WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Естетико-художній простір альманаху «Королівський ліс» - Реферат

Естетико-художній простір альманаху «Королівський ліс» - Реферат

Найяскравішим образом духовного приземлення, черствості, складності життя людини є холод, зима. Віхта Сад у вірші "2000" відтворює внутрішній світ жінки, зокрема почуття самотності, порожнечі, її мисленнєву уніфікацію з часом – зимою, – а також намагання подолати їх, силу теплоти почуття. Лірична героїня М.Савки – молода акторка – перетворює гру на живе почуття, однак її багатий духовний світ, талант, належно не оцінені режисером, не можуть пробити закритості його до проблем іншої людини, адже тоді порушиться влаштованість і задоволення досягнутим становищем.

Н.Федорак творить образ холодного міста. Зимівля людини в ньому – це образ духовної мерзлості, нечутливості, навіть своєї меншості, безцільності. Однак автор показує: і під вагою снігу не припиняється життя, люди своєю вірою, фанатичною надією – "людиська занадто затяті й живі" [5, с. 33], – суєтою бентежать холодну статику. В єдності "холод плюс людські драми, хотіння, переживання" казково-химерно народжується, виростає з боротьби нова реальність. Наприкінці поетичного циклу Н.Федорак ореалістичнює зображувану картину війн і холоду. Багата художня уява автора створила це дійство, в якому поєдналися соціальний часо-простір і модерністська традиція експресувати, міфологізувати.

Загалом, зображені в альманаху окремі моменти соціально-побутового життя, з яких виростає цілісний образ непривабливих сьогоднішніх реалій, стають для нас спонукою до життя більш усвідомленого, ціннісного, в яке домінантною частиною повинні повернутися добро, допомога, любов, щастя тощо. Їх тематичний брак у збірнику – вдала естетична тактика: констатує, що таким справді є життя, й одразу задумуємося: чи таким воно повинно бути? Як результат зростає почуття ностальгії за химерним, цікавим світом. Письменники його домислюють, оказковують, творячи нові граматичні та семантичні зв'язки, щоби ще більше збагатити сьогодення, вийти з його одноманітності, подолати малоплідність, зробити глибшою та очевидною конкретику факту, прямоту простої правди життя. Межа реалістичного та вигаданого художнього світу інколи чітка. Поети ніби навмисно йдуть до цієї полярності, різноманітності. На нашу думку, це головна зовнішня змінна, яка визначає обличчя сучасної літератури. З цієї еклектики твориться нова художня реальність.

Поетичний і прозовий матеріал альманаху дає нам змогу побачити особливості прямування сучасної літератури, які, зокрема, вплинули на переклади та графіку. Тексти збірника "Королівський ліс" свідчать, що поглиблюється реалістичне зображення сучасного життя. Воно визначається максимально точним відтворенням сучасності, переважають змалювання побуту, натуралізм у прозі, віддається перевага опису, часто в поєднанні з моменталізмом, яким розкривається життя чи почуття. Ціннісні орієнтації цих митців більше конкретні, заземлені, ніж універсальні. Вони мають схильність любити "міське", "сільське", шукають екзистенційних життєвих ситуацій, намагаються показати занепад духовності, зобразити соціальні біди (твори М.Ягоди, Н.Сняданко, М.Мишкала). Інша група авторів альманаху вдається до химерності, казковості, гри, що є реакцією на духовне заземлення, заподіяне соціальними змінами, звернена до ірраціонального, промовисто зміщених художніх площин. Їхнє складне асоціативне мислення оживлює дійсність, творить світ щирих почуттів, злагоди, святкового настрою. Мета письменників – показати, що життя цікаве, дієве, і конкретне середовище в суб'єктивному просторі теж здатне створити небуденну подію. Воно свідчить про опору життєвим обставинам, вірність усьому людяному, беззисковому.

Естетична спрямованість збірника позначилась і на перекладах, зокрема античних творів. Простежуються радикальні зміщення на тематично-словесному рівні: лексичні компоненти високого класичного мистецтва в їхньому буквальному перекладі одержали "низьке" трактування. Антиестетизм деталей виразний, однак за їх вульгарністю, непристойністю ховається прагнення максимально точно передати внутрішню реалію тогочасного героя: змалювати ззовні його буття не лише як насолоду, гармонію, але і як світ тривог, виживання. Маємо показ життя античного героя у спектрі його фізичних прагнень і нетабуйованого мовлення.

Акцентування на низькому в людині, змалювання її істинної природи (через увагу до чуттєвості, моралі тощо) дає змогу зрозуміти позатекстову дидактичну мету альманаху: побачити важливість для сучасності поцінування гуманного начала в людині, його підтримати і плекати в собі. Саме світ поетичної уяви здатен протистояти грубій, суворій дійсності, віднайти чи створити її згублене обличчя. Це – нова поетична форма практики, якою альманахівці приходять до ствердження чи показу існування гуманного та чуттєвого в людині.

"Королівський ліс" – цілісний міф про 1990-ті роки, незважаючи на те, що контрастно існують у ньому низьке та високе. Це – строєний образ сучасної духовної реальності: внутрішньої гармонії (віри, любові, чесності), бруду життя й етично-естетичної пам'яті, ідеалу. "Королівський ліс" – символ нероз'єднаних дійсностей, які впливають одна на одну, незважаючи на відстань часу та зміну цінностей. Це перш за все і образ окремої особистості – чистоти, любові, добра, сюжет її заглиблення в себе та минуле й у світ людей – бруд, черствість, які завдають духовних травм. Зіставлення реальностей набуває виняткової поетично-філософської моделюючої здатності – широко змалювати драматизм сучасного існування. Художня тканина збірника від цього не руйнується. Цей прийом, навпаки, міцно цементує її окремі теми та мотиви, переконливо творить майже об'єктивну картину сучасності [1, с. 39]. Така мистецька форма пояснення світу збагачується використанням цифр, понять із різних галузей знань, наукових сфер, але в художньо перетвореному вигляді (поезія Н.Гончара, М.Ягоди). В альманасі рівноправно функціонують абстрактна образність і конкретне називання ознак, предметів, наприклад: "променуюча ясність чистоти", "білий образ", "чистий образ думки" і жах, кров, біль, "архітектура хаосмосу", "дзюрава країна" [3, с. 55, 56]. Василь Ґабор в "Оді новелі" розкриває основні мотиви такого бачення: "... тебе рятують у цьому світі твої білі слони... – отож поганяєш їх і щодня пасеш на зелених галявинах уяви, одне слово – живеш!" [3, с. 52].

Соціальна тематика була і, як бачимо в "Королівському лісі", надалі залишається родючим ґрунтом для творчості. З огляду на імператив оновлення, який існує в літературі та спонукає її до дистанціювання від попередників, ми не помічаємо спроби "пом'якшити" шляхів розвитку – відійти від зображення соціально та духовно непривабливої сучасності. Навпаки, учасники альманаху "Королівський ліс" перекладами, шокуючими темами намагаються показати, що такою відвертою література була не завжди, але такою є зараз, і цього не треба приховувати. І навпаки: знайдення в античній чи російській літературах схожих настроїв і сили почуття покликане підкреслити специфіку сучасної художньої дійсності і творчості зокрема. Синтез соціально-конкретного естетичного бачення з міфологічним дав змогу львівським письменникам зосередитись і виразно показати приборкання духу людини суспільно-політичними умовами, його обмеження та градацію, збіднення, навіть божевілля.

Віддаючи пріоритет змалюванню зовнішнього оточення, його духовної та матеріальної нестабільності, альманахівці все ж таки прагнуть спрямувати нас до іншої духовної опори в сучасному хаотичному світі, тягнутися до неї з метою осмислення та відновлення цілісності свого "я", всього світу через виявлення істини, краси, добра. Нею здебільшого є кохання, творчість, родина. У широкому соціотематичному анатомуванні сучасності загрози для майбутнього нашого письменства немає.

Література

  1. Каневская М. История и миф в постмодернистском русском романе // Известия Академии Наук. Серия литературы и языка. №2. 2000. Т. 59. С. 37-47.

  2. Карнавал в українській літературі: Інтерв'ю з В.Небораком // Зустрічі. 1994. №1 (8). С. 159-166.

  3. Королівський ліс: Альманах / Упор. В.Неборак. Львів, 2000.

  4. Костенко Л. Геній в умовах заблокованої культури // Літературна Україна. 1991. 26 верес.

  5. Федорак Н. Війни і зимівлі // Королівський ліс: Альманах. / Упор. В.Неборак. Львів, 2000.

Loading...

 
 

Цікаве