WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Мікрополе терміна мовна політика - Реферат

Мікрополе терміна мовна політика - Реферат

Відношеня між термінами-гіпонімами розглядаємо як багатогранну опозицію, що грунтується на спільності категоріальних ознак. Тому терміни, видові назви, містять ознаки значення терміна, виразника родового поняття, а також додаткові, що звужують об'єм їхнього значення.

Гіперонімом до усіх інших термінів виступає термін мовна політика, тобто термін-виразник родового поняття, інші терміни є гіпонімами. Правда, в родо-видовому дереві вони можуть бути гіперонімами до інших гіпонімів. Так, гіпонім зовнішня мовна політика виступає гіперонімом до терміна мовна політика інтернаціоналізації. За семантичною ознакою „мовна ситуація в державі" довкола терміна мовна політика групуються співгіпоніми: мовна політика стратегічної багатомовності, мовна політика офіційної одномовності, мовна політика диференційованого юридичного статусу, мовна політика офіційної двомовності або тримовності(багатомовності). Термін політика офіційної двомовності або тримовності(багатомовності) – один із співгіпонімів до родової назви мовна політика, є родовим поняттям до нових видових назв: необмежений територіально офіційний білінгвізм, територіальний офіційний білінгвізм, офіційна двомовність (багатомовність). У родо-видовому дереві терміна мовна політика є декілька груп гіпонімів, в основі виокремлення яких різні диференційні ознаки. Так, за ознакою „місце дії мовної політики" поєднуємо терміни місцева мовна політика, регіональна мовна політика, загальнодержавна мовна політика, міжнародна мовна політика; за ознакою „поширення мовної політики у межах держави чи за її кордонами" (відповідно до загальнонаціональної державної політики) – терміни зовнішня мовна політика та внутрішня мовна політика.

Окремо виділяємо терміни лінгвоцид та асиміляційна мовна політика. Асиміляційна мовна політика створює напругу в міжетнічних стосунках і є джерелом конфлікту [8, с. 10]. Термін лінгвоцид належить до одного парадигморяду з термінами геноцид, етноцид (наприклад, лінгвоцид – це преамбула етноциду і його невід'ємний супутник [1, с. 74]). Термін зараховуємо до ряду співгіпонімів терміна мовна політика, оскільки він позначає послідовну політику держави стосовно знищення національної мови. Окремо від наведених назв функціонує термін мовна політика сім'ї, який ще не має чіткої дефініції, але використовується для позначення стратегій щодо вибору і застосування мови у дво- чи багатомовній сім'ї [1, с. 172].

Парадигморяди термінів вибудовуємо на основі спільної семантичної інформації. Термін мовна політика позначає різновид національної політики держави, а також комплекс дії, що регулює аспекти етнополітики. Тому термін мовна політика потрапляє в парадигморяд на підставі спільної семи „аспекти державної політики" з такими одиницями: національна політика, національна меншина, національна мова, нація, етнополітика, етнос, мова національної меншини, рідна мова, мовні конфлікти, державна мова. За допомогою актуалізованої семи „дії, скеровані на розвиток мовної системи" термін мовна політика є членом нового парадигморяду одиниць: нормалізація, кодифікація, стандартизація, мовна норма, варіативність норми, культура мови, літературна мова, узус. Співгіпоніми терміна мовна політика, які мають сему „мовна ситуація в державі", пов'язані з термінами мікрополя мовна ситуація (точніше, номінаціями, що позначають типи мовної ситуації): мовна ситуація одномовності (ендоглосна мовна ситуація), мовна ситуація багатомовності (екзоглосна мовна ситуація), відповідно двомовність (білінгвізм) як різновид багатомовності (полілінгвізму), збалансована мовна ситуація, незбалансована мовна ситуація. Мікрополя мовна політика і мовна ситуація входять до макрополя макросоціолінгвістика, яке поєднує терміни, що позначають процеси і явища, характерні для суспільства в цілому.

Отже, термін мовна політика має розгалужені системні зв'язки. Серед парадагматичних відношень найбільш продуктивними є гіперо-гіпонімічні. Відношення антонімії представлені кількома опозитивними парами. Синонімія для даного фрагмента терміносистеми не характерна, що підтверджує сформованість мікрополя мовна політика. Проаналізовані відношення між термінами дають змогу стверджувати про ядро, яке формують усі співгіпоніми терміна мовна політика. Отже, використання категорій парадигматичні і синтагматичні значення, мікрополе, ядро поля, гіперо-гіпонімічне дерево терміна є перспективним для аналізу інших макросоціолінгвістичних назв, тому що воно забезпечує характеристику системно-структурної організації нової системи термінів, соціолінгвістичної, яка перебуває ще на стадії формування.

Література

  1. Ажнюк Б.М. Мовна єдність нації: діаспора й Україна. К: Рідна мова, 1999.

  2. Бондарчук М. Структурно-семантичні особливості аналізу авіаційної терміносистеми „рух літального апарата" // Вісник державного університету „Львівська Політехніка": Проблеми української термінології. Львів, 2000. №402. с.244-246.

  3. Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С.Я. Єрмоленко. К.: Либідь, 2001.

  4. Кочан І.М. Синонімія у термінології // Мовознавство. 1992. №3. С.32-34.

  5. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник. К: Вид. Центр „Академія", 2003.

  6. Куликова И.С., Салмина Д.В. Введение в металингвистику (системный, лексикографический и коммуникативно-прагматический аспекты лингвистической терминологии). СПб:САГА, 2002.

  7. Куць О.М. Мовна політика в державотворчих процесах України: Навч посібник. Х: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2004

  8. Лазаренко Л. Досвід мовних політик світу й українська перспектива (інформаційно-аналітичний огляд) // Українська мова, 2003, №4. С.3-22

  9. Лингвистический энциклопедический словарь. М., 1990.

  10. Масенко Л. Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. К.: „КМАкадемія", 2004

  11. Матвеєв В.І., Заремба О.В. Актуальні питання сучасної мовної політики у світлі концепції Наума Штіфа (штрихи до вивчення мовної поведінки євреїв) // Мовознавство. 1996, №1. С.3-10.

  12. Мацюк Г.П. Зміни значень загальновживаних слів (ЗУС) у терміносистемах // Українське мовознавство. Республіканський міжвідомчий науковий збірник. Вип.15. К.: Вид. „Вища школа", 1988. С.10-14.

  13. Новиков Л.А Семантика русского языка. М.: Высш. школа, 1982.

  14. Онуфрієнко Г. Синтагматичні властивості гібридних дериватів у правничій термінології// Вісник державного університету „Львівська Політехніка": Проблеми української термінології. Львів, 2000. №402. С.375-379.

  15. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство: Підручник. Львів: Світ, 1994.

  16. Плотников Б.А. Основы семасиологии. Минск: Высшая школа, 1984.

  17. Попова З.Д., Стернин И.А. Лексическая система языка (внутренняя организация, категориальный аппарат и приемы изучения). Воронеж: Изд. Воронежского ун-та., 1984.

  18. Прадід Ю. Мовна політика Центральної Ради // Українська мова, 2003, №3. С.15-22.

  19. Симоненко Л.О. Формування української біологічної термінології. К.: Наук. думка, 1991.

  20. Суперанская А.В., Подольская Н.В, Васильева Н.В. Общая терминология: вопросы теории. М.: Наука, 1989.

  21. Тараненко О.О Мовна ситуація та мовна політика в сучасній Україні (на загальнослов'янському тлі) // Мовознавство, 2003, №2-3. С.30-55.

  22. Українська мова. Енциклопедія. К.: Вид. „Укр. енцикл.", 2000

  23. Шелов С.Д. Термин. Терминологичность. Терминологические определения. СПб: Филологический факультет СПбГУ, 2003.

Loading...

 
 

Цікаве