WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Образна структура колядок з військовими мотивами - Реферат

Образна структура колядок з військовими мотивами - Реферат

Реферат на тему:

Образна структура колядок з військовими мотивами

Українська усна словесність славиться багатством жанрів і своєрідною художньою структурою, характеризується розмаїтим лексичним складом і образами. Кожен окремий жанр має як універсальні, так і лише йому властиві усталені вирази, образи, художні елементи.

Поетика колядок і щедрівок, без сумніву, своєрідна. Досліджуючи ідейно-художню структуру колядок і щедрівок, науковці завжди звертали увагу не лише на змістову модифікацію, а й на образний світ цих пісень.

Відповідно до внутрішньожанрової типології виокремлювали й певні образні формули. Наприклад, у колядках про створення світу переважають міфологічні образи-символи, у величальних – традиційні гіперболічно-пафосні і т. д. Текстам із військовими мотивами найвластивіші образи міфологічні, символічні, гіперболічні та орнаментальні (за М.Грушевським). Це органічно пов'язано з традицією колядування: возвеличення адресата зазвичай відбувається на історичному тлі, часто переплетеному з міфологізмом, але водночас важливе місце відводиться прагматичному побутовізму, властиво, – звичайному повсякденному життю, яке у колядках та щедрівках набуває форм ідеального.

Колядник змальовує найфантастичніші, вимріяні образи, найбільш приємні для того, кому вони присвячені. Створюючи образ ідеального героя, людська уява обдаровувала його чудесними слугами – фантастичним конем чи бажаною, недоступною у буденному житті зброєю, а чи допомагала вполювати чудесного звіра тощо. Взявши за основу вказану вище класифікацію, розроблену М.Грушевським, яка, на наш погляд, найповніше охоплює систему образів колядок із військовими мотивами, проаналізуємо їх образну структуру детальніше:

1. Символічно-міфологічні образи

Колядки з військовими мотивами, присвячені як правило парубкам, містять у собі елемент похвали. Більшість образів у цих колядках виконують функцію величання. Але крім них є група символічних образів, які водночас займають чільне місце і в замовляннях, і в космогонічних колядках. Це, зокрема, космічне море, острів-камінь (у замовляннях – Олтар, Алатир) на цьому морі, Світоведерево і т. д.:

А що нам било з нащаду світа?Синая вода тай білий камінь [6, c. 196-197]

Тут вода – першоматерія, символ життя, із якого постала земля.

Світоведерево – образ Всесвіту-Космосу – у колядках змальовано в різних втіленнях: кедровогодрева, дуба, зеленогоявора та ін. Рівнозначно і деміургами – творцями Світу – можуть бути сокіл (образ цього птаха як деміурга найдавніший), голуби (цей образ, швидше за все, позначений впливом християнства) та ластівки (значно рідше). Зазначимо, що навіть такий суто міфологічний, відомий багатьом народам світу образ, як Світове дерево, в українських колядках тісно пов'язаний із побутовим елементом: воно часто змальовується як своєрідний оберіг для господаря, його родини і господарства, бо росте у дворі-острозі возвеличуваного.

Часто прообразом Світового дерева є виноград, його ґрона чи лоза, а то й вино, що одночасно символізує весільне дійство: "В неділю рано зелене вино саджено" [17, c. 64; 6, c. 231-232]. Виноград – нова форма райського дерева, що може означати родину: "На горі, на винограді стоїт світлонька мурованая" [6, c. 231-232].

Міфологічний образ Світового дерева часто супроводжується іншими образами, які його доповнюють, окреслюючи тричленну структуру. Наприклад, у його "вершейку" – золотийпрестіл, за яким "сам милий Господь служив службу суборовую" [6, c. 196-197]. Як бачимо, колядки охристиянізувалися набагато сильніше, порівняно із замовляннями, в яких язичницький елемент зберігся повніше. Це зумовлено тим, що боротьба церкви зі світськими "колядками" проходила у руслі асиміляції, а не повного заперечення. Але подекуди язичництво ще пробивається крізь потужний пласт нашарувань, і золотий престіл у цій колядці є, очевидно, символом Сонця. Ймовірно, що "сам милий Господь" – це і є Сонце – найважливіший космічний елемент для наших предків.

Образне навантаження Світового дерева дуже часто має поліфункціональний характер і виходить за рамки чистої поетики. Зокрема, майже у всіх колядкових текстах міфологічне Дерево життя організовує художній часопростір, саме воно допомагає впорядкувати прадавній безлад у космічні категорії центра й марґінесу, сакрального і профанного. Така художня специфіка цього фольклорного образу свідчить про те, що символічно-міфологічні елементи системи колядкових образів синтезують собою літературну естетику і міфологічно-світоглядні основи.

Існують колядки з військовими мотивами, де космічні образи особливо чітко виражені:

Єдним оконцем соненько сходить,Другим оконцем місяць заходить,Райськими дверці господар ходить [17, c. 24].

Нерідко трапляються образи "білогомолодчика" [7, c. 33-34] чи "світлогопана" [20, c. 39]. Дослідники міфологічної школи, а згодом і Ксенофонт Сосенко як представник віденської етнологічної теорії дифузіонізму вважали, "що стрілець – білий молодець – це частий образ щедрівок і є сам символом місяця" [26, c. 149]. Лунарним символом вважав Сосенко і рибу-виза.

Інші міфологічні елементи з астральною семантикою відшукуємо у колядці, де розкриваються родинні зв'язки героя: "В мене сестриця – ясна зірниця" [18, c. 59].

Отже, космічні сили, яких первісна людина боялась і водночас їх обожнювала, були перенесені у величальний жанр – колядки і щедрівки, де їх найяскравіші ознаки поступово образно втілили ближчі людям явища.

2. Орнаментальні образи

Образ Бога-Сонця, творця, охоронця, помічника із його яскравою красою, теплом, світлом колядник втілить у величальну характеристику лицаря. Блиск, могутність, всепереможність – ось ті риси, які необхідні героєві для здобуття слави. Тому його обладунки ввібрали в себе ті риси, які притаманні Сонцеві і які уявлялися найбільш бажаними та найдорожчими. Парубок хвалиться золотими стрілами [6, c. 159-160], золотим лучком [18, c. 59], золотою стрільбою [7, c. 25]. Сліпучий полиск відбивають "ясністрілоньки" [7, c. 33-34], "яснішаблоньки" [7, c. 38], "яснімечики" [7, c. 59], "яснийлучок" [17, c. 51]. Кінь героя незвичний – із золотоюгривою [17, c. 58].

Блиском відливають і супровідні атрибути героя. Човен у нього – із золотимивеслами [17, c. 64], та й сам човник – золотенький [21, c. 41; 6, c. 159-160].

Золотийстільчик чи столик [17, c. 56; 6, c. 159-160], на якому сидить лицар, за словами О.Потебні, відповідає постійному епітетові княжого престолу у "Слові о полку Ігоревім": "града Чрънигова, отне злата стола [...]", "Всеславъ [...] дотчеся стружіемъ злата стола Кіевскаго [...]". Вчений припускає, що цей епітет міг увійти в "Слово..." із народної поезії [23, c. 130-131].

Чи варто дивуватись, що парубок – князь розбиває ворота з щирогозлота [19, с. 33] та, як наречений, їде попри золотістовпи [21, с. 41]. Що "ідеальний" пан-господар, який перебуває під покровом небесних сил, збирає не простий урожай,– він жне злото-пшеницю. Це зайвий раз підкреслює його велич та багатство.

Отож бачимо, що дотримуючись традиції колядування, величальник для привітання адресата найчастіше використовує образи із ознаками небесних світил чи неперевершеної краси дорогих благородних металів. Опозиція "сонце – золото" найчисельніша, та не єдина у колядках із військовими мотивами.

Інколи герой подорожує міднимичовнами [17, с. 64] із срібнимвесельцем [21, с. 41; 17, с. 64]. Веде коникав сріблі [20, с. 42], підкованого срібнимипідківками [17, с. 58]. Меч у лицаря блищить, як ясен місяць, отже, за опозицією "місяць – срібло", відливає срібним полиском. Білакошуля прана срібнимпраничком [20, с. 43], що підтверджує її незвичайність.

Цікавим є образне змалювання стріл. Окрім того, що вони золоті чи срібні, стріли можуть бути мальовані [7, с. 20] або "як дробен дожджик" [7, с. 33-34].

Loading...

 
 

Цікаве