WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Інструментальна музика річного циклу праці на білосточчині - Реферат

Інструментальна музика річного циклу праці на білосточчині - Реферат

Окрім сигналів до тварин (у т.ч. на водопій, на повернення), в репертуарі пастухів були мелодії і для комунікації між людьми. Довгим високим протяжним тоном у с. Ґурни Брод трубили, "як корова устригне в болото" і потрібна допомога. Згонний сигнал у ПДС являв собою або один протяжний тон, що міг після паузи повторитися, або комбінацію двох різних тонів із наростанням (другий – вищий [10], голосніший чи довший (або те й інше), ніж перший (або два перших: наприклад, половинка після двох вісімок) – як альтернатива словесному "Виганяй!"). Двома протяжними через паузу тонами різної висоти (або гучності) і криками "Вовк! Вовк!" піднімали тривогу. Сигналом 11312312 (де 1 – мінімальна ритмічна вартість, наприклад, вісімка; 2, 3 – удвічі й утричі більші, наприклад, чвертка і чвертка з крапкою) повідомляли про згоду, злагодженість дій пастухів. У Плонці Косцєльній тягнули "jeden długi dzwięk, kiedy pastuch wołał na innego pastucha". Детальніше (за мелодикою й ритмікою) наповнення сигналів варіювалось і в просторі (в різних мікрореґіонах), і в часі; до того ж, воно періодично змінювалося згідно з домовленостями між пастухами і трималося ними в таємниці. При цьому у кожного пастуха був свій стиль виконання сигналу, свій тембр: "в обід познаєш, де пастух і корови" (Ґурни Брод), "пастух дає знак об собіе, об своїм знаходженніе" (Ґродіско – Grodisko)), а увечері "люди зналі, яка череда іде, якого пастуха" (Веліново, ґм. Мельнік). Для збагачення та легшого розуміння сигнальної мови деякі пастухи мали по декілька труб (Ґродіско). Подібні до труб функції (наприклад, сигнал "на зебраннє": 4 удари, пауза і так тричі) у Велінові міг виконувати великий дзвоник пастуха зі снаряду (111.231) або рельси (111.211). Дзвони з коліс в Ґродіску для сигналів тривоги "віешалі на дротах на дереві і білі металом – тоншим або грубшим". На Бранщизні корів, коней, свиней пасли і з гармонією (412.132) та грали не лише сигнали. Грали подекуди "мелодії для себе" пастухи й на трубах. Правда, тоді частіше вживали трубу з дерева (с. Піліки) – верби, бузини, довжиною до 60 см, з широким розтрубом, іноді з 2-4 (ломжинське пограниччя) або 3-6 плюс 1 на тильному боці (ПДС) грифними отворами (422.211.2).

Взагалі пасовище і пастух мали для життя села велике значення. Півроку там знаходилося одне з основних багатств краю, де скотарство посідало значне місце в господарці. Від пастуха і від долі (а вона, вірили, теж була з ним у згоді) залежав добробут кожної родини, здоров'я, збільшення ваги худоби, якість молока кожної особини. Пастуха шанували і побоювалися. Він вибирав нове пасовище, коли попереднє "miejsce odpoczywało 1-2 lata" (Савінo, ґм. Tикоцін). "Пастух кормився як велікий ґость", мав "гроши щомісяця і на свята", а "на велікдень давалі волочебного (варене "мальоване" яйце)" (Веліново). На Сокулщині тема годування пастуха-трубача ввійшла навіть до колисанок-загадок: "Ду-ду, кароўкі карміць... Ду-ду, нашто карміць? Ду-ду, штоб малако даваць. Ду-ду, нашто даваць? Ду-ду, каб пастухоў карміць" (Ґлініще Вєльке). У м. Мельніку пастух пас кілька місяців "за 15 кг картофлі за корову і святочне (яйко, ковбасу, сало) на Пасху, там гроші не давали" (Є.Дацевич). Йому помагали, навчаючись, два підмайстри – "помґєри", або "почердники" ("на 3 дні почерудник іде, як має корови, на 5 – як 5", Веліново) чи "przepascy" (Плонка Косцєльна). Вважали, що сам звук інструмента заспокоює й охороняє худобу. І не лише труби. Магічним оберегом для корів були й дерев'яні (з липи) довбані (у вигляді коритця) дзвіночки довжиною близько 20 см, висотою 15 см: звоночки (ПДС), клікутки (Надбужжя), клекоткі-klekotki (Наревка; ЗР) – для кожної корови інший – з одним (повсюдно), двома (ПД) або трьома (ґм. Ясенувка) металевими або з твердого дерева (дуба) киями-язичками (111.242.122) [11]. Голосніші клекотки одягали й для орієнтації, коли "корова блудна, стадо не пільнувала" (Канюки), "коб чуці де вона є / дэ вона е" (с. Левково С. – БУП).

На коня вішали металевий, наближений до конічної форми звонк, а при весільних або святкових санних походах до нього додавали й шелестун (ПДС), gradolce, janczary (ЗР), jancary (ґм. Ясенувка), grchawki (Плонка Косцєльна) – металеві кулясті порожнини з дірочками-отворами та бляшаними кульками всередині (112.13). Багатий господар мав у збруї до 12 шелестунів різних розмірів (Канюки) – цілий оркестр!

Для відлякування від стада пастухи часом користувалися й описаними вище трайкотками. Звірів і птахів від стада чи від поля (наприклад, щоб "дзіки картошки не рили" – ПДС) відлякували також вітрачками, які кінцем стрижня закопували в землю, а звук видобувався поривами вітру. Ветрачк (ґм. Ґрудек), млінк, вітрачк (ґм. Заблудув) конструктивно відповідали трайкотці (лише з довгою ніжкою – 112.24). Wiatrak у ПНЗ – дві закріплені навхрест лпаті, нерідко жолоби (бляшані або "drzewniany z kawałkami blachi") безпосередньо на верхньому кінці стрижня, які від вітру крутяться, зачіпаючи одне одного, ще й додають свисту-виття (111.13 – 142.2). Своєрідним синтезом обох видів цього інструмента є млінок, широко відомий у ПДС: лопаті-"крильца" розкручують зубчастий валок із дощечкою-ударником на рамці, допасованій під прямим кутом до опорного стовпа. Оскільки гучність і характер звуку пов'язані з інтенсивністю і напрямком вітру, інструмент служить ще й метеорологічним показником.

Wiatrak Млінок

Рис. 3.

Сьогодні на Більщині для відлякування використувують також набір підвішених пляшок (бутельки) (111.14).

З пастухуванням в'яжеться і найбільше різновидів трудової музики. Найдавніші з них – звукові змагання й конкурси, що, за В.Проппом, як магічні турніри, належать до ініціаційних ритуалів найдавнішої доби в культурній антропології [12, с. 191, 318-321]. Саме цю функцію ("хто лепш, чыя труба галасней" – ґм. Наревка) вважають первісною знавці відомого на всій території ПНС реліктового жанру ансамблевого трублення. Можливо, це – спадщина балтського чи фінно-угорського субстрату, від колишніх ятвягів: найяскравіша паралель – литовські sutartinės на ragai, трохи далі – tirliavim на birbynės, вепські та північноросійські пастуші награвання на ріжках. Як і литовці в sutartinės, білоруські пастухи грали на натуральних, без отворів трубах із кори, з типовими для кожної місцевості пищиками, різної довжини і тону. У с. Плянти (ґм. Міхалово) грали на двох (перша 15-20 см завдовжки, друга – 20-25 см) або трьох трубах. Семьон та Базиль Скепко в Забродах (ґм. Наревка) ще й зараз уміють зробити такі труби і зорганізувати ансамбль (перша – вербова, 28 см; друга – з берези, 33 см; діаметри розтрубу 4-6 см, довжина пищиків 6-10 см). На Данбровщині і Сокулщині пам'ятають, як, бувало, "зейдуцца" і 3-4 труби. А в с. Масєво-2 (Наревка) під вечір після пастьби трубило до 8 чоловік. Не виключена й магічна основа (оберіг) такого трублення.

Фото 2 А [13].

Фото 2 В, С [13].

Відгомони ініціальних змагань серед українських пастухів ПДС пов'язані з іншими музичними інструментами. Серед них ббки – вставлена між пальцями (Дубляжин / Більськ) або розщеплена надвоє і розтягнена від коріння стеблина комиша (Канюки / Заблудув) завдовжки 10-15 см, що імітує крики чайки та інших птахів ("хто яку вдає" – В.Наумюк) (412.11) та прща (411) – синкретичне звукове та метальне знаряддя, відоме під тією ж назвою ще воїнам Київської Русі і Галицько-Волинського князівства, а у наш час – дітям Східного Поділля (Вінницька обл. України) [14]. Шнурок (довжиною 100-200 см, діаметром 0,5 см) складають удвоє і звивають так, що на місці згину робиться свого роду кошик (довжина до 15 см, ширина коливається залежно від розщеплення смужок), де встановлюють плаский камінчик. Один кінець шнурка притримують за допомогою петельки на пальці однієї руки, другий – тримають вільною рукою. Розгойдавши кошик, різко викидають камінчик вперед, відпустивши вільну руку. Слухають, "як співає і свистит камінь" у повітрі та при ударі об воду і стежать за точністю польоту.

Loading...

 
 

Цікаве