WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Інструментальна музика річного циклу праці на білосточчині - Реферат

Інструментальна музика річного циклу праці на білосточчині - Реферат

Реферат на тему:

Інструментальна музика річного циклу праці на білосточчині

Білосточчина в її теперішніх адміністративних межах – структура досить пізня, зумовлена хиткими історико-економічними обставинами. Окремі її регіони, здавна заселені етнічно розмаїтими групами людності, на різних етапах історії знаходилися в різних політико-економічних конгломератах, що сприяло не тільки численним внутрішнім та зовнішнім міграціям населення і явищ культури, але й значним різного напрямку інтеграційним рухам, взаємовпливам і взаємозапозиченням. Все це відбилося на своєрідності традиційної інструментальної музичної культури як воєводства в цілому (що вже за самою своєю долею опинилося на межі-зіткненні трьох географічних, біокліматичних, культурно-антропологічних та етнолінгвістичних – західної, північної та південної – зон Центрально-Східної Європи), так і окремих його частин. Оскільки поодинокі функціональні групи інструментів та жанри музики виникли в різні історичні часи, то й фіксують вони розмаїття не лише відповідних етапів еволюції культури, але й різних міжкультурних взаємин. Навіть найдавніша функціональна сфера – звукотворення, зумовлена розміреною працею протягом року і відповідними календарними обрядами, є історично неоднорідною, пов'язаною як з архаїчними, так і з більш сучасними звуковими інструментами, магією, поганськими культами, традиціями християнства, новими ритуалами. Ця сфера й становить тему першого циклу досліджень інструменталізму Білосточчини. Подані тут спостереження ми отримали упродовж 1996-1998 рр. під час семи польових експедицій, більшість з яких відбулася завдяки Воєводському відділу культури в Білостоці, Люблінській фундації "Музика кресів", "Касі Мяновського" Польської Академії наук та за допомогою шановних співучасників, серед яких доктор Г.Тавлай, магістри С.Копа, Є.Рижик, Е.Томчук, І.Хващевский, Л.Вішенко і Я.Вішенко, В.Дацевіч, М.Маміньска, Я.Бернад, К.Доленговска, І.Зиськ. Частину матеріалів автор відшукав у бібліотеках, музеях, архівах.

Ці дані не можуть вважатися остаточними, а радше репрезентують першу спробу наукового дослідження та публікації зразків інструментальної музики річного циклу праці на Білосточчині. Ми запрошуємо до співпраці усіх, хто цікавиться цією проблематикою, і найперше співробітників з регіону – працівників культури, учителів, музикантів. Наведені тут наукові терміни та індекси музичних інструментів відповідають загальновизнаній класифікації музичних інструментів Е.Горнбостеля і К.Закса [1]. Місцеві народні назви подаємо мовою оригіналу (курсивом) у відповідній до того чи іншого діалекту графіці (польській, білоруській, українській; або й у кількох – для перехідних говорів) із приблизною, в необхідних випадках, польською транскрипцією [2]. Матеріал подаємо згідно з єдиним функціональним алгоритмом – зумовленим систематичністю щорічних календарних трудових операцій і обрядів, із відзначенням виявлених етнорегіональних чи локальних особливостей.

Про найдавнішу сферу інструменталізму, пов'язану з працею, – звуковияви мисливців у процесі полювання, – маємо на Білосточчині, на жаль, небагато даних.

У с. Плонка Косцєльна (Płonka Koscielna, північна частина польськомовного західного регіону воєводства – ПНЗ) для мисливських сигналів "Увага!" вживалася колись амбушурна trąbka mała (423.121.1). З метою приваблення птахів (самця – завдяки імітації голосу самки чи навпаки) у ґміні Ґрудек (Grdek, білоруськомовний північно-східний регіон – ПНС) використовували пасвісцёлы з бляхі – закручену бляшану трубочку з двома дірочками (по одній на кожному боці: свистить, коли їх закриваєш – 421.221.2). "На гонках" у с. Ґурни Брод ґм. Дубіче Церкєвне (Grny Brod, Dubicze Cerkiewne, україномовний південно-східний регіон – ПДС) коли женуть звіра (вовків, зайців) на мисливську засідку, тріскають на тараскавках (деркач – Ред.) – дерев'яній (дуб, граб, ясен, акація) рамці довжиною 40 см, шириною до 30 см, настромленій краєм на зубчастий стрижень із ручкою (112.24). Тріск видобувається внаслідок обертання рамки навколо стрижня, під час чого одна (на всій території воєводства) або й 2-3 (ПДС) дощечки б'ють по зубцях. Окрім загального – тараскавка – для всього ПДС – вживаються терміни тарскотки (с. Піліки), таркавка (ґм. Мєльнік – Mielnik), тресктка (ґм. Бєльск – Bielsk), трещтка (ґм. Дятковіце – Diatkowice), південно-західний регіон – ПДЗ), трашчлка (ПНС). Особлива форма (стрижень – всередині рамки, обидві дощечки б'ють по центру) й назва тарастка зафіксована в с. С.Левково (ґм. Наревка, білорусько-українська перехідна етнолінгвістична зона – БУП). Матеріал, з якого виготовляють інструмент, в ПНС, як і далі на північ – сосна.

Тараскавка (ПДС) Тарасотка (БУП)

Рис. 1.

Менших розмірів і з м'якшого дерева інструменти під тими ж назвами, а також traskotka, trajkotka (весь західний регіон – ЗР), траскотка, трашчотка (БУП) використовували у звукових забавах дітей. Більших розмірів – вживають також для відлякування зайців, диких кабанів і птахів від полів і городів (ПДС і БУП) [3]. Великі (до 50 см довжиною) різновиди інструменту – trejkotka, trajkotka, rajkotka, treszczotka – використовували "przed Wielkiego Czwartku" міністранти при костелах (переважно ЗР). Вони загалом є типовими для польської етнічної території [4, с. 102-103]. Трашчалкі чудово робить у с. Синковце, ґм. Нови Двур (Synkowce, Nowy Dwr), Ануфрій Марчук.

Фото 1 А, В [5].

Найбагатший шар трудової сфери інструменталізму на Білосточчині пов'язаний із пастухуванням. Кожного ранку під час випасного сезону (пізня весна – літо – початок осені, залежно від погоди) повсюдно пастух умовним сигналом виголошував до селян "Виганяй!" У с. Савіно, ґм. Тикоцін (Sawino, Tykocin), для цього вживалася wielka trajkotka. У с. Бєрвіха, ґм. Сідра (Bierwicha, Sidra), пастух мав два киї (111.11), сильно б'ючи одним в один, гукав: "Виганяй!" У деяких селах саме сигнал голосом пам'ятають як основний: "Wyhanać!" (с. Заренби – Zaręby), ґм. Дятковіце); "Tu-tu!" (с. Капітанщизна, ґм. Наревка – Kapitanszczyzna, Narewka) і подібне в с. Пенькі (Peńki), ґм. Ґрудек.

Здебільшого на Білосточчині вживали для цього розмаїті духові інструменти, об'єднані народом в єдине поняття трубtrąba (або trąbka) [6].

Пастухи корів, свиней (подекуди й коней) вживали найархаїчніші їх типи – скручені теплою весною з кори дерева без сучків – верби, вільхи (весь південний регіон – ПД, та ґм. Наревка, Міхалово, Ґрудек) або липи, крушини (БУП, ПНС) – і закріплені проколом палички розтруби (довжиною 40-70 см, діаметром до 10 см), з пищиком роду шалмея (422). Пищики (деркач, пскавка, пищлка, устнік – ПВ; dergacz, ustnik – ЗР; głos, klawisz – с. Плонка Косцєльна; дэркаўка – БУП; пырхаўка, пішчалка, пішчик – ґм. Ґрудек; пасвісцёл, пыркалка – ґм. Міхалово; язычок, пішчык – ґм. Сокулка (Sokłka), Кузніца (Kuznica), Н.Двур; пердн – Данброва Бял. – Dąbrowa Biał.) існують на Білосточчині у двох основних різновидах.

Перші – зроблені з розколотої поздовж гілки (довжиною 10-15 см) лози, ліщини, крушини або іншого дерева (одна половинка вилущувалася у вигляді коритця, друга – зачищувалася подібно до кларнетної тростини, потім вони стягувалися разом і вкладалися в трубу – 422.211) – характерні для цілого ПД (до Бранська й Сурожа на заході та Заблудова й Нарви на сході) та кількох сусідніх ґмін (Наревка, Міхалово, Ґрудек) [7]. Другі (стиснена і розщеплена з одного кінця, як стеблина, трубочка з тонкої кори того ж дерева, що й труба, на зразок гобойної тростини – 422.111) – властиві цілому північному регіонові (від Тикоціна до Кузніци) – ПН [9]. У Плонці Косцєльній кору пищика на вході зверху і знизу надрізали.

Рис. 2.

Про трубу з кори з тростиною гобойного типу (troście, pierdiaszka) пам'ятають також у ґм. Константинув Біло-Підляського воєводства, а в с. Лозово (Łozowo) ґм. Данброва Б. згадують про кларнетовий gwizdek для труби (з коритком).

Виготовлення подібних інструментів вимагало від пастуха певного вміння. Тому в останні кілька десятиліть повсюдно почали вживати труби з пляшки (скляної чи пластикової) з відрізаним денцем та затягнутою гумкою шпулькою в ролі пищика. Правда, звуковисотний діапазон тут значно вужчий і обмежується однотонним сигналом. У с. Вилюдкі ґм. Корицін (Wyłudki, Korycin) гобойний пищик робили з целулоїду, на таких трубах вигравали мелодії (в саксофоновому тембрі) навіть на весіллях і забавах. Досить широко використовували (з традиційними пищиками та зі шпулькою) труби зі збитого рогу корови (у ґм. Тикоцін – kornety z rogu). У с. Ґлініще В. (Gliniszcze W.) ґм. Сокулка для такого рогу вживали пищик у вигляді трубочки з надрізаним язичком – 422.211, або, як в Савіно, ґм. Тикоцін, і в с. Камьонка, ґм. Ясенувка (Kamionka, Jasenwka), натягаючи маслянистий (plastykowy) папір або фольгу на ріг, як на гребінь, використовували його як мірлітон – 241. Ріг (в ПДС також – руг, ріг – rh, rih) корови повсюдно уживали пастухи овець; у с. Острувек ґм. Шудзялово (Ostrwek, Szudziałowo) вівчарі трубили в баранячий ріг. У с. Задворжани (Zadworzany) ґм. Сокулка сигнал "На выган" – | | | | | – на розі грали амбошурним способом (423.121.2), хоча останній був більш властивим для бляшаної (желізної – ПДС, жалезнай – ПНС) труби довжиною 35-50 см, прямої (423.121.12) або зігнутої (423.121.22), в тому числі – купованої. У Лозово ґм. Данброва Б. згонний сигнал грали і вранці, і вдень, а також коли тварина загубиться.

Loading...

 
 

Цікаве