WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Історія біблійної книжності в Україні: аналіз маргіналій стародрукованого псалтиря 1675 р. - Реферат

Історія біблійної книжності в Україні: аналіз маргіналій стародрукованого псалтиря 1675 р. - Реферат

Даний екскурс у галузь історії книгодрукування в Україні зумовлений необхідністю визначення культурних координат пам'ятки, зв'язку місця видання Псалтиря з місцем побутування традиції екзегези та походження маргіналій на берегах стародруку. Оскільки можна висловити здогад, що автор рукописного тлумачення також пов'язаний з новгород-сіверськими землями.

3. ДО АТРИБУЦІЇ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

Новгород-Сіверський Псалтир 1675 р. цікавий, насамперед, великою кількістю читацьких записів, про які в цілому можна говорити як про органічний богословський, точніше, екзегетичний твір: маргіналії являють собою об'ємне за обсягом рукописне тлумачення псалмів. Автор записів виступає як "читач" і як "письменник", він вступає у творчі стосунки з біблійним текстом, що може розцінюватися як спроба осягнути людським розумом суть істинного чуда – Слова, оскільки в середньовіччі вважалося, що світ створений по Слову, а саме Слово тотожне Богу. Таким чином, автор маргіналій стає "причасником Божествених смислів", співучасником сакрального мовного акту з Творцем і подій разом з біблійними особами. У процесі дослідження проблеми маргінального слова постає низка питань, на які в майбутньому при глибшому вивченні належить дати відповіді. Чи є маргіналії виявом індивідуальної авторської освіченості? Чи вони є підсвідомим поштовхом автора? Наскільки маргіналії є "законним дитям" традиції? Чи можна тут говорити про певну жанрову специфіку з погляду літературознавчого? (Саме про це свідчать наші емпіричні спостереження). Як співіснують на одній сторінці маргіналія і текст? Телеологічна, аксіологічна та онтологічна проблеми маргіналії за своєю складністю виходять за рамки даної статті. Протеми вважали за необхідне це обговорити.

Шлях до пізнання будь-якого предмету історичного, філософського або культурологічного дослідження лежить "через аналіз пам'яток, текстів, створених людьми. Бо саме в цих джерелах, – пише Гуревич, – відбита людська свідомість" [3, с. 8].

Отже, дослідження маргіналій піднімає завісу над такими суттєвими явищами в історії культури, як рівень освіченості різних прошарків населення, їхні читацькі інтереси у певні періоди часу, розповсюдження книг, оформлення бібліотек тощо. Записи на полях потребують надзвичайно кропіткої роботи, пов'язаної з їх дешифруванням. Традиція заміток на чистих полях рукописів бере свій початок з часів поширення писемності, а на книгах – виникнення книгодрукування [4, с. 42-43]. Маргіналії різняться між собою характером і розміром (окремі слова, фрази), а також за змістом: є такі, що стосуються самого тексту, його оцінки, висловлюють згоду з ним або свідчать про неприйняття тієї чи іншої думки, ідеї, й такі, які не мають відношення до тексту – нотатки з різноманітною інформацією.

Записи, винесені на поля Псалтиря, як зазначалося вище, пов'язані з текстом. Вони є повним змістовним тлумаченням на псалми Давида, яке починається з "Пре-дословіе на Псалтир вкратці изображенное". Тут автор тексту виявляє неабияку ерудицію і начитаність, розкриває етимологію назви Псалтиря, говорить про виконання, зміст та призначення псалмів: "Церковь Божественная употребляет Псалмов Давидових паче инаго Ветхого Писанїя того ради яко болілеє таинство во них содержимоє вкратці обрітается, Таинство же Псаломская: о Законі Пророцех, й о Евангелїи, найпаче о Христі Спасителі истину содержать во спасеній вірующих в Него". Поділяється Псалтир на п'ять частин – "суть церковних учителей": "а часть оконченіем псалма Блажен разумівал. v часть оконченіем псалма блажен суд твой Цареві. г часть оконченіем псалма Милости Твоя Господи, д часть оконченіем псалма исповідатеся Господові, е часть по-слідним псалмом. Сія же пятерица знаменуется во ис-правленіе й услажденіе Псалмопініем пяти чувствт" чло-віческих". Автор тексту маргіналій у своєму тлумаченні посилається на "различнмх Божественних учителей", екзегетичні твори яких йому були відомі, перш за все на святих отців Східної Церкви: Іоанна Златоуста, Іоанна Дамаскіна, Євстафія Антіохійського, Єпіфанія Кіпрського, Єфрема Сіріна, Григорія Омиритського, Іустина Філософа. І, незважаючи на те, що православна традиція в силу неортодоксальності відповідно до східних канонів Ієроніма і Августина називає "блаженними", а не "святими", складач маргіналій визнає їх учительський авторитет та використовує твори цих богословів. До складу тлумачення також входять витяги з коментаря до псалмів монаха Бенедиктинського ордену Кассіодора. Не вдалося поки що встановити особу Іакова Саліанського, на якого йде посилання при тлумаченні псалма 2. 7: "Іаков Саліанский пишет місто сіє й о Давиді якого Давид образ Христов бяше...".

В давнину існували дві точки зору щодо авторства псалмів. Деякі отці та вчителі Церкви додержувалися погляду на Псалтир, що це не твір однієї особи, а колективна праця (наприклад, Оріген, св. Афанасій Великий, св. Василій Великий, бл. Ієронім та інші). Цієї думки дотримуються і сучасні вчені. Побутувало і інше міркування – що авторство Псалтиря належить одному Давиду (св. Григорій Нисський, св. Амвросій Медіоланський, св. Іоанн Златоуст). Автор маргіналій віддає перевагу останній версії, відводячи Еману, Ефану, Ідифуму, Асафу та синам Кореєвим роль "избранньїх начальников" над співаками псалмів.

Особливий інтерес викликають окремі тлумачення, де автор дозволяє собі оминати ортодоксальну екзегезу, про що свідчить коментар на псалом 15. 5:

Псалом 15.5

Святим иже суть на земли Его,

удиви Господь вся хотения своя в них.

Коментар

"Христос Спаситель оставши святих на небі,

сошел до тих, іже на земли

апостоли, пророки, мученики, й чудодійствіями

их дивно о себі прославив й тайни Царствія явил".

Син Божий, народжений від Духа Святого і Діви, втілився в Сина Людського не заради того, "щоб Йому служили, а щоб послужити і віддати душу Свою за відкуплення багатьох" (Матф. 20. 28). Стерпівши смерть на Хресті, Спаситель зійшов до пекла, аби подарувати вічне життя померлим. "Воскрес еси днесь из гроба Щедре, й нас возвел еси от врат смертнмх: днесь Адам ликует й радуется Ева, вкупи же й пророки с патриархи воспивают непристанно божественную державу власти Твоея", – співається у пасхальному кондаку. Отже, Христос не міг залишити святих на небі до Свого Воскресіння і зійти на землю. У даному випадку автор припускається вільної інтерпретації цього стиха. В той час як у Київському Псалтирі 1697 р. з коротким тлумаченням при коментуванні цього псалма посилаються на Афанасія Великого та бл. Ієроніма: "Хотінія Христа Бога, Вольнмя Его страсти, й живоносная смерть спасенія ради человеческого: яже удиви в святнх своих, яко послідоваша стопам Его, подвизающеся до крове й смерти, за Имя Его Святое".

Посилання на авторство у Новгород-Сіверському Псалтирі відсутнє, і тлумачення вищезгаданого псалма навхрест перекреслено чорним чорнилом. Цілком ймовірно, що це зроблено рукою ієромонаха Віктора Ксилезького – читача і власника книги: на сторінках видання він залишив запис, який говорить, що Псалтир йому було подаровано у 1750 році митрополитом Тимофієм Щербацьким.

Порівнюючи тексти тлумачень Київського і Новгород-Сіверського Псалтирів, слід зауважити, що при коментуванні псалмів дається посилання на того чи іншого екзегета, проте автор маргіналій не суворо дотримується першоджерел. Деякі коментарі цих видань за змістом збігаються, що свідчить про певну традицію.

Довільне трактування Святого Письма у блаженного Августина як одна з особливостей середньовічної західної духовності протистоїть православній традиції, згідно з якою "темнота Писанія" може бути подолана містичним благословенням з Неба або ж авторитетом святоотецьких тлумачень. Автор записів на полях порушує цю традицію. Отже, дослідження питання про екзегетичні джерела творця маргіналій, про ступінь їх самостійності при тлумаченні окремих псалмів, у свою чергу, приводить до визначення культурної традиції, носієм якої був автор маргіналій. Однак остання проблема, за своєю складністю, виходить за рамки нашої статті.

Література

  1. Аверинцев С. Позтика ранневизантийской литературы. М., 1978.

  2. Акты, относящіеся к исторіи Южной й Западной Россіи. СПб, 1882. Т. XII № 12.

  3. Гуревич А. Средневековый мир: культура безмолствующего большинства. М., 1990.

  4. Дмитрієнко М., Войцеховська І. Маргіналії і маргіналістика // Український історичний журнал. 1990. № 3.

  5. Запаско Я. Мистецтво книги на Україні в XVI-XVIII ст. Львів, 1971.

  6. Запаско Я., Ісаєвич Я. Пам'ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні. Книга перша (1674-1700). Львів, 1981.

  7. Каменева Т. Возникновение й деятельность Черниговской типографии. М., 1959.

  8. Клепиков С. Издания Новгород-Северской типографии й ложночерниговские кздания 1674 – 1679 гг. // Книга. Исследования й материалы. Вып. XVIII. М., 1963.

  9. Лазарь Баранович. Письма. Чернигов, 1865.

  10. Огієнко І. Історія українського друкарства. К., 1994.

  11. Сумцов Н. Лазарь Баранович. Харьков, 1885.

  12. Ровинский Д. Подробный словарь русских граверов. СПб., 1895.

* В середньовіччі вважалося, що в основі світу лежить Святе Письмо, Слово, кожний елемент якого (буква) містив у собі ціле в його варіаціях. Саме тому буква, осяяна особливим ореолом, здавалася чимось живим, нетлінним, окриленим. С. С. Аверінцев наводить слова заживо спаленого разом з сувоєм книжника: "Сувій згорає, але букви відлітають гетьі" [1, с. 189]. Букви мали і суто містичне значення, вони були сховищем трансцендентної таїни, тому ставлення до них було особливо дбайливе.

** Поліелей – спів на утрені, що починається псалмом "Хваліте ім'я Господнє".

* Ялияським була видрукувана велика кількість книжок, однак жодного такого видання не було знайдено. Можна припустити, що майстер просто не зазначав місцезнаходження друкарні.

Loading...

 
 

Цікаве