WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Розвиток української термінографії (1948–2002) - Реферат

Розвиток української термінографії (1948–2002) - Реферат

О.Маркевича і К.Татарка (1983, 19 тис. термінів). І в наші дні не втратив своєї наукової, пізнавальної цінності "Російсько-український словник термінів лісівництва" (1980, 8 тис. термінів), фундатором і натхненником укладання якого був академік П.С.Погребняк.
На жаль, 80-ті роки позначені спадом спеціальної лексикографії. Назагал за десятиріччя вийшло у світ лише близько 20 видань здебільшогоенциклопедично-довідкового типу. Про стан словникарської праці цього періоду красномовно свідчить те, що в Україні в окремі роки не було видано жодного словника спеціальної лексики.
Небувале піднесення термінографічної праці спостерігаємо з початку 90-х років, що викликано впровадженням Закону "Про мови в Україні", діяльностю Товариства української мови "Просвіта", проголошенням незалежності України. До словникарської роботи залучилися численні індивідуальні дослідники, творчі колективи, спеціалізовані організації, зокрема Термінологічна комісія з природничих наук при Національному університеті ім. Т.Шевченка, Фізико-математично-астрономічна термінологічна комісія при Інституті фундаментальних досліджень Української наукової асоціації, Видавничо-термінологічна комісія при Львівській політехніці, Термінологічна група при Чернівецькому державному університеті.
Під егідою Комітету наукової термінології, Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні, Інституту української мови було підготовлено й видано фундаментальну академічну працю - "Російсько-український словник наукової термінології" в 3-х томах (Київ, 1994-1998).
Видавнича спілка "Словник", фундатором якої є Львівський державний медичний університет, здійснила низку лексикографічних проектів. Серед них - "Орфографічний словник українських медичних термінів" на 29 тис. слів, який уклали Л.І.Петрух, І.М.Головко, О.Я.Томашевська. Широке визнання фахівців-медиків і лінгвістів отримав виданий спілкою двотомний "Українсько-латинсько-англійський медичний тлумачний словник" (Львів, 1995), який охоплює 33 тис. термінів. Ґрунтовне лінгвістичне редагування цих словників виконав лауреат Всеукраїнської премії ім. Івана Огієнка професор Л.М.Полюга.
Вагому науково-методичну, консультаційну допомогу з питань лексикографічного опрацювання спеціальної термінолексики, редагування, рецензування словників здійснює відділ наукової термінології Інституту української мови НАН України, який очолює Л.О.Симоненко, Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Держстандарту та Міносвіти України на чолі з Б.Є.Рицарем.
Потужний поштовх до розгортання термінологічної лексикографії дають регулярні міжнародні конференції: "Проблеми української термінології. СловоСвіт" (відбуваються під егідою Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології на базі Національного університету "Львівська політехніка"), "Українська термінологія і сучасність" (організовує Інститут української мови НАН України).
Вперше вийшла в світ низка навчальних видань з українського термінознавства. Підручник "Українське термінознавство" (Львів, 1994) Т.Панько, І.Кочан, Г.Мацюк розглядає українське словникарство в руслі розвитку української термінології і становлення науки про неї. Раритетне видання "Українська науково-технічна термінологія. Історія і сучасність" (Львів, 1999) Г.Наконечної - визнане науковими працівниками, активно використовується в навчальному процесі.
Розгляд проблем методології і практики термінологічної лексикографії на наукових конференціях, в науковій та навчальній літературі сприяє виробленню та поширенню уніфікованих наукових засад, оптимальних концепцій укладання термінологічних словників різних видів.
Упродовж 1990-2001 років вийшло в світ понад 550 термінологічних словників із найрізноманітніших галузей знань. Практично протягом усього десятиліття простежується тенденція до зростання та високий рівень динамічності термінологічної лексикографії:
1990 - 6 1996 - 51
1991 - 11 1997 - 60
1992 - 29 1998 - 51
1993 - 76 1999 - 39
1994 - 55 2000 - 70
1995 - 53 2001 - 50
Термінологічним словникам останнього десятиріччя притаманна видова розгалуженість за широтою охоплення термінологічної лексики.
Універсальні словники, які охоплють всі провідні напрямки знань, поповнилися підготовленим в Інституті мовознавства ім. О.О.Потебні та Інституті української мови НАН України "Російсько-українським словником наукової термінології" (близько 320 тис. термінів) в 3-х томах, перший з яких "Суспільні науки" (до 100 тис. термінів) вийшов у 1994 році, другий - "Біологія. Хімія. Медицина" (близько 100 тис. термінів) - у 1996, третій - "Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю і Космос" (близько 120 тис. термінів) - у 1998 році.
Багатогалузеві словники охоплюють термінологію кількох суміжних галузей науки й техніки, які оперують переважно спільним поняттєво-термінологічним апаратом. До цього виду словників можна віднести "Словник російсько-український політехнічний" (Київ, 2000) на 40 тис. термінів, що його уклав В.С.Підлипенський. В Інституті української мови НАН України було створено академічну працю, яка витримала вже 2 видання - "Новий російсько-український словник-довідник" (Київ, 1998, 1999), який вміщує 100 тис. термінів юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери.
Галузеві словники становлять найвагомішу частину термінологічної лексикографії і охоплюють найрізноманітніші напрямки суспільної діяльності, науки й техніки: предметний покажчик охоплює до 400 рубрик.
Найбільш ґрунтовно опрацьовано спеціальну лексику економіки й менеджменту (73 словники), медицини (57), юриспруденції (30). Вона широко відображена в перекладних, тлумачних, тлумачно-перекладних словниках.
Лексикографічні праці економічної тематики відображають як галузеву термінологію загалом, так і за напрямками економічної сфери: банки, фінанси, мікроекономіка, ринкова економіка, зовнішня економіка, фондовий ринок, біржова торгівля, бухгалтерія та інші. Медична термінологія відображена у словниках, які охоплюють до 50 різноманітних термінологічних підсистем медицини: стоматологію, хірургію, травматологію, кардіологію, онкологію, ортопедію, фармакологію, імунологію, судову медицину, військову медицину, дерматологію, неврологію та багато інших. Привертає увагу численність авторських колективів, які паралельно опрацьовують термінологію цих галузей, передусім медицини. Тому особливо актуалізується проблема вироблення єдиних методологічних засад укладання термінологічних словників, уніфікації та стандартизації поняттєво-термінологічного апарату, прийняття узгоджених рішень щодо
Loading...

 
 

Цікаве