WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Семантико-синтаксична парадигма предикатів процесу з варіантними виявами суб’єктів у сучасній українській мові - Реферат

Семантико-синтаксична парадигма предикатів процесу з варіантними виявами суб’єктів у сучасній українській мові - Реферат

2. Формує односкладні речення з імперсональним суб'єктом і функціонально-семантична група дієслів із значенням породження запаху: запахнути, запахтіти, затхнути, засмердіти тощо. Зазначені дієслова функціонально близькі до групи дієслів на зразок завіяти, потягнути, подихати, подути в значенні "доноситися, ширитися в повітрі" [13. I, с. .288], тому і семантико-синтаксичні структури обох груп є схожими. Лексичне наповнення носіїв запахової ознаки передбачає назви рослин, природних речовин, продуктів харчування – тих реалій, які мають питомий запах (Г. Золотова кваліфікує такі суб'єкти "каузаторами-делібертатами сенсорного сприйняття" [9, с. 415]). Це вихідна умова реалізації суб'єктної функції [4, с. 4,] [7, с. 58], с. Звіддалік запахло зрілим хлібом та сіном (В. Шевчук). Запахловогкістю (М. Коцюбинський). Тхнуло вогкою землею й рослинністю (В. Підмогильний). ...Пахлоцвіллю (О. Довженко). З улоговин горнуло густим духом скошеного жита (Гр. Тютюнник). Запахлокавою (В. Яворівський). ...Просмерділося це приміщення карболкою і людським потом (В. Яворівський).

Орудний відмінок суб'єкта існує як альтернація до інваріантної форми – називного відмінка, порівн.:Відпахлалипа (М. Вінграновський). Бур'яни, що росли навколо, почали густо пріти й пахтіти (В. Шевчук). Та не згіркнуть молоді меди, вічно пахнуть золоті меди (І. Драч). Трава як пахне!(І. Драч). Підтвердженням цього є те, що речення із суб'єктною синтаксемою у формі орудного можна трансформувати в конструкції з називним відмінком: Запахло борщем→ Запах борщ;Засмерділо болотом → Засмерділо болото; Затхнуло цвіллю → Затхнула цвіль.Неможливість перетворення форми орудного відмінка в називний відмінок указує на детермінантний чи напівоблігаторний характер синтаксичного компонента. Наприклад, поле не має свого питомого запаху, тому не може бути суб'єктом, хоча і входить в обов'язкове предикатне оточення запахло полем. Орудний тут функціонує в порівняльно-локативному значенні: Запахлотак, як пахне поле. З огляду на це, не можуть реалізовувати суб'єктну функцію: 1) конкретні (умовно конкретні) предмети В світлиці тхнулопергаментом та старими книгами і паперами (І. Нечуй-Левицький); Запахлопремією (Л. Костенко); 2) тварини Коропом, дітки, пахтить! (Остап Вишня); 3) назви простору чи приміщень Запахлолугом. Запахлокухнею; 4) явища природи, що не мають питомого запаху Запахлосонцем, воском і зелом... (В. Стус). Весноюзапахло, весною (В. Сосюра).

Нейтралізація суб'єкта в називному відмінку і заміна його орудним зумовлена пасивізацією носія предикатної ознаки. Речення інваріантні зазнають формально-семантичної трансформації – редукції суб'єктної позиції, при цьому валентна причетність носія ознаки не затрачається.

Структури з предикатами процесу, що означають породження запаху, не залежно від статусу синтаксеми в орудному відмінку, можуть містити напівоблігаторні компоненти та обставинні детермінанти. Поширеним компонентом виступає форма родового відмінка з прийменниками від (од), з: Я своїм носом чула, як з її вивода цілу петрівку на все село смерділо вишкварками (І. Нечуй-Левицький). Такий компонент стосується просторових параметрів предиката, тому його оцінюємо як напівоблігаторний. Меншу вагу у структурі речення мають ті прийменниково-відмінкові комплекси, які виражені іменниками на означення просторових реалій: Одначе зразу ж над вулицями й городамизапахло димом (М. Стельмах).В кімнаті гостро пахло креозотом (Є. Маланюк). До них долучаються компоненти на означення приміщень, виражені формою місцевого відмінка: На горищізасмерділо мишами. Їх вважаємо локативними конкретизаторами-детермінантами.

Напівоблігаторні компоненти іноді можуть конкретизувати суб'єкт як реципієнта запаху: Менізапахло смаженою рибою. Богдановізапахло кавою. Такі конструкції засвідчують наявність двох суб'єктів, порівн.: Я відчув, що запахла смажена риба; Богдан відчув, що запахла кава. Вихідна структура утворюється шляхом згортання одного із суб'єктів семантично елементарного речення. Також у реченні з процесивними діями може функціонувати факультативний компонент із об'єктно-цільовою семантикою: На нихвійнуло запахом ряски, тихим шелестом очеретів (Гр. Тютюнник).

3. Суб'єкт у формі орудного може виступати джерелом не лише запаху, а й інших властивостей. Щоправда в таких варіантах діапазон лексичного наповнення як предиката, так і суб'єкта є вкрай обмеженим. Функціонально близьким до суб'єкта-каузатора запахових змін є суб'єкт, що позначає причину смакового процесу: В роті йому загірчилотютюном (В. Логвиненко). Вихідною умовою для такого суб'єкта, як і для носіїв-каузаторів запаху, виступає походження смакової ознаки, – остання повинна бути його питомою властивістю.

4. Речення із суб'єктом у формі місцевого відмінка. Процесні предикативні структури з таким засобом реалізації суб'єкта є досить поширеними попри те, що в системі мови вираження суб'єктної синтаксеми формою місцевого відмінка займає місце далекої периферії. У таких реченнях носій процесу має подвійну семантичну властивість, яка зумовлена специфічною взаємодією лексичної семантики і граматичної форми. Як результат, в одному синтаксичному компоненті поєднуються суб'єктне і локативне значення.

Залежно від лексичного наповнення локативно-суб'єктного компонента, виділяємо два типи структур, які на формально-граматичному рівні співвідносяться з односкладними безособовими реченнями.

1. У реченнях першого типу функцію суб'єкта виконують іменники, що є назвами виключно неістот. Здебільшого вони позначають просторові реалії: Та так же весело, так же любо, аж у хижіповеселішало (Л. Яновська). У хаті ген запломеніло (А. Малишко).Ось у хаті знову почервоніло (Панас Мирний). На обріїпочалосіріти... (В. Яворівський). В церквівиднішало, ясніло, ніби відтуляли в ній вікна (С. Васильченко). Структури з такими локативно-суб'єктними компонентами можуть бути трансформовані у двоскладні: Порожнієв хаті, пустіє і в коморі, і на дворі, бо сказано, без хазяїна двір плаче (І. Нечуй-Левицький). → Порівн.: Порожнієхата, пустіє комора...; А на сході вже порожевіло (М. Коцюбинський). → Порівн.: Схід уже порожевів. Відповідні двоскладні конструкції наділені образністю. Сфера реалізації предикатної ознаки в таких реченнях має стилістичну маркованість: пасивна семантика просторових реалій не цілком узгоджується з формою називного відмінка. Вираження суб'єкта формою місцевого відмінка підкреслює пасивний характер носія процесу, нейтралізуючи при цьому образність, властиву двоскладним реченням. Імперсональних речень із просторовими суб'єктами налічуємо небагато.

Loading...

 
 

Цікаве