WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Архетипне мислення як базова домінанта сучасної свідомості етносу - Реферат

Архетипне мислення як базова домінанта сучасної свідомості етносу - Реферат

Для ілюстрації генезису свідомості модуль-типу візьмемо неординарну постать української історії (30-ті роки ХХ ст.) – Нестора Махна. Його можна умовно віднести до типу свідомості реального факту з потужним коефіцієнтом впровадження власних концепцій у "сюжет долі" народу. Постать Нестора Махна цінна тим, що вона ілюструє типажність характерну для модуль-особистостей реальної і відбитої свідомості інтерпретації факту (інформації) з тією різницею, що процес впровадження власних концепцій історично інтенсивний і вміщується у невеликому відрізку власної (і народної) долі. Якщо умовно визначити три горизонти модульної свідомості (низький, середній, високий), то Нестор Махно, певно, за чіткою системністю поглядів і їх відповідною реалізацією наближається до середнього рівня інформаційної свідомісної інтенсивності з елементами високого, яка, можливо, за певних історичних обставин могла б виявитися як модульна система реалізації високого рівня. У постаті Н.Махна як модуль-свідомості фіксуємо протидію чи боротьбу матеріального (підґрунтя Великого степового кордону) і духовного (лідерство сузір'їв, закріплених у знаках зодіаку). Це підкреслює і характер епохи, у якій він функціонував як модульний тип (або особистість, яка наближалася до модульного типу за геосвідомісними, психоменталітетними даними). Анархізм як ідеологія (спроба свідомісного ламання системи централізації людської суспільності) точно накладався на соціальний характер Н.Махна, який врешті-решт акумулював у собі свідомість селян півдня України або й усієї східної України [4, c. 89]. Суспільні реалії (фактура життя, або матеріальний план буття) до певної міри дисгармоніювали з духовним горизонтом Н.Махна як історичної постаті. Жорсткий натуралізм громадянської війни викликав взаємні "зриви" у конфронтуючих сторін. Поетика анархізму часто танула у крові і знущаннях. Але соціально-свідомісний імідж Н.Махна (перевага свідомісного критерію воля над іншими критеріями, що утворюють систему життя) і, врешті, його архетипна маска БАТЬКО (у фольклорі вона особливо популярна) точно накладалася на менталітетний устрій української суспільності та української душі зокрема.

Отже, коли говорити про закодованість інформації модуль-свідомості, або нації в цілому, то мусимо вести мову про опір надмірній системності суспільства, тоталітарному тиску (анархізм чудово ілюстрував цей план на рівні ідеології). Н.Махно шукав буттєву форму цього генетичного свідомісного вираження. Домінанти етносу героїчне, мінорне, комічне, взаємодоповнюючи одна одну, все ж закріпляють основну домінанту – мінорне, яка і була справжнім підтекстом архетипу долі для України не лише початку ХХ ст. Н.Махно як модуль-особистість яскраво ілюстрував це. Фольклор теж чітко фіксує цю домінанту. Домінантну мінорне як закономірність у контексті соціалістичного реалізму частково ілюстрували література і мистецтво (духовно-мистецький модульний тип інтерпретації дійсності). На міфологізованому рівні сприйняття інформації офіційною (необ'єктивний свідомісний план інформації) виявлялась домінанта героїчне.

Сама суть модульності (система неординарність) примушує інформаційно-свідомісних лідерів (модулів) бути першовідкривачами. Як правило, у контексті "заблокованих" етносів (етнос у інформаційно-історичному просторі субетносу (скажімо, Україна у складі Росії) модулі виражають загальноетнічне інформаційне поле свідомості як сукупності спільної етносистеми (інтернаціоналізація модуль-свідомості) і фактично емігрують до субетносу (поглинаються інформаційним полем субетносу). Тому Н.Махно є складовою російської історії. До певної міри це можна сказати і про Г.Сковороду, повністю це стосується М.Гоголя, В.Вернадського. З приводу українського міфофольклору, то він теж із ХVIII ст. поступово починає "вписуватися" в загальноросійський культурологічний контекст. Цьому сприяє загальна ідеологічна установка, риси спільності культури, історії, а також література і мистецтво, які інтернаціоналізують кодові знаки етносу. У модулів, які представляють етнос на рівні сформованих знакових систем відбиття інформації (сформованність мови, культури в цілому), цей процес не такий виразний. Здебільшого інтеґрація в субетноси відбувається на рівні початкового формування модульного плану свідомості. Як правило, критерії буття етносу, що інформаційно-свідомісно інтенсивніший (культура, традиція, рівень державотворення) перемагають. Йдеться про набагато інтенсивніший інформаційно-свідомісний контекст субетносу, з одного боку, і про міцність міфофольклорного пласту свідомості, який захищається на рівні державної концепції збереження етнічної ідентифікації. Для модулів "блокованих" етносів важливим критерієм виступає здатність протистояння іншим етнічним системам заради утвердження своєї системи. Найвищий цей рівень – у носіїв фолькетноінформації, модулів-літераторів, які формують інформаційно-почуттєвий горизонт нації (носії фольклору всіх епох, персоналії: Т.Шевченко, І.Франко, Леся Українка, відомі бандуристи, Явдоха Зуїха, О.Гончар та ін.).

На прикладі модульного типу Н.Махна можна говорити про певну дистанційність його особи до концепцій життя, які визначають життєвий підтекст. Мова йде про свідомісно-соціальну архетипіку. Згадаймо козака Мамая у фольклорі та народних малюнках (зріз етносвідомості – уява про іронічно-розумного і мовчазного нібито гультяя, якому море по коліна, який з усіма порозуміється, бо сам, як вічне дерево, філософсько-непорушний). Формулюємо тезу про архетипну відстороненість (щоб не вживати термін анархізм чи щось подібне) і про намір Н.Махна історично дистанціюватися від соціально-політичних життєвих структур (рівнів) і таким чином бути ідентифікованим як особистість у сучасному і майбутньому. Відстороненість як категорія світосприйняття чітко простежується і в українському фольклорі. Ця відстороненість проявляється не як елемент пасивності до трагічних факторів долі, а як рівень створення чи підтримування кодових соціально-психологічних стереотипів (архетипів) як базової суми знань про етнос. Здатність дистанціювання як ознаку поведінки модуль-типу до певної міри ілюструє й історія з Сократом, що не входив у Греції до сімки наймудріших, хоч і вважався наймудрішим. Сократ висунув новий принцип духовності, який полягав у тому, щоб не проголошувати мудрість як особисту настанову людям, а викладати її у навколишньому. Нестандартність Сократівського підходу до рівня людської комунікації полягає в тому, що мусить бути діалог, який не доводить однобічну правоту, а формує переконання, що обидва співучасники диспуту належать до якогось третього, вищого щодо них переконання, світу правди, який є для них однаковою цінністю. Рівень "третьої правди" дає точку зору зверху або подає її іронічно (критично), а це теж є відстороненням. Іронія – це не сарказм, а позиція, що дає пошук, сумніви, це не нагірна позиція, з якої "бачить" лише Бог, але прагнення до цього рівня споглядання. Це стиль модульності супермислення (у Сократівському контексті йдеться про ідею боговтілення з притаманними їй трагічними колізіями, ваганнями і докорами долі). Особистість модульного типу – представляє суперпогляд, суперрішення. Для особистостей духовного плану рівень "третьої правди" визначальний.

У контексті народного сприйняття (сприйняття етносу) модуль-особистості сприймаються багатопланово. Фіксуються три основні рівні сприйняття: 1) умовно реальний (міфофольклорний); 2) реальний (публіцистичний); 3) відображений (художня творчість).

Міфофольклорне сприйняття найчастіше передає домінантну специфіку етнічного характеру (психосоціальні особливості) як особистість інформаційного відсторонення (тип інформаційної свідомості козака Мамая). Щодо постаті Н.Махна, то народне сприйняття (умовно реальне) ідеалізує його як наближену до ореола божественності. Свідомість реального факту (публіцистика) в тоталітарний період Н.Махну (яскравій постаті громадянської війни) створила негативний міфоімідж (крайня суб'єктивна міфологізація). Свідомість відбитого факту (художня творчість) теж створювала негативний інформімідж Н.Махну (вплив офіційної ідеології), і тому справжне відбиття інформації про Н.Махна на рівні відображеному і реальному ще попереду.

Loading...

 
 

Цікаве