WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Розвиток української термінографії (1948–2002) - Реферат

Розвиток української термінографії (1948–2002) - Реферат

укладач Я.Ганіткевич). У руслі надання допомоги представникам органів влади в опануванні української ділової лексики, крім ґрунтовних лексикографічних праць, видано порадник "Уникаймо русизмів в українській мові!: Короткий словник-антисуржик для депутатів Верховної Ради та всіх, хто не хоче, щоб його мова була схожа на мову Вєрки Сердючки" (Київ, 2000; укладач Ю.В.Гнаткевич), "Абетка депутата" (Київ, 2000; укладач А.Ф.Ткачук).
За ознакою первинності виходу в світ лексикографічні праці можна класифікувати на оригінальні, передруки й перекладені. Термінологічні словники 90-х років - це переважно сучасні оригінальні лексикографічні праці.
Однак інтенсивна термінотворча, словникарська праця українських науковців зумовлювала поглиблений інтерес до термінологічних здобутків НТШ, Інституту української наукової мови в 20-х роках, зарубіжних джерел. Вагомою підмогою для дослідників української термінології було перевидання словників, укладених у попередні десятиліття. Так, у Києві 1993 року було перевидано "Російсько-український фразеологічний словник. Фразеологія ділової мови" В.Підмогильного і Є.Плужника, у 1994 році - "Музичний словник" З.Лисько, вперше опублікований у 1933 році. У 1996 році музей Івана Гончара здійснив репринтне видання "Словника чужомовних слів", що його уклали І.Бойків, О.Ізюмов та інші в Нью-Йорку 1955 року. Словник охоплює понад 25 тис. чужомовних слів і виразів, уживаних у політичній, економічній, медичній, літературній сферах.
Переклад сучасних зарубіжних лексикографічних праць як засобу обміну науковою інформацією - явище непоширене. Увагу наукової громадськості можуть привернути лише поодинокі видання: "Українсько-англійських словник бізнесових термінів" (Чернівці, 1992), "Комп'ютерний словник" (Київ, 1997), "Словник біблійного богослов'я" (Львів, 1996).
Для всіх сучасних терміносистем властиве функціювання термінів трьох типів структурно-словотвірної будови: терміни-однослови,терміни-композити, терміни-словосполучення. За типом структурно-словотвірної будови вміщених у словнику термінів можна виділити такі види словників: загальні і часткові.
До загальних словників, в яких відображено терміни всіх словотвірних типів, належить переважна більшість лексикографічних праць.
Часткові словники нечисленні. Вони відображають терміни, що належать до окремого структурно-словотвірного типу чи утворені за певною словотвірною моделлю. Так, усталені у професійному вживанні вислови відображає і репринтне видання фразеологічного словника ділової мови В.Підмогильного і Є.Плужника, і сучасна праця - "Тлумачний англо-український словник ідіом для бізнесменів" А.Г.Латигіної (Київ, 2000).
До словників термінів, які відібрані за специфікою їх словотвірної будови, можна віднести "Словник інтернаціональних терміноелементів грецького та латинського походження в сучасній термінології" (Київ, 1996) І.М.Гнатишеної і Т.Р.Кияка, "Українсько-англійський словник природничих термінів з префіксом не-" О.Кочерги і Є.Мейнаровича.
Термінографічну роботу здійснювано і за межами України. У повоєнний час українська діаспора досягла вагомих здобутків у термінографії, консолідувавши свої зусилля в Українському Термінологічному Центрі в Америці (УТЦА), Товаристві Українських Інженерів Америки (ТУІА), Термінологічній комісії НТШ, Науково-Дослідчому Товаристві Української Термінології. Різнобічна діяльність термінологічних організацій - проведення конференцій, видання діаспорних журналів і газет ("Вісті українських інженерів", "Річник ТУІА", "Бюлетень ТУІА", "Свобода", "Рідна школа") створили наукове, мовне середовище, в якому функціювала українська термінологія. До найцікавіших лексикографічних праць української діаспори можна віднести словники П.Штепи "Знадібки до словника чужословів" (Торонто, 1967), "Словник чужослів" (Торонто, 1977).
Високу оцінку науковців отримали лексикографічні праці видатного термінолога, довголітнього керівника УТЦА Анатоля Вовка: "Вибірковий англійсько-український словник з природознавства, техніки і сучасного побуту" (Нью-Йорк, 1982), "Англійсько-український словник назв кольорів і кольорознавства" (Нью-Йорк, Торонто, 1986). Уже в кінці 90-х років у Нью-Йорку і Львові було опубліковано одну з останніх праць ученого-енциклопедиста "Англійсько-український словник вибраної лексики: природничі науки, техніка, сучасний побут" (1998). Словникам Анатолія Вовка притаманний новаторський, комплексний підхід до відтворення матеріалу: подання термінів та їх тлумачень, енциклопедичних та довідкових відомостей про терміни, бібліографії фахової і мовознавчої літератури.
У кінці 40-х років розгорнули діяльність авторитетні міжнародні термінологічні організації, зокрема, Міжнародна організація стандартизації (ISO), Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС), до кола завдань яких входить стандартизація термінології, добір термінів-відповідників різними мовами, укладання Міжнародного електротехнічного словника.
З цього погляду особливу увагу привертають словники, укладені українською діаспорою, зокрема "Німецько-український електротехнічний словник" М.Савчука, виданий у Мюнхені у 1981 р., "Українсько-англійський словник комп'ютерних термінів" (Едмонтон, 1982), укладений у Канадському інституті українських студій.
У 70-х роках в місті Нови Сад (Югославія) було видано низку перекладних словників, у яких наведено українські й сербсько-хорватські терміни-відповідники з історії (1970), музичного виховання (1970), техніки (1979).
У Мюнхені у 1993 році було здійснено фотопередрук видання 1928 року "Російсько-українського словника військової термінології" авторства С. та О.Якубських. Післяслово до перевидання написав відомий учений-мовознавець О.Горбач.
Інтенсивні зв'язки ділових, наукових, культурних, церковних кіл України й Польщі зумовили появу серед видань Познані, Варшави у 1995 році двомовних перекладних, тлумачно-перекладних словників бізнесової, церковної термінології.
Широкий розмах словникарської праці в Україні протягом першого десятиріччя незалежності, творчі зв'язки з науковими осередками діаспори свідчать, що українська термінологічна лексикографія активно і плідно розвивається, вдосконалюються методологічні засади термінографічної роботи, розширюється коло лексикографічно опрацьованих галузей знань. Незважаючи на труднощі й суперечності розвитку упродовж другої половини ХХ століття, термінологічна лексикографія прагне до очищення української мови від невластивих їй елементів і відновлення її питомих рис, виступає потужним чинником формування та утвердження української фахової мови.
Loading...

 
 

Цікаве