WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Роль народних музичних інструментів у литовській сакральній обрядовості - Реферат

Роль народних музичних інструментів у литовській сакральній обрядовості - Реферат

За свідченням М.Балтренене, запозиченому з даних історика початку XIX ст. Х.Барча, пастори боролися з неприпустимими з погляду протестантизму подібними обрядами жителів Малої Литви ще в XVII ст. У 1638 році був оприлюднений указ керівництва лютеранської церкви, що забороняв звучання інструментальної музики при весільному поході до церкви. Така заборона обґрунтовувалася неприпустимістю гучного галасу, який створювали інструменти з голосним звучанням. За невиконання указу загрожували серйозні санкції. В указі, зокрема, йшлося: "Якщо музиканти не звернуть уваги на цей указ, їхні інструменти треба знищити, а зі самих музикантів стягувати штраф на потреби церкви" [35, с. 10-15].

Це свідчить, що супровід весільного обрядового ходу звучанням досліджуваного інструментарію був атрибутом саме язичництва, а не церковної обрядовості. Головна функція аналізованих інструментів у язичницьких весільних веселощах – стимул їхньої активізації. Історик А. Петаріс описує їх так: "У приміщенні спочатку заграв трімітас, потім вступили канклеси, до них приєднався ретукай (невеликого розміру литовський бубон – А.М.). І вся молодь почала танцювати" [36, с. 298].

Трімітаси у Північній Аукштайтії також виконували важливі функції у передвесільних обрядах. Після сватання й аж до самого весілля наречений щовечора голосно сурмив на короткій дерев'яній трубі, нагадуючи про своє існування нареченій, яка живе в сусідньому селі чи в іншому кінці села, ніби сповіщаючи, що він чекає її. Усе це є не тільки свідченням стародавності обрядів, втілюваних за допомогою досліджуваного інструментарію, а й переконливим доказом того, що ці обряди не втратили свого значення аж до наших днів, а тому їх відносно легко відродити, зрозуміло, наповнюючи християнським осмисленням.

З глибокої давнини обрядовій функції литовських музичних інструментів належала суттєва роль у житті литовського народу. Одержавши, як переконує зібраний матеріал, органічне втілення в обрядах Францисканського Ордена Литви, духовий литовський інструментарій був досить природно включений у народно-релігійну католицьку і протестантську культуру, змінюючи деякі ідеї, але залишаючи форму, виражену в обрядовій суті національного музичного інструменталізму. Прикметно при цьому, що і католицькі, і протестантські обряди виявилися цілком сумісними зі звучанням литовських народних інструментів, зокрема, духових.

Сучасність внесла в побутування національного інструментарію помітні корективи. Його майже цілком замінили сьогодні академічні мідні духові й електроінструменти, хоча ієрархи і Литовської Римо-Католицької Церкви, і Євангелістської Церкви заохочують повернення традиційної народної культури у позалітургійну молитовну практику. Сьогодні ці стародавні литовські музичні інструменти звучать як у католицьких, так і в протестантських церквах Вільнюса, Каунаса, Клайпеди, Шяуляя, Біржая, а також беруть участь у позацерковних сакральних обрядах.

Тому видається, що вивчення питань функціонування музичного інструментарію в литовській релігійній обрядовості важливе не тільки для самої фольклористики як найважливішої галузі етнології й етномистецтвознавства, для науки як частини духовної культури Литви в цілому, а й для реального сучасного життя. Таким чином, це і є відповідь автора на висунуту ним гіпотезу.

Не підлягає обговоренню значення використання народних інструментів зі сакральною метою – чи це літургіка, чи позацерковна обрядовість.

Представлені результати дослідження застосування народних музичних інструментів у обрядах Католицької і Протестантської Церков Литви лише окреслюють підхід до цієї проблеми етномузикології. Цілісне її вирішення можуть дати тільки спільні зусилля фахівців у різних областях балто-слов'янської етнокультури і християнської літургіки.

Література

  1. Krutulis А. Muzikos terminų žodynas. Vilnius, 1975.

  2. Musicam sacram // 1998 metų Lietuvos Katalikų kalendorius – Žinynas. Kaunas; Vilnius: Lietuvos Vyskupų Konferencijos leidinys, 1983. Р. 217-229. (Інструкція Св. Римської Католицький Церкви. 05.03.1967 р. – M.A. ).

  3. Žilevičius J. Mūsų muzikos istoriniai bruolai // Muzikos menas. Kaunas, 1924. Nr. 12. Р. 3-4.

  4. Psalmynas. Vilnius; Kaunas, 1973.

  5. Valančius. M. Raštai. Vilnius, 1972.

  6. Материалы республиканских инструментологических экспедиций 1987-1989 г. // Клайпедские факультеты Литовской консерватории. Кафедра народной музыки, кабинет фольклора.

  7. Motuzas А. Gaudžia ragai, triūbija patriubočiai ... // Liaudies kultūra. Vilnius, 1990. Nr. 5-6. Р. 25-26.

  8. Liturginis maldynas. Lietuva, 1992. Р. 245-246, 267, 274-276, 311-515, 601-603.

  9. Codex Juris Canonici, can. 25-30 // Vaišnora J. Marijos garbinimas Lietuvoje. Roma, 1958. Р. 53.

  10. Мотузас А. Панямунские поминальные псалмы как феномен соприкосновения культур Калининградской области и Юго-Западной Литвы // Проблеми межрегиональных связей. № 1. С. 15-28.

  11. KantakК. Franciszkanie Polscy. Krakw, 1937. Т. II. S. 213.

  12. Apanavičius R. Baltų etnoinstrumentologija. Kaunas, 1992.

  13. Ašmenskas J. Kalėdų papročiai // Jaunohji Lietuva. Kaunas, 1936. Nr. 12. Р. 616-618.

  14. Dundullienė Pr. Senovės lietuvių mitologija ir religija. Vilnius, 1990.

  15. Галайская Р. Опыт исследования древнерусских гуслей в связи с финно-угорской проблематикой // Финно-угорский музыкальный фольклор и взаимосвязи с соседними культурами. Tallin, 1980.

  16. Dulaitienė-Glemžaitė S. Kupiškėnų senovė. Vilnius, 1958.

  17. Jonas Švedas / Sudarė ir paruošė A. Vyžintas. Vilnius, 1978.

  18. Biržiška M. Dainos kelias. Kaunas, 1921.

  19. Buračas B. Kupiškėnai garsūs muzikantai // Mūsų laikraštis. Kaunas, 1940. Nr. 4 (576).

  20. St. Paliulis. Apaščios apylinkių liaudies instrumentai // Aš išdainavau visas daineles. D. 1. Vilnius, 1985.

  21. Motuzas A. Lietuvos Katalikų Bažnyčia ir tautiniai muzikos instrumentai // XVI Lietuvių Katalikų Mokslo Akademijos Suvažiavimo Darbai. Vilnius, 1996.

  22. Вертков К., Благодатов Г., Язовицкая Е. Атлас музыкальных инструментов народов СРСР. Москва, 1963.

  23. Lietuvos istorijos šaltiniai. Vilnius, 1955. – T. 1.

  24. Visockaitė N. Žemaičių kanklės – senosios etnokultūros palikimas // Žemaičių praeitis. Vilnius, 1993. D. 2.

  25. Slavinskas Z. Lietuvių kanklės // Tautosakos darbai. Kaunas, 1937. T. 3.

  26. Мотузас A. Поклонение Крестному Пути как фактор внутриконфессиональной интеграции в Балтийском регионе. Советск; Клайпеда: НАСА, 1999.

  27. Bagužas Br. Alsėdžių parapijos 500 metų istoriniai bruožai. Telšiai, 1978.

  28. Markonis G. Asyžiaus šventasis // Caritas. Vilnius, 1991. vasaris. Р. 23.

  29. Литовско-языческие очерки. Исторические ииследования Теобальда. Вильно, 1890.

  30. Motuzas А. Tradicinis grojimas kerdžiaus trimitu, ragais, daudytėmis. Klaipėda: Lietuvos konservatorijos Klaipėdos fakultetai, 1991.

  31. Lietuvos evangelikų bažnyčios kalendorius (1990). Tauragė; Vilnius; Kaunas, 1990.

  32. Strijkowski М. Ktera przedtym nigdy swiatla nie widziala. Kronika polska, litewska, żmodska y wazystkiej Rusi etc. Karaliaučius, 1582.

  33. Motuzas А. Ir giedant šventas giesmes. Tautiniai muzikos instrumentai Biržų evangelikų reformatų bendruomenėje // Biržų žinios. Biržai, 1991. Р. 20-23.

  34. Рамодин A. Народные музыкальные инструменты и современность: на изломе традиции // Сборник материалов международной конференции "Традиционные музыкальные инструменты в современной культуре". СПб: Российский институт истории исскусств, 1999. С. 41-42.

  35. Bartsch Chr. Die littauische Muzikinstrumente. Dainų balsai. Heidelberg, 1889.

  36. Pietaris V. Algimantas. Vilnius, 1989.

Loading...

 
 

Цікаве