WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Особливості побутування і прикметні структурно-семантичні риси середньополіських замовлянь хвороб - Реферат

Особливості побутування і прикметні структурно-семантичні риси середньополіських замовлянь хвороб - Реферат

Загальновідомо, що всіляких гадів в Україні не дуже шанують. Негативне ставлення до них чітко простежується і в замовляннях. Там гадюки і вужі практично ототожнюються з хворобою. Їх, як і хворобу, засилають в антисвіт, тобто вони не вважаються повноправними мешканцями світу людей. В інших випадках вказується, що в антисвіті є фантастичні істоти, які мають над гадами магічну силу. Це або повелителі змій царі Данило, Адоль, Паперовщик, Папеляк, або старша гадюка Домаха-Мелаха, міфічна діва-дівиця Мамока чи три сестри, які не вміють ні шити, ні ткати, тільки вміють по дорогах ходити і від гадюки шептати тощо.

Вище вже згадувалось, що для вигнання хвороби треба точно назвати її і вказати на можливу причину. Те ж спостерігаємо і в замовляннях від гадюк і вужів: знахарі ретельно перераховують всі можливі різновиди цих плазунів. Особливо це помітно на прикладі № 46, де такий перелік займає майже половину тексту. Про тісний зв'язок з хворобами свідчить і вислів із № 49 – "вірежем дубца не з родца, будем біти-карати...". Опис приблизно такої ж дії вже зустрічався, коли йшла мова про замовляння звиху-вдару: її мета – умертвити хворобу, за аналогією до мертвого дерева. Так само і в замовлянні вроків під № 4 йдеться про "войтів-войтиць", а це те ж саме, що й "вужі-гадюки". Отже, попри очевидну специфіку замовлянь укусу гадюки чи вужа, потрібно констатувати їх смислову невіддільність від загального масиву замовлянь хворіб.

Його основу, як бачимо із зібраного матеріалу, становлять замовляння вроків – фактично, узагальненої назви багатьох хворіб, викликаних ураженням енергетичного захисту людини. Вплив текстів замовлянь вроків відчувається практично у всій системі замовлянь хворіб. Тільки на відміну від конкретно локалізованих болю зубів, вивиху, кровотечі тощо, вроки можна назвати "абсолютним" злом, "злом у чистому вигляді". Вони походять ще з того часу, коли світ для первісної людини був повен духів і демонів (саме такими у замовляннях є персоніфікації хворіб). Сильних і жорстоких. Слабка людина розуміла, що просити сильного відступити, поступитися чимось – справа безнадійна. Треба було або самому стати сильним (наприклад, заручившись підтримкою доброзичливого могутнього союзника) і побороти "зло", або запропонувати йому щось вигідне на стороні і знадити його туди. Приблизно така схема реалізовується у всіх замовляннях.

Підсумовуючи викладений матеріал, вкажемо ще на деякі загальні тенденції, що характеризують побутування жанру замовлянь на респондованій території. Насамперед це те, що, незважаючи на тисячолітню опалу з боку церкви, практика замовлянь виявилася настільки глибоко вкоріненою в побут, що й до сьогодні в кожному селі є щонайменше одна, а то й декілька бабів9 (звичаєво жінка, яка ще не стала бабою, "не має права" замовляти), які можуть "допомогти". А попит на їхній хист є постійно. Попри це, зняти вроки або замовити біль зубів вміють практично усі старші жінки, що пояснюється високим ступенем поширеності цих хворіб.

Звичайно, прогрес бере свою частку, проте на тлі повсюдних втрат у сфері народного знання видається, що замовляння, хай і в редукованій формі, будуть функціонувати ще довго. Сільські, а часто й міські люди якщо й не відкидають повністю офіційної медицини, то принаймні намагаються поєднувати її з народною. І справа тут не лише у дороговизні ліків. До замовлянь як до вербального компонента народної медицини можна ставитися по-різному, з більшою чи меншою довірою. Хоча якщо навіть ігнорувати "лихе око" чи інші "забобони", то принаймні ефект навіювання, який вони справляють на хворого, очевидний.

З іншого ж боку, у цій статті тексти замовлянь цікавили нас не тим, наскільки вони дієві, а тим, чому в уяві людини вони повинні такими бути, які механізми виникнення цього феномена. Ми розглядали їх як своєрідну картинку, що донесла до наших днів опис міфологічного світогляду первісної людини, яка намагалася по-своєму пояснити те, чого не розуміла. І хоча розглянули лише невеличкий фрагмент великої мозаїки, проте, як показало й наше дослідження, значення таких фрагментів у контексті духовної культури людства недооцінити важко, бо без малого немає й цілого.

Література

  1. Болтарович З. Українська народна медицина. Київ, 1994.

  2. Галайчук В. Функціонально-семантичні особливості фітонімів у текстах українських і російських замовлянь // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 1999. Львів, 1999. Вип. 27. Українська фольклористика. С. 87-97.

  3. Гладкий М. Скотарські замовляння поліщуків // Полісся України: Матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів, 1999. Вип. 2. Овруччина. 1995. С. 273-292.

  4. Гринблат М. Беларуска усна народна паэтычна творчасть. Минск, 1967.

  5. Грушевський М. Історія української літератури: У 6 т., 9 кн. Київ, 1993. Т. 1.

  6. Забылин М. Русский народ. Его обычаи, обряды, предания, суеверия и поэзия. Москва, 1880.

  7. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 6 т., 3 кн. Київ, 1994. Кн. 1.

  8. Мифологический словарь / Гл. ред. Е. М. Мелетинский. Москва, 1991.

  9. Мойсієнко В. Поліські замовляння // Древляни: Збірник статей і матеріалів з історії Поліського краю. Львів, 1996. С. 121-165.

  10. Новикова М. Коментар // Українські замовляння. Київ, 1993. С. 199-306.

  11. Новикова М. Прасвіт українських замовлянь // Українські замовляння. Київ, 1993. С. 7-29.

  12. Посмертні писання Митрофана Дикарєва з поля фолькльору й мітольоґії // Збірник фільольоґічної секциї НТШ. Львів, 1903. Т. VI.

  13. Рыбаков Б. Язычество древних славян. Москва, 1986.

  14. Соколова В. Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов. Москва, 1979.

  15. Українські замовляння. Київ, 1993.

  16. Чубинський П. Мудрість віків (Етнографічна спадщина): У 2 кн. Київ, 1995. Кн. 1.

  17. Шкарбан А. Знахарство на Поліссі (за експедиційними матеріалами) // Полісся: мова, культура, історія: Матеріали Міжнародної конференції. Київ, 1996. С. 277-281.

  18. Шкарбан А. Матеріали з народної медицини Житомирського Полісся // Полісся України: Матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів, 1999. Вип. 2. Овруччина. 1995. С. 211-224.

  19. Шкарбан А. Народна медицина Київського Полісся // Полісся України: Матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів, 1997. Вип. 1. Київське Полісся. 1994. С. 204-216.

1 Запис 12.07.1997 р. у с. Жубровичах від Савко Ганни Іванівни, 1925 р. н. (родом із с. Білокоровичів, з 1991 р. мешкає у с. Жубровичах).

2 Запис 22.07.1997 р. у с. Тепениці від Торгонської Марії Дорофіївни, 1922 р. н.

3 Як вважають деякі дослідники, зокрема В.Соколова [14, с. 270], такий тип звертання є найархаїчнішим, на відміну від пізнішого прохального.

4 Запис 12.07.1997 р. у с. Жубровичах від Савко Ганни Іванівни, 1925 р. н. (родом із с. Білокоровичів, з 1991 р. мешкає у с. Жубровичах).

5 Запис від того самого інформатора.

6 Пор. з уривком замовляння вроків корові: "Я коровка – матунька, я того всього не боюсь: ножками одоб'юсь, хвостиком одмахнусь, рожками одколюсь, бровками одморгнусь, поганих людей не боюсь". – Запис 17.07.1997 р. у с. Замисловичах від Процюк Надії Єрофіївни, 1930 р. н.

7 Запис 25.08.1998 р. у с. Володимирівці Вишгородського району від Микитенко Ганни Левківни, 1918 р. н. (у 1986 р. переселена з с. Максимовичів Поліського району Київської обл.).

8 Стовідсотково можливості схрещення вужа й гадюки у природних умовах зоологи заперечити не можуть. Як і ймовірності існування в Україні вужів із зубами.

9 Знахар – дід – явище майже унікальне. Як правило, такі респонденти соромляться признаватися у своєму знанні, вважаючи його прерогативою жінок. Водночас якщо вже дід ставав знахарем, то це свідчило про його справді непересічний талант. Зокрема, укус вужа лише "дєд може одшептать, якшо знає який".

Loading...

 
 

Цікаве