WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Семантико-синтаксичні особливості безпрефіксальних дієслів руху типу іти-ходити - Реферат

Семантико-синтаксичні особливості безпрефіксальних дієслів руху типу іти-ходити - Реферат

Реферат на тему:

Семантико-синтаксичні особливості безпрефіксальних дієслів руху типу іти-ходити

Дієслова руху типу іти – ходити позначають найелементарнішу форму руху суб'єкта в просторі й належать до найбільш уживаних дієслів української мови. "Дієслова руху типу йти – ходити становлять так би мовити "похідне ядро" всієї лексико-семантичної групи дієслів руху" [4, с. 96]. Розмаїття семантичних рис, які становлять національну своєрідність українських дієслів руху, історично пов'язані з парою йти – ходити [7, с. 25]. Названі кореляти і похідні від них мають широкі можливості сполучатися з іншими словами, брати участь у побудові майже всіх можливих конструкцій, які виражають просторові відношення.

Дієсловам руху типу іти – ходити присвячені низки праць у зарубіжній лінгвістиці. Зокрема, семантична структура дієслів руху була предметом дослідження І. Л. Сульженко, А. Г. Безрукова (на матеріалі німецької мови), Г. К. Венедиктова (болгарської мови), З. М. Стрелкової (польської мови). Спробою аналізу дієслів руху в історико-етимологічному плані є праці російських мовознавців Є. В. Чешко та А. І. Кузнецової. В українському мовознавстві дієслова руху досліджували Т. П. Усатенко [11], М. П. Лесюк [5], Т. М. Орлова [6] та ін. Окремі лексико-граматичні особливості дієслів руху частково описані в працях Є. К. Тимченка, З. І. Іваненко, В. Г. Войцехівської, В. М. Русанівського, І. Р. Вихованця та ін. Однак багато особливостей семантики, словотворення і особливо сполучуваності дієслів руху ще недостатньо досліджені в українській мовознавчій літературі.

Традиційно терміном "дієслова руху" називають кількісно обмежену групу дієслів, які означають фізичний (механічний) рух суб'єкта1 у просторі й відрізняються від інших дієслів своєрідною "парністю" або кореляцією, семантичним і морфологічним співвідношенням двох членів протиставлення (іти – ходити)2 [1; 4; 8; 9; 11]. Таких пар, за спостереженнями Т. П. Усатенко, в українській мові вісім [11, с. 9]. Кожна пара містить два дієслова: дієслово, яке означає рух в одному напрямку (дієслово спрямованого руху), і відповідне йому дієслово, яке означає рух у різних напрямках або в різний час (дієслово неспрямованого руху).

Дієслова

спрямованого руху (типу іти)

Дієслова

неспрямованого руху (типу ходити)

бігти

бігати

брести

бродити

іти

ходити

їхати

їздити

летіти

літати

лізти

лазити

плисти

плавати

повзти

повзати

Семантичне співвідношення корелятивних пар основ виявляється у тому, що кожен із членів дієслівної пари означає один і той самий спосіб переміщення (ходіння, бігання), і кожна пара по-своєму "стилізує" процес з точки зору переміщення у просторі [6, с. 28]. Різниця між дієсловами типу йти – ходити в характері дії – спрямованості. Під нею розуміємо "характер просторового відношення між предметом, відносно якого відбувається переміщення, і суб'єктом дії" [6, с. 28]. Назустріч, повільно пихкаючи, з скрипом повзла довга гусениця (О.Довженко).

"Сильним" членом дієслівних пар є дієслова з односпрямованим характером дії (типу іти), "слабким" членом – дієслова неспрямованого характеру дії (типу ходити). У "сильному" члені протиставлення (тип я іду) міститься однозначна вказівка на те, що рух протікає в одному напрямку. У "слабкому" члені протиставлення (тип я ходжу) немає жодної вказівки на спрямованість руху. Однак, не виражаючи прямої ознаки односпрямованості, дієслова серії ходити можуть означати і такі реальні акти руху в просторі, які протікають в одному напрямку. Наприклад, у реченні Я ходжу до школи нанапрямок руху вказано досить чітко, але він не міститься у семантиці самої дієслівної форми, а виражений лексично – прийменниково-відмінковою формою іменника до школи.

Зберігаючи загальне і незмінне значення неспрямованого руху в просторі, дієслова серії ходити можуть мати:

1) значення "повторюваної" або "звичайної" дії: Отут треба постояти, підождати, чи не побачу Оленки. Сюдою дівчата ходять по воду, сюди виходять пісень послухати (І.Нечуй-Левицький); Вже третю добу сіяв на полонині дрібний мачкатий дощик... Вівці ледве ходили, важкі, повні водою, як губка (М.Коцюбинський);

2) значення "тривалості дії": Він [Володька] всю ніч ходив по кімнаті, думаючи, що робити далі (О.Гончар);

3) значення "здатність суб'єкта виконувати певну дію" (для дієслів бігати, лазити, літати, плавати, повзати, ходити): Маленький Петрик уже повзає, а Валя уже ходить і навіть бігає. Володимир добре плаває;

4) значення "характерної ознаки суб'єкта": Риби плавають, птахи літають, змії повзають, люди ходять, бігають, плавають і т. д.

5) значення руху в просторі в двох напрямках: От і купив, от тобі й нива! – думав Роман, ходячи вздовж та поперек поля (М.Коцюбинський).

Отже, спрямованість / неспрямованість руху в просторі є основним семантичним критерієм розмежування парних основ.

Усі досліджувані безпрефіксальні дієслова руху мають категорію недоконаного виду і є неперехідними (граматично їх характеризує відсутність зв'язку зі знахідним об'єкта, але вони можуть приєднувати знахідний міри часу і міри простору).

Лексико-семантична група дієслів руху є дериваційно продуктивною. Словотворчі префікси (в- (у-, вві-, уві-), ви-, від- (віді-), до- (ді-), з- (зі-, с-), за-, на-, над- (наді-), об- (обі-), пере-, під- (піді-), по- (пі-), при-, про-, роз- (розі-), поєднуючись з твірними основами дієслів руху, розгортають і конкретизують загальне значення безпрефіксальної основи і творять нові самостійні дієслова руху. Наприклад, Люба здригнулася, навшпиньки відійшла від Мар'яна... (М.Стельмах).

У сучасній українській літературній мові виділяють три семантичні категорії, які притаманні досліджуваним дієсловам (у їх прямому значенні) [1; 6; 11]: 1) спосіб руху, 2) сфера руху, 3) темп руху. Кожна з цих семантичних категорій членується на конкретизуючі (диференційні) ознаки.

Семантичну категорію "спосіб руху" конкретизують ознаки: "рух без допоміжних засобів пересування, самостійно" та "рух за допомогою засобів пересування". Перша ознака об'єднує дієслова руху: бігати, бігти, брести, бродити, йти, лазити, лізти, повзати, повзти, ходити.Ми пускаємо саночки попереду, а самі бредемо збитим снігом (Д.Бузько). Друга сема властива дієсловам їздити, їхати. Попереду козацьких полків їхали на добрих конях кобзарі (Ю.Яновський).

У семантичній структурі дієслів руху летіти, літати, плисти (пливти), плавати сема, яка характеризує спосіб руху, виявляється лише у залежних позиціях, тобто синтагматично. Наприклад, у реченні В фонтанах плавали золоті рибки (І.Нечуй-Левицький) наявна ознака "рух без допоміжних засобів пересування, самостійно". А в реченні Ми довго плавали на човні, потім сиділи на гарячому піску сухумського пляжу(А.Трипільський) – "рух за допомогою транспортних засобів".

Абстрактна семантична категорія "сфера руху"актуалізується у конкретизуючих семантичних ознаках: 1) "по землі", 2) "по воді", 3) "у повітрі". Друга ознака характеризує дієслова плавати,пливти (плисти). Ото було, як опівночі, то й пливуть човни Дніпром (Марко Вовчок), третя – летіти, літати.Летіла ластівка до сонця й заглянула в його віконце (Н.Забіла); решта дієслів характеризується першою ознакою – "по землі". Зігнулося так, мов на ногах і на руках лізе (П.Мирний). Дієслова брести, бродити можуть характеризуватися і першою, і другою ознакою.

Вживаючись у переносному значенні,дієслова руху можуть позначати рух, що відбувається в іншому середовищі. Наприклад: За сонцем хмаронька пливе(Т.Шевченко);Не біжить [Галочка], а мов рибонька пливе(Г.Квітка-Основ'яненко).

Дієсловам руху сучасної української мови властива й така сема, як темп руху. Вони передають значення руху 1) нормального темпу: іти, їздити, їхати, ходити, летіти, літати, плисти (пливти), плавати. Любив він більш ходити самотою поблизу тюрми (П.Грабовський); 2) повільного темпу: брести, бродити, лазити, лізти, повзати, повзти.Біля Василя Прокоповича повзало шестеро маленьких котенят (П.Кочура); 3) швидкого темпу: бігати, бігти.Бігли щодуху до лісової сторожки (Ю.Збанацький).

Loading...

 
 

Цікаве