), та, зокрема, індивідуальний вплив на традицію одного з її найвидатніших представників. Усі ці фактори між собою взаємопов'язані та системно зумовлені.

Так, активізація культурного життя села, ще починаючи з кін. ХІХ ст. (вплив міста, телебачення, преси, діяльність церкви і школи, утворення читальні, клубу та ін.), стала причиною структурних змін культури усної традиції. Це об'єктивно сформувало і відповідний тип народного музиканта-професіонала, який тонко реагував на радикальні переміни в запитах оточення. А завдяки яскравому природному обдаруванню, активній життєвій позиції взагалі, положенню незаперечного лідера у народновиконавських колах він і сам активно запроваджував у життя нові звичаї (як то зміни складу традиційної капели, локального звукоідеалу, розширення репертуару і т.д.).

Тому коломийки у репертуарі Кузьми Воробця значно зросли кількісно – через різнорідні запозичення, з тієї ж причини у ці твори проникли деякі нетипові музичні елементи; змінилася манера і склад виконання під впливом іноетнічної та професійної музики тощо.

У співвідношенні обставин і музичних особливостей творів, як ми бачили, одні і ті ж зразки часто виконують різні функції. Наприклад, коли в Лолині "затанцьовують весілля", то музиканти грають такі самі коломийкові мелодії, що і в необрядових моментах (і не лише до танцю, а й до співу чи слухання). Подібні випадки не належать до відмінної риси лише однієї місцевості, а й узагалі типові у народномузичній культурі. Можливо, ще більше це характерно для народновокальної музики, де однакові наспіви часто змінюють свої жанрові особливості. Цей факт суттєво ускладнює класифікацію самих творів. Як ми щойно переконалися, поділ за жанрами для етномузикологів мало ефективний і вимагає пошуку інших можливих шляхів. Зовсім не ставлячи собі за мету розв'язати тут цю величезну проблему, все ж таки вважаю за необхідне наголосити на ній і принагідно висловити з цього приводу деякі міркування.

Одна з причин подібної ситуації – первісна неоднозначність, системність самого поняття (жанр – фр. genre, лат. genus – рід, вид). Різниця між видом і родом – відносна, оскільки клас предметів, який виступає родом щодо другого класу (як свого виду), сам може бути різновидом іншого класу [18, с. 66]. Подібна ієрархічність – властивість системи (де кожен компонент, у свою чергу, може розглядатися як субсистема, а досліджувана цілісність може бути елементом ще ширшої системи) [3, с. 172-173]. Проте правильна класифікація вимагає поділу матеріалу за єдиним критерієм, а у випадку з жанром доводиться ніби "систематизувати систему", оскільки жанр сам є системою, тому єдність основи тут знайти важко. Коли ж ми візьмемо для класифікації один принцип, то це не відобразить суті явища, його цілісності, а покаже тільки окремий елемент чи елементи.

Розв'язання цієї проблеми можливе в аналізі міжсистемних зв'язків, виявленні їх ієрархічного порядку. Та охопити всі співвідношення в більшості випадків неможливо, тому необхідно відібрати лише ті, котрі мають суттєве значення і відповідають певним практичним потребам, тобто концептам системи. Це і було зроблено при функційній класифікації коломийок Кузьми Воробця (хоч їх ще можемо поділити і за багатьма іншими параметрами).

Отож очевидно, що етномузикологам найдоцільніше класифікувати твори виключно за музичними відмінностями.

Таке твердження зовсім не нове і веде свою історію ще від початку століття [8, с. 7-14]. Однак досі ця проблема залишається не вирішеною. І якщо в народновокальній музиці розробки в цьому напрямку інтенсивно проводяться [4; 9; 15; 20], то в народноінструментальній ситуація виглядає значно гірше (не за кількістю досліджень на цю тему, а за досягнутими результатами).

У випадку з бойківськими коломийками М.Хай, зокрема, систематизував мелодії за "інтонаційними типами" залежно від місцезнаходження повторюваних мелодичних устоїв (таким чином маємо мелодії "квартового типу", "квінтового типу" і т. д., хоча це лише прояви особливостей модального мислення) [19, с. 110]. Та коли подібна класифікація діє на рівні коломийок, і то далеко не всіх, то для інших творів вона тим більше не придатна.

Пошук музичних прототипів, моделювання зразків (хоча б на тому ж рівні, на якому це зараз робиться в дослідженнях народновокальної творчості) цілком можливі і в традиційній інструментальній музиці, хоча перенесення методології з однієї галузі в іншу звичайно ж неможливе через існування багатьох відмінностей між цими двома системами. Етноінструментознавству необхідні свої специфічні шляхи розв'язання такої нелегкої проблеми, що і належить до одного із завдань майбутніх досліджень у цій галузі.

Література

  1. Архів Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології при Львівській державній музичній академії ім. М.Лисенка, фонд ГНІ-12.

  2. Гарасимчук Р. Гуцульські та бойківські танці // Українське народне хореографічне мистецтво. Львів, 1962. Ч.1. Машинопис.

  3. Горский Д. Краткий словарь по логике. Москва, 1991.

  4. Гошовский В. Принципы и методы систематизации и каталогизации народных песен в странах Европы. Москва, 1966.

  5. Гошовский В. У истоков народной музыки славян: Очерки по музыкальному славяноведению. Москва, 1971.

  6. Квитка К. К изучению украинской народной инструментальной музыки // Квитка К. Избранные труды: В 2 т. Москва, 1973. Т. 2. С. 251-276.

  7. Квитка К. Украинские песни о матери-детоубийце // Квитка К. Избранные труды: В 2 т. Москва, 1973. Т. 2. С. 119-191.

  8. Луканюк Б. Культуро-жанрова концепція С.Людкевича: До постановки питання // Четверта конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель: Матеріали. Львів, 1993. C. 7-14.

  9. Луканюк Б. О сравнительно-типологическом направлении в украинском этномузыковедении // Традиционный и современный фольклор Приуралья и Сибири: Тезисы докладов Всероссийской музыкально-фольклорной конференции в г. Свердловске 3-8 мая 1979 г. Москва, 1979. С. 12-13.

  10. Луканюк Б. Ритмічне варіювання // Сьома конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель. Львів, 1997. С. 3-18.

  11. Лукашенко Л. Тетрахордові системи в народних піснях Західної Волині та Західного Полісся: Дипломна робота / Наук. кер. Б.Луканюк. Львів, 1996.

  12. Мациевский И. О подвижности и устойчивости структуры в связи с импровизационностью (на материале гуцульской народно-инструментальной музыки) // Славянский музыкальный фольклор: Статьи и материалы. Москва, 1972. С. 299-339.

  13. Мациевский И. Формирование системно-этнофонического метода в органологии // Методы изучения фольклора: Сборник научных трудов. Ленинград, 1983. С. 54-63.

  14. Мацієвський І. Жанрові угрупування в традиційній українській інструментальній музиці. Львів, 2000.

  15. Пашина О. Структурно-типологические исследования в советской музыкальной фольклористике // Музыкальная фольклористика: Проблемы истории и методологии. Москва, 1990. С. 101-116.

  16. Пісні літературного походження. Київ, 1978.

  17. Сокальский П. Руська народна музика: Російська і українська в її будові мелодичній і ритмічній і відмінності її від основ сучасної гармонічної музики. Київ, 1959.

Loading...

 
 

Цікаве