WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Функціонально-семантичний та поетичний аспекти обхідних пісень - Реферат

Функціонально-семантичний та поетичний аспекти обхідних пісень - Реферат

Там господар, як виноград,Там господиня, як калина,Його сини, як соколи,Її дочки, як панночки [16, с. 271].

Величання у фольклорі взагалі часто полягає у тому, що возвеличувана особа зображується приналежною до найвищих станів [31, с. 42]. Так, у кустовій пісні господар з господинею виступають в образі короля і королівни:

Ой вийди, вийди, да королю, з покою.Ой виведь, виведь королівну з собою [27, с. 19].

Господар здебільшого щедрий та привітний до своїх гостей. За народними уявленнями, гість сприймається як "носій долі, особа, яка може вплинути на всі сфери людського життя" [1, с. 145]. Тому не випадково гостями господаря, його добрими товаришами можуть бути "ясне сонечко", "місяченько" та "дрібен дощик". Адже саме від них багато в чому залежала хліборобська праця.

Неодмінним елементом величань, як зазначав М.Грушевський, було закликання багатства, добра, успіху на дім господаря, на його родину й господарство [7, с. 229]. Всі ці образи багатства, слави, величі господаря та його дому, зрозуміло, не реальні, а ідеальні, гіперболізовані.

Возвеличується помешкання господаря і в обжинкових піснях:

А в нашого панаЗолотая брамаІ срібная призьба,Сяде женчиків триста [16, с. 251-253].

Розкішний двір у народній пісенності не сприймався у прямому значенні, а був лише поетичним образом, уособленням народного ідеалу заможного й щасливого життя.

Щодо величань парубка та дівчини, то здебільшого в календарно-обрядових обхідних піснях вихваляється врода, працьовитість, розум дівчини, мужність парубка, його сила, готовність обороняти рідну землю.

Об'єктом величання в обхідних піснях виступає нива, яка "сто кіп уродила", та таких, що треба їх підпирати. А женці нажали "купок, як на небі зірок". Особливо яскраво возвеличується царина:

Наша царина преч поорана,Сріблом, золотом преч засіяна,Стріцовим пірком заволоченаЯсними мечі обгороджена [24, арк. 31 (зв.)].

Засівання золотом у царинній пісні має пряме відношення до урожаю, а видозміною мотиву "сіяння золота і срібла", як зазначав М.Сумцов, є мотив орання списом чи мечем і сіяння стрілами, що випливає з часів "Слова о полку Ігоревім" [32, с. 21]. Такі яскраві зорові образи характерні й для інших пісенних жанрів. Скажімо, у колядках господар "золото віє", "срібло леліє", господиня "золото пряде". М.Грушевський вважав це іконописною хвилею, що прокотилась по нашій поезії. "В сім золоті, в перлах, – вказував учений, – в павіних або струсіх перах єсть певний стиль епохи, романсько-візантійський, іконописний" [7, с. 304].

Поетизація врожаю зумовила відповідну величальну систему художніх образів. Часто в обжинкових піснях золото символізує достаток і красу:

Чия то красна нивка?Люба би му всяка днинка:А кто єї розно орав,А кто єї зерном сіяв –Золотом би любо віяв [14, c. 444].

Слова, що означають світло, блиск, служать і для вираження понять блага, щастя, краси, здоров'я, багатства і родючості [2, c. 94]. Посилюють та увиразнюють емоційно-смислове значення пісень, їхнє величальне звучання – епітети: "добра нивонька", "добродієнька пишна", "челядка білейка". Водночас обхідні пісні багаті на емоційно-насичену лексику, пестливо-здрібнілі словесні формули: "загоночок", "нивка", "кілочки", "віночок", "хлібець", "пшеничка", "житечко", "женчики", "ґаздинька", "панонько", "обжиночки" та ін.

Піднесеності величальним текстам надають паралелізми, порівняння, метафори й інші художні особливості. Паралельні зіставлення стану людини з явищами природи повторюється настільки часто (і не лише в обхідних піснях), що між ними створюється постійний зв'язок. Корені цього зв'язку виходять ще з первісних анімістичних уявлень людини, які внаслідок подальшого розвитку втратили пряме і набули алегоричного значення, стали образною формою. Таким витвором народної фантазії є персоніфікація предметів і явищ природи, наприклад, в обжинкових піснях – ліси дивуються, калина, лан, загін говорять:

Ой лане, ланочку,Ой повідж нам правдочку:Ци будемо ми в кінці,Ци підемо ми в вінці?– Ой будеш, доню, будеш,Лише ланочку діжнеш [2, с. 94].

Ідеалізація, характерна для величальних пісень, наявна і в пастуших ладканках. Оскільки основне місце в них посідають образи тварин, передусім корів та овець, то вони й виступають об'єктом величання. Кожна з них має свою кличку, що подається здебільшого у пестливій формі (Цвітолька, Красечка, Ласька). Ідеалізація худоби проявляється в тому, що вона "шовкову траву" пасла, на ній "шовкова вовна" тощо. Яскраво гіперболізуються надої молока, адже для селянина воно було одним з найпоширеніших продуктів харчування. Тому корова приносить "молока много", "дві гелеточки сира", "дві дійниці жентиці", "два ящики масла". Усе це мало забезпечити добробут господаря.

Отже, багатство врожаю, худоби, родинне щастя постійно фігурують в обхідній поезії, становлячи її глибинні зв'язки з реальною дійсністю. Саме реальність інтересів рільника, пряме чи інакомовне вираження яких лежить в основі кожної календарної пісні, і робить її внутрішньо реалістичною.

Література

  1. Агапкина Т. Голос // Славянская мифология. Москва, 1995.

  2. Афанасьев А. Поэтические воззрения славян на природу. Москва, 1865. Т. 1.

  3. Близнак І. Зеленосвятський звичай у бойківській місцевості Штуківець // Літопис Бойківщини. Самбір, 1937. № 9.

  4. Виноградова Л., Толстая С. Венок // Славянская мифология. Москва, 1995.

  5. Виноградова Л. Яйцо // Славянская мифология. Москва, 1995.

  6. Гаївки / Зібрав В.Гнатюк // Матеріали до української етнології. Львів, 1909. Т. 12.

  7. Грушевський М. Історія української літератури. Київ, 1993. Т. 1.

  8. Грушевський М. Історія української літератури. Київ, 1994. Т. 4. Кн. 2.

  9. Гуцульські говірки: Короткий словник. Львів, 1997.

  10. Дитячі пісні та речитативи / Упоряд. Г.Довженок, К.Луганська. Київ, 1991.

  11. Етимологічний словник української мови. Київ, 1983. Т. 3.

  12. Записи Галини Сокіл. 1996-1999 рр. / Приватний архів. 350 арк.

  13. Земцовский И. Песни, исполнявшиеся во время календарных обходов дворов у русских // Советская этнография. 1973.

  14. Ігри та пісні: весняно-літня поезія трудового року / Упоряд., передм. і приміт. О.Дея. Київ, 1963.

  15. Іларіон Митрополит. Дохристиянські вірування українського народу. Історична релігійна монографія. Київ, 1992.

  16. Календарно-обрядові пісні / Упоряд., вступ. ст. та приміт. О.Чебанюк. Київ, 1987.

  17. Квитка К. Об историческом значении календарных песен // Квитка К. Избранные труды: В 2-х т. / Сост. и коммент. В.Гошовского, общая ред. П.Богатырёва. Москва, 1971. Т. 1.

  18. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. Львів, 1993. Т. 2. Кн. 1 (Літній цикл).

  19. Кирчив Р. Отзвуки архаической обрядности в весенней поэзии украинцев // Советская этнография. 1988. № 2.

  20. Колядки і щедрівки / Зібрав В.Гнатюк. Т. 1. // Етнографічний збірник. Львів, 1914. Т. 35.

  21. Колядки і щедрівки / Зібрав В.Гнатюк. Т. 2. // Етнографічний збірник. Львів, 1914. Т. 35.

  22. Костомаров М. Слов'янська міфологія. Київ, 1994.

  23. Круть Ю. Хліборобська обрядова поезія слов'ян. Київ, 1973.

  24. Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України. Відділ рукописів. Ф. 36 (Я.Головацький). Спр. 727. П. 49.

  25. Методичні принципи і прийоми записування усної словесності / Уклала Г.Сокіл. Львів: ЛДУ, 1998.

  26. Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я.Ф.Головацким. Москва, 1878. Т. 2.

  27. Ой дай, Боже, за рік Куста діждати. Кустові пісні, записані на Рівенському Поліссі Віктором Ковальчуком. Рівне, 1995.

  28. Ошуркевич О. Звичаї водіння Куста на Волинському Поліссі // Полісся: Етнікос, традиції, культура. Луцьк, 1997.

  29. Паэзия беларускага земляробчага календара / Уклад. А.Ліса, У.Васілевіча. Мінск, 1992.

  30. Потебня А. О мифическом значении некоторых обрядов и поверий. Москва, 1865.

  31. Пропп В. Русские аграрные праздники. Ленинград, 1963.

  32. Сумцов Н. Научное изучение колядок и щедровок. Киев, 1886.

  33. Чубинский П. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной императорским Русским географическим обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и исследования, собранные д. чл. П.Чубинским. СПб, 1872. Т. 3.

  34. Фольклорні матеріали з Отчого краю / Зібрали В.Сокіл та Г.Сокіл. Львів, 1998.

  35. Щербаківський В. Основні елементи орнаментації українських писанок та їхнє походження // Праці відділу українознавства. Київ, 1990. Т. 7; Скорик М. З джерел писанкового орнаменту: Питання генезису рослинних мотивів // Наша культура. Варшава, 1980. № 3.

Loading...

 
 

Цікаве