WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Неоромантична концепція “Волі” в драматургії Лесі Українки - Реферат

Неоромантична концепція “Волі” в драматургії Лесі Українки - Реферат

На це, доречно зауважити, вказує Дмитро Антонович у своїй лекції про український театр. Прагнення використовувати театр як агітаційний засіб, як знаряддя для впливу на суспільство властиве всім країнам, пише Антонович, але особливо яскраво це виявилося в Україні, де, можна сказати, театральне мистецтво не могло емансипуватися від призначення бути агітаційним засобом, знаряддям суспільної боротьби. Впродовж майже півстоліття, пише Антонович, до революції український театр під Росією був єдиним місцем, де прилюдно могло звучати українське слово [1, с. 503].

Не вдаватимемось у зв'язку з цими заувагами видатного українського культуролога до визначення особливостей такого поняття, як "театр Лесі Українки", про що наші літературознавці й мистецтвознавці написали немало цінних розвідок [9, с. 21]. Нас завперш цікавить поставлена проблема в "Камінному господарі", драмі "що вже одна могла б послужитися для висунення цілої низки питань, пов'язаних безпосередньо із стилем драматургії Лесі Українки, ідеями та образами всієї її драматичної творчості, а посередньо – з цілим літературним рухом на початку XX ст." [12, с. 88]. Як слушно підкреслює Євген Ненадкевич, такі питання могла б розробити спеціальна моноґрафія про "Камінного господаря" [15, с. 42].

Нас же, звичайно, цікавить насамперед, наскільки драма Лесі Українки відповідає поняттю драми як волі й неоромантичної концепції волі, на відміну від класичної концепції з її домінуючим елементом "долі", зокрема. Що в цьому, так близькому фабульне до класичної традиції творі насправді є нетрадиційним, досить ґрунтовно висвітлив у своїй статті Ненадкевич. Він вважає, що на Жуановому бенкеті не гість стає надприродним знаряддям вищої сили, аби покарати Дона Жуана за його розпусту й ошуканство, а господар феодально-класового суспільства є символом іманентної кари анархіста Дон Жуана за те, що той вдерся до чужої господи, за узурпацію чужої ідеї і Жуанову зраду власної індивідуальності [15, с. 38].

Ставленням Лесі Українки до героя і розв'язкою "Камінного господаря" за допомогою наскрізь оригінального підходу, що є не лише в дусі тих обробок сюжету, де Дон Жуан не врятований, а осуджений і покараний, цей твір можна визначити як своєрідне продовження світової класичної традиції. Водночас тут письменниця вводить новий елемент: зраду Дон Жуаном своєї особистості як лицаря волі. "Камінний господар", таким чином, стоїть виразно на боці драматичної концепції "волі". Елемент же "долі", грецької "мойри", що нею можна б уважати караючу роль "камінної статуї", є, по суті, не вирішальним чинником, а допоміжним, що наче унаочнює нищівні наслідки зради Дон Жуана, його притлумленого волевиявлення своєї індивідуальності.

Отже, "Камінний господар" є яскравим прикладом постійно дозріваючої в Лесі Українки синтези класичного зразка драматичної творчости з її високою організованістю й мистецькою довершеністю, з одного боку, й неоромантичного зразка з його вольовим принципом, з другого. Говорячи про неоромантичний тип драми, маємо на увазі виключно драматичну концепцію твору. Бо якщо йдеться про такого, скажімо, героя, як Дон Жуан, його характер й особливості, то, безперечно, його аж ніяк не можна вбгати в схему романтичного сполучення в дусі "бурі й натиску", донжуанівського й фаустівського сюжету, за якими Жуан і Фауст – обидва грішники: тілом – у заборонених утіхах, душею – в прагненні збагнути надлюдські таїни. Обидва повстають супроти Бога, в обох є дух бунту й гордості, прагнення переступити закони суспільства й осягнути абсолютне (один – у знанні, другий – у насолоді); в обох палка уява, бентежні пристрасті, погорда з вірувань юрби, вільнодумство [15, с. 12].

Підсумовувати все сказане у цій статті, можна зробити висновок, що неоромантична концепція "волі" в драматургії Лесі Українки, як і загалом романтична концепція драми поетеси не були наслідком якогось кардинального різкого повороту від класичної до неоромантичної концепції. Власне, це навіть не був якийсь точно спостережений у її творах перехід від, назвемо умовно, давнішої до модернішої драматичної техніки. Як ми переконалися, елементи однієї й другої концепцій знаходимо (хай і не з однаковою мірою їх використання) як у ранньому, так і в пізнішому періодах її творчості. І все ж саме акт "волі", а не "долі" є чи не найбільш характеристичною рисою драматичної техніки, ознакою стилю, художнього мислення, другого періоду творчості Лесі Українки. Неоромантизм як літературно-мистецький напрям, що виростав на вольових моментах головних персонажів, точніше відповідних образних способах їх зображення, – то властивість більше другого, ніж першого періодів поетично-драматичної спадщини письменниці.

Література

  1. Антонович Д.. Українська культура. Мюнхен, 1988.

  2. Бойко Ю. "В дому роботи, в країні неволі" та "Камінний господар" Л. Українки" // Бойко Ю. Вибране: у 4-х т., Т. 2. Мюнхен, 1974. С. 315-361.

  3. Бойко Ю. Естетичні погляди Лесі Українки та її стильові шукання // Бойко Ю. Вибрані праці. К., 1992. С. 110-161.

  4. Волинський П. Леся Українка – борець за соціалістичну естетику // Українка Леся. Публікації. Статті. Дослідження. К., 1973. С. 30-43.

  5. Гундорова Т. Неоромантичні тенденції творчості О. Кобилянської // Радянське літературознавство. 1988. -№ 11.С. 32-37.

  6. Євшан М. Леся Українка // ЛНВ. 1913.-X.С. 50-55.

  7. Задеснянський Р. Творчість Лесі Українки. Мюнхен, 1984.

  8. Зеров М. Леся Українка // Зеров М. До джерел. К., 1943. С. 172-196.

  9. Кисіль О. Український театр. К., 1986.

  10. Козій Д. Концепція пророчиці Кассандри // Козій Д. Глибинний етос. Нариси з літератури і філософії. Торонто-Нью-Йорк-Париж-Сідней, 1984. С. 164-177.

  11. Козій Д. Форми трагізму у Лесі Українки // Козій Д. Глибинний етос. Нариси з літератури і філософії. Торонто-Нью-Йорк-Париж-Сідней, 1984 С. 156-163.

  12. Кухар Р. Етюди драматичної творчості Лесі Українки. Докторська дисертація. Нюбурґ-Нью-Йорк, 1956.

  13. Ненадкевич Е. Українська версія світової теми про Дон Жуана в історико-літературній перспективі // Леся Українка. Твори: У 12 т., Т. XI.

  14. Маланюк Е. До роковин Лесі Українки (13.11.1871) // Маланюк Е. Книга спостережень: В 2-х т., Т. 1. Торонто, 1962. С. 91-102.

  15. Над'ярних Н. Типологічні особливості реалізму Лесі Українки // Українка Леся. Публікації. Статті. Дослідження. К., 1973. С. 66-76.

  16. Одарченко П. Зоря України (До 75-х роковин з дня смерті славетної поетеси Лесі Українки) // Одарченко П. Леся Українка. К., 1994. С. 4-14.

  17. Радзикевич В. Українська література XX ст. Філадельфія, 1952.

  18. Ставицький О. Леся Українка. К., 1970.

  19. Стебельська А. "Образи волі і рабства в драмах Лесі Українки" // Леся Українка. 1871-1971. Збірник на відзначення 100-річчя. Філадельфія, 1971-1980. С. 207-213

  20. Українка Леся. Винниченко // Українка Леся. Твори: у 12 т. Т. XII Нью-Йорк, 1954. С. 253.

  21. Шерех Ю. Друга черга. Література. Театр. Ідеологія. Мюнхен, 1978.

  22. Якубський Б. "Оргія" // Українка Леся. Твори: у 12-ти т. Т. XI. Нью-Йорк, 1954.

  23. Jacgues Morel. Lessia Oukrainka et le myte de Don Juan // Lessja Oukrainka. Paris – Munich, 1983. P. 63 - 72 та ін.

  24. Percinal Cundi. Introduction: Spirit of Fiame. N-Y., 1950.

 Тут і далі в значенні особистої психо-фізіологічної та суспільно-духовної унікальності.

Loading...

 
 

Цікаве