WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Інструментальна музика річного циклу праці на білосточчині - Реферат

Інструментальна музика річного циклу праці на білосточчині - Реферат

Програмні імітації та пісенні награвання для власної розваги, один для одного та для гостей звучали й на простіших звукових пристроях. Серед них піевены (назва походить від наслідування птаха – півня: ПДС), трав (у ПДС, ЦС: береться до губ або перед тим натягається між великими пальцями обох рук шовкова трава) (412.13), лістк (ПДС: "з вульшини" – Веліново, ґм. Мельник, або "горіелочки" – Чижи, ґм. Нарев; Николай Кєлбашевський з Ґродіска, що зараз живе у Скупові, ґм. Наревка, виграє на ньому найскладніші пісенні мелодії), listok (z bzu, aśminu у с. Заренби, ґм. Дятковіце, долучали навіть до весільної музики; lipowy – Плонка K.) (412.14) – музичні інструменти одноразового використання. Більш довговічною є пскавка (ПДС), піщлка (Піліки), пішчлка (БУП) або пасвісцёл (Масєво-2, ґм. Наревка). Натягнену смужку трави (з білими пасмами – Піліки) або тоненької берестинки (Масєво-2) вставляють у виріз дерев'яної палички довжиною 10-15 см (необробленої – кора не стягається) і затискають відтятим з неї ж полінцем ("трава мусіць дрыжаць" – Масєво-2) або між двома вербовими дощечками (Піліки). Іноді щілина поступово розширюється (ПДС: Дубічі Ц.): "де тісніше, глос тонший", – тоді можливі й пісенно-мелодичні награвання. Переважно ж пастухи і діти (12-13 років) використовують пискавки для тембро-звукових забав та імітацій (наприклад, плачу немовляти) (412.14-62).

Фото 5 [21].

Для звукових забав використовували також завдовжки 10 см пищлку з жита – сплющений з одного кінця зелений колосок (422.111.1) (ПДС); свісток (Наревка) або пасвісцёл з жыта (Ґрудек): "пацягнуць з зялёнага (як бярэцца ў колас) зрабіць дзюрачку, адрэзаць пад каленцэ, сціскуєш і свісціць тоненька" (Ґрудек) (422.111.2) [22]; gwizdek z żyta (ґм. Наревка), де начетверо розрізається для звукової вібрації кінцева частина трубочки, а дмухають у незаднену (412.11). Перший і третій типи належать до найдавніших форм аерофонів.

Імітаційні надбання мисливців, пастухів, дітей знайшли свій розвиток у ліричних за функцією програмних композиціях та імпровізаціях весільних музикантів на скрипці та саксофоні. Зокрема, скрипаль Ян Чарковскі ("Jach" – помер близько 1977 р.) із с. Сцьони (Sciony, 10 км від Бранська) імітував голоси птахів, сцени ярмарки й виробляв різні сонористичні та зовнішні трюки з інструментом (тримав скрипку на голові, за спиною і т.д.). Не виключено, що ці композиції могли виникнути і під впливом таких музичних інструментів, як скрпочка (примітивний дитячий монохорд із цільної дошки завдовжки 25-30 см) або діетська скрипка (роблена самими підпасками з 2-3 струнами з нитки чи кабелю, смичок – з кінського волосу, натягненого на зігнуту дугою палицю ("каблучок") (314.11-71). Про них пам'ятають видатний весільний скрипаль Здзіслав Марчук (с. Закалінкі, ґм. Константинув) та знавець пастухування В.Наумюк.

Інструментальна музика була пов'язана й з іншими видами праці. На Бранщині (за Збіґнєвом Коженьовським) вона звучала "przy młazeniu jako rekreacija w robocie – grał ktoś z tych, kto pracował; na tłokach mogła grać kapela". Причому типово толоковою була мелодія "Wtył s wprzd". Популярні пісенно-танцювальні мелодії на гармонії, кларнеті, скрипці виконували під час новочасного громадського акту – podstawy zborza dla Państwa: їх грали також і на odpustach "przeważnie wędrowni muzykanci".

Фото 6 А [25].

Фото 6 В [25]

Фото 6 С, Д [25]

Змінювалися з плином часу репертуар і стилістика популярних награвань, приурочених до різних громадських подій, міських забав: на каруселях, на вулиці, під час плавання на човнах, маївок, на церковних та державних акціях.

Для загального сигналу тривоги у селах Підляшшя ще довго (до 60-х років ХХ ст.) використовували великий дзвінок пастуха.

Фото 6 Е [25].

Трудова музика пов'язана з різноманітними родами праці, багато з яких сьогодні відійшли у минуле. Однак ця музика має велику естетичну й етичну цінність, що залишилася в активній пам'яті багатьох носіїв традиції на Білосточчині, і потребує пильної уваги як науковців, так і діячів мистецтва.

Література

  1. Hornbostel E.M. von und Sachs C. Systematik der Musikinstrumente // Zeitschrift fr Etnologie. 48 Jahrgang. Berlin, 1914. S. 533-590.

  2. Іншого виходу в таких умовах нема. Адже білоруське "ы" відрізняється від українського "и" (більш переднього), останнє – від польського "y"; "е" ≠ "э", "йо" ≠ "іо" ≠ "jo" ≠ "ё", "є" ≠ "je", "ї" ≠ "ji". Українське "кипить" – це і не "kypyt'", і не "kipit'", підляське "в" на кінці слова чи перед приголосною – не "w" і не "ŭ" і т.д. Те ж стосується і дифтонгів, позначених тут лігою ( ) над літерами. Народні назви та вирази подаємо курсивом.

  3. Сьогодні у цій функції у с. Скупово (ґм. Наревка) використовують мідний таз, підвішений на воротях (111.241.1).

  4. Olędzki S. Polskie instrumenty ludowe. Krakw, 1978.

  5. А) – trejkotki (ЗР) з фондів Muzeum Okręgowego w Białymstoku – MOB, фото В.Дерковського; В) – traszczalka А.Марчука. Архів автора статті – АА. Фото С.Жиркєвіча.

  6. Одна з найперших, мабуть, згадок про існування на Підляшші пастуших trąb, fujar, а також fujarek wierzbowych відноситься до 1842 р. [35, с.44].

  7. Про волинські і брестські аналоги таких труб та їх сигналів див. [8, с.107].

  8. Хай М. Традиційний музичний інструментарій Полісся (до питання примітиву в музиці) // Родовід. 199 . Ч. 16. С. 104-113.

  9. Подібні знаходимо й на суто польських етнічних територіях Kurpie i Wielkopolski [4, с.70-71, 150].

  10. Зміна висоти на натуральних шалмеях відбувається за рахунок сили вдування або пересування тростини в глибину рота.

  11. Музичні інструменти як чарівні помічники людини для отримання влади над тваринами – надбання первісної епохи, зокрема обряду ініціації [12, с. 191].

  12. Пропп В. Исторические корни волшебной сказки. Ленинград, 1986.

  13. А) Угорі дві гобойні труби ПНС (найдовша – роботи Hippolita Pendy з с. Kawali, ґм. Kuznica); внизу – кларнетна труба ПДС (Міхал Рощенко с. Даше, ґм. Клєщелє). У центрі – ансамблеві труби ПНС (с. Заброди, ґм. Наревка). Зліва – пискавка з коритком (ПДС), справа – руг з шпулькою. В) На гобойній трубі грає Яуген Агароднік (ПНС, м. Ґрудек, уроджений в районі Зельва Гродненської області). С) Виготовлення кларнетної труби (В.Наумюк, с. Канюки, ґм. Заблудув).

  14. Терміни і ергологія вказаних інструментів у комплексі цілком відповідають згаданим волинським [8, с.108] та за межами прадавньої Великої Волині (куди входили Підляшшя та Берестейщина) не мають поширення.

  15. Moszyński K. Kultura ludowa słowian. T.2. Kultura duchowa. Krakw, 1939.

  16. Гуменюк А. Українські народні музичні інструменти. Київ, 1967.

  17. Згідно з рішенням інструментознавчої Study Group of ICTM / IFMC (UNESKO), додавання літер до індекса означає, що описується не зафіксований в Універсальній Систематиці різновид інструмента (у даному випадку – замкнені щілинні флейти з грифними отворами).

  18. Дудки (ґміни Сокулка та Данброва Б.).

  19. Це означає: 5 на передній, 1 – на тильній стінці трубки. Уперше, на поч. ХІХ ст., про фуярки з 6 отворами на Підляшші (ПДС) згадує K.W.Wjcicki [20, с. 44].

  20. Wjcicki K.W. Ruś Podlaska // Ruś Podlaska: Podlasie w opisach romantykw / Wybory dokonał i opracował Jerzy Hawryluk. Bielsk Podlaski, 1995. S. 41-75.

  21. Пасвісцёл (Масєво-2, ґм. Наревка).

  22. Цим підляський варіант відрізняється від пищалки з жита балтів та поліської з надрізаним кларнетним язичком [23, с. 127; 8, с. 107; 24, с. 95].

  23. Мациевский И. Музыкальные инструменты Подляшья // Материалы к энциклопедии музыкальных инструментов народов мира. СПб., 1998. С. 104-133.

  24. Назина И. Белорусские народные музыкальные инструменты / Самозвучащие, ударные, духовые. Минск, 1970.

  25. А) Скрипаль Юзеф Козьол (с. Вєйкі, ґм. Ґрудек). В) На кларнеті in C грає Збіґнєв Коженєвскі (Браньск). С) Гра на гармонії-гузикувці (ПДЗ). Д) Гра на гармонії-педалувці (ПДЗ). Е) Сільська капела с. Плонка Косцєльна (ПНЗ).

Loading...

 
 

Цікаве