WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Молитовник “Із глибини воззвах” Василя Щурата – оригінальна збірка релігійної поезії початку ХХ ст. - Реферат

Молитовник “Із глибини воззвах” Василя Щурата – оригінальна збірка релігійної поезії початку ХХ ст. - Реферат

Реферат на тему:

Молитовник "Із глибини воззвах" Василя Щурата –оригінальна збірка релігійної поезії початку ХХ ст.

Від того часу, коли світло Христової віри почало просвічувати світ, поширюється між багатьма народами почитання релігії християнства. То й не дивно, що народні співці та поети щораз частіше звертаються у своїх віршах до релігійної тематики. Їх релігійні поезії зосереджують увагу читача на могутньому джерелі обнови – Святому Письмі.

У першій половині ХХ ст. релігійні вірші, у яких звеличено Матір Божу, Ісуса Христа, створили Павло Штокало, Олесь Герета, Роман Завадович, Олекса Стефанович, Василь Лімниченко, Остап Грицай, Олег Стюарт, Богдан Лепкий, Антін Лотоцький, Юрій Шкрумеляк, І.Франко. Всі вони були сучасниками В.Щурата.

В.Щурат (1871-1948 рр.) є автором оригінальної релігійної поезії. Кожен окремий вірш Щурата роз'яснює засади християнської моралі й етики. Щурат оспівує ту релігію, яка вчить нас любити і пробачати, творити добро та ставати при допомозі слабим і нужденним. Молитовник "Із глибини воззвах" (1905 р.) В.Щурата сприймаємо як оригінальну збірку української релігійної поезії початку ХХ ст. Саме ця книжка, на думку Василини Щурат, відкриває українському народові красу, велич і поетику Св.Письма.

Вихід цієї збірки не став несподіванкою, тому що у 1902 р. В.Щурат видав книжку прегарних легенд про чудотворну ікону Зарваницької Божої Матері у поетичній обробці під назвою "Зарваниця". Поява цієї книжки стала своєрідним натяком до видання автором більш глобальнішої роботи. А вихід "Із глибини воззвах" (1905 р.) вважаємо важливою подією в історії української літератури.

Структура збірки "Із глибини воззвах" визначається характером самих поетичних творів. Оригінальні поезії переплітаються з молитвами, які написані церковнослов'янською мовою. Цією мовою написані також "Щоденні молитви" та "Служба Божа св. Йоана Золотоустого".

Решта написана українською мовою і становить оригінальну поезію збірки. Сюди війшли: „Ранні молитви", „Вечірні молитви", „Хвала Ранам розп'ятого Ісуса" (поетичний твір, що складається з семи циклів).

Псалми покаяння (поетичні переспіви зі Святого Письма):

Псалом 6

Псалом 31

Псалом 37

Псалом 50

Псалом 101

Псалом 129

Псалом 142

Молитви на всякі потреби:

Молитви за Вітчизну – тут порушуються важливі соціальні питання. Крім оригінальних віршів сюди ввійшли й поетичні переспіви з Псалма 136 і пророка Ісаії, які також прийнято вважати за оригінальну поезію поета.

Псалми вечірні (поетичні переспіви псалмів):

Псалом 103

Псалом 140

Псалом 141

Псалом 116

Науки (поетичні повчання, куди ввійшли оригінальні вірші, переспіви):

Образки

З нами Бог (велична молитва В.Щурата).

Через цілу книжку Щуратових поезій і переспівів, які ми приймаємо за оригінальні поетові твори, тягнеться християнський культ Бога, Ісуса Христа, Матері Божої, ангелів-хоронителів (опікунів) тощо. Особливе місце тут займають молитви. "Молитви щоденні", "Молитви вечірні", "Ранні молитви", "Молитви на всякі потреби" – за просвічення душі, чистоту душі, мир душі, в терпінні, в сирітстві, за кревних і друзів, за "подругу жизні", навіть "Молитви за Вітчизну"!

Такі своєрідні молитви в поетичній формі ведуть до сконцентрування думки, легше запам"ятовуються й, отже, стають духовною власністю того, хто молиться. Це і дозволяє нам розв"язати питання навколо анонімного видання книжки.

До чого ж спонукають нас Щуратові молитви? Які основні молитви його поезії?

Вже з перших рядків його поезій "Молитви до Ісуса Христа", "Молитви до Пресвятої Богородиці" відкриваємо для себе Божу науку любові: безмежної любові до Христа. Саме ця любов допоможе кожному розпізнати друга і недруга, виявити щирість у людських стосунках, збагнути гірку зраду. Віра та надія пронизує кожен рядок цих поезій.

На особливу увагу заслуговує великий цикл "Хвала Ранам розп'ятого Ісуса" В.Щурата. Тут чітко виявляється залежність творчого замислу від душевних станів та настроїв самого поета. Після прочитання цього циклу відчутне сильне емоційне вираження автора цих рядків. Завдяки поетично-майстерному довершенню, Щурат досягає найвищого моменту сприйняття цієї поезії через зорові образи. Поет вдало відтворив страту Сина Божого, немов сам перебував у тому часі і просторі. Дуже сильними тут є душевні переживання поета: він хвилюється, страждає разом з Ісусом. Кожен наступний цикл поезії є своєрідним продовженням попереднього.

У "Молитвах за Вітчизну" В.Щурат зосереджує увагу читача на питаннях соціальних (патріотичних). Всі поетові вірші цього циклу передають нам поетове переживання за свій рідний край і його людей. Щурат молить Бога про єдність народу України, просить Божої підтримки у всіх людських починаннях в ім'я національного становлення:

Не дай сімені пропасти,

Най воно зросте у цвіт,

Боже! У твоїй се власти –

Зберегти наш руський рід.

Дай, щоби найближчі роди

дочекались щасних літ:

щоби дерево свободи

осінило руський рід.

["Молитва до Ісуса Христа", 2, с. 121-122]

Вічною надією на щастя для українського народу Щурат вважає Богородицю (Царицю Маю) з поезії "Молитва до Цариці Мая"):

Пренепорочна

Діво Маріє,

руського краю

вічна надіє!

Ми Тебі, Мати,

молимся нині:

дай весну щастя

нашій країні;

зглянься над нами,

о всеблагая

Царице мая,

Маріє!

[2, с. 125-126]

Поет засуджує людську бездіяльність. Символічне зображення таких "кистяків" подане у поетичному переспіві Щурата "З Ізекеїла". На думку Щурата, лише Господня сила зможе повернути таких людей до життя:

І сказав Господь так:

Сину, кости сі, то мій народ.

Вони говорять всі:

Сухі кости в нас; на вічний час нас вбито;

втекла надія наша.

Сухії кости! Вчуйте Божий глас!

Говорить, кости, Афонай до вас:

Се я приверну духа жизни вам,

Дам вам плоть, і жили й кожу дам.

Дам духа мого й жити буде плоть,

І пізнаєте, що я єсмь сам Господь!

[2, с. 127]

Автор ніби безпосередньо спілкується з Богом. Тому він і зливається з Ним воєдино; лише під Господньою владою можливе життя на батьківській землі. Ці рядки підтверджують явище містицизму в українській поезії. Злиття людини з Абсолютом (ним є Бог).

Християнські настанови В.Щурат передає через свою поезію. Ми ж маємо настанови до безмежної любові і відданої віри. Тема любові у поета займає основне місце не лише у Щуратових поезіях, але й у його переспівах. Цим ще більше підсилюється поетична вартість Щуратових творів зі становища їх ідейного навантаження. Разом з поетовими творами ми поринаємо у вивчення заповідей Ісуса.

Люби! Христос навчав нас всіх.

Посмієш заповіт цей стерти?

Люби, – казав він в хвилини смерти, –

Щоб серцем змити серця гріх!

Люби! І не питай кого,

бо тут Христос різниць не творить.

Він лиш про ближнього говорить:

Так як себе люби його!

[2, с. 153]

Пройнятий ідеєю любові до свого народу, поет, як і син Божий, не здатний йти проти нього, навіть коли народ перший піде вороже на поета. Все вибачити, все стерпіти. З ций настанов і варто розглядати поезію Щурата "На Хрест погляну":

На Хрест погляну,

Стану під хрестом

Коли мене

Судити будуть люди;

На хрест, на мовчанку

Твою лиш гляну, –

Уста замкнувши,

Стану під хрестом. ...

Коли мене

ганьбити будуть люди;

На хрест твій, на твоє

страдання гляну, –

без самолюба

стану під хрестом.

Коли мене

кривдити будуть люди;

На хрест, на цей

Святий знак прощі гляну, –

Прощаючи всім,

Стану під хрестом

[2, с. 155-156].

Як бачимо, поет намагається пояснити філософське розуміння таких речей. На думку поета, котрий притримується канону Св.Письма, терпіння – це шлях до вічності.

Поет закликає людей до шанування закону, говорить про потребу почерпнути все добре з духовних надбань наших батьків. Він намагається примусити людей подумати про майбутнє. Щурат немов застерігає людей від руїни. А щоб цього не сталося, поет написав геніальну "Притчу", яка спонукає нас поміркувати над "ділами добрими і ділами поганими. Які наслідки, яка користь від них людям?

Дощу краплина впала

на травку в ранній час

і променем засяла

під сонцем як алмаз.

Дощу краплина впала

в пустині на пісок

і щезла вмить – пропала

немов імли димок.

Так всі діла, всі страсти –

раз дим, а раз алмаз,

блищать при добрій власти,

при злій – їх блиск погас.

[2, с. 163]

Поезія стала гармонією простої форми, зрозумілого змісту і ліричності. Отже, в залежності від спрямування наших справ вони будуть добрі і будуть "сяяти як алмаз" або ж зникнуть з землі взагалі.

Однією з засад християнської етики є віра. А вона є головним чинником у релігії. Кожен християнин має віру в Бога. Ця віра надихає людину до життя, стає основною надією на спасіння. Віра допомагає людині на протязі всього її життя. Цьому В.Щурат присвячує вірш "На озері". Човен з людьми попадає у шторм, люди звертаються молитвою до Бога, вони не припиняють вірити, що Той їх почує і врятує. Бог почув їх молитву, припинив бурю, і всі спокійно у своєму човні пливуть далі. Епілог вірша – своєрідна наука про спасення кожної людини Христом:

Душе християнська!

Коли над тобою

шалітиме буря,

останься в спокою,

жени зі свого серця

сумнів і розпуку:

Христос є з тобою, –

подасть тобі руку.

[2, с. 167]

Особливе місце у книжці займають переспіви з псалмів і з пророків, які ми теж вважаємо за оригінальну лірику В.Щурата.

Таких переспівів у книжці – 16. Як і прийнято, всі такі твори просякнуті релігійним духом. Псалми, зокрема, написані добірною мовою, мають оригінальну строфічну будову (на відміну від псалмів зі Св.Письма), дотримується автор і семантики слів. Щуратові псалми, як і Біблійні, передають надії на молитву і на те, що Господь їх почує. Всі вони об'єднані глибокою думкою щодо людського існування. По цих псалмах ми читаємо основу нашого життя: сум – радощі, пригноблення – щастя, покуту – хвалу, які виражені молитвами. Часто особисті переживання переплітаються з переживаннями всієї спільноти. Вони закликають до осмислення долі добрих і злих людей, яка є неоднаковою, до збереження закону Божого не словом, а ділом (Псалом 50).

Переспіви з пророків, зокрема Ісаії, нагадують нам про неминучість очищення душі і Боже милосердя.

Умийтесь, чистоту прийміть,

лукавство з ваших душ здійміть!

Навчіться ви добро робити

і судом праведним судити.

Карайте кривдників як слід,

За сльози вдів, за плач сиріт.

Прийміть за кривджених осуду

і не лякайтесь мого суду.

Бо хоч би був багром ваш гріх,

я убілю його як сніг;

і хоч би був як скрипіла,

то стане він як вовна біла!

["Ісаія гл.1" 2, с. 151]

Поет ніби ще раз нагадує про Боже прощення. Такою є Щуратова поезія. Майстерно використовуючи слово, В.Щурат з максимальною точністю передає смисл псалмів і пророків. Тому з усією силою звучать його поезії. Ми маємо підстави стверджувати, що В.Щурат є "визначним дослідником духовних надбань нації і одним з найкращих у нас митців слова" [1, с. 19].

Література

  1. Струтинський М. Передмова // В.Щурат Історичні пісні. Львів, 1907.

  2. Щурат В. Із глибини воззвах. Жовква, 1905.

Loading...

 
 

Цікаве