WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Структурні моделі складених термінів із семою вода - Реферат

Структурні моделі складених термінів із семою вода - Реферат

Реферат на тему:

Структурні моделі складених термінів із семою вода

Незаперечним є той факт, що складені терміни є невід'ємною частиною кожної галузевої терміносистеми, якщо не сказати більше – саме такі номінації кількісно значно перевищують терміни-однослови. Складеним термінам, які займають одне з перших місць у будь-якій терміносистемі, віддають перевагу тому, що вони здатні найбільш повно відобразити необхідні розрізнювальні ознаки певного поняття. На думку М. Годованої, причина того, що аналітичні терміни є більш продуктивними, полягає в тому, що, на відміну від термінів-однословів, вони виявляють більшу здатність до конкретизації значень „завдяки їхній можливості надавати додаткові уточнювальні галузеві характеристики загальновживаним словам" [4, с.101]. З лінгвістичної теорії відомо, що складений термін – це синтаксична конструкція, що складається з кількох компонентів, певним чином між собою пов'язаних. Особливості таких термінологічних сполук аналізували у своїх працях В. Даниленко, Р. Стецюк, Б. Михайлишин, Д. Лотте, Б. Головін та ін.

Мета роботи – виокремити продуктивні структурні моделі складених термінів із семою вода, які зафіксовані у лексикографічних працях з теплоенергетики, радіотехніки, електротехніки, екології тощо, з'ясувати роль означуваного та означеного компонентів.

Учені по-різному підходять і до структури складених термінів, і до їх визначення. На думку В. Даниленко [6], надзвичайно важливо, щоб у терміні розпізнавалося значення його складових частин і щоб ці значення не суперечили змістовності самого терміна. Тому В. Даниленко за ступенем розкладання складених термінів пропонує виділяти такі типи: [6, с.105], і саме такий розподіл використовуємо для тих термінів-словосполучень, що становлять предмет нашого дослідження:

1. Нерозкладні терміни-словосполучення: у складі таких термінів нема частин, які були б термінами чи технічними словами, що використовують у їх прямому значенні. У термінах цього типу відображаються лише деякі зовнішні ознаки іменованих предметів і понять. Наприклад: водна гігієназабезпечення задовільного стану води у водному об'єкті" [1, с. 278]: як бачимо, властивий медицині термін гігієна частково втрачає своє значення, адже вживається стосовно стану води, а не здоров'я людини; водний гіацинтплодючий докучливий бур'ян, що засмічує судноплавні русла" [1, с.278]: у цій терміноодиниці термін біології гіацинт, що означає квітку яскраво-червоного кольору, зберігає лише деякі ознаки – очевидно, зовні бур'ян схожий саме на таку квітку; така ж тенденція простежується в термінах річкова сліпотахвороба спричинена бактеріями, поширеним у воді" [1, с. 219], цвітіння водимасовий розвиток планктонних водоростей, що спричиняє цвітіння" води, яке негативно позначається на водопостачанні" [10, с. 301] тощо.

2. Формально розкладні, які розділяють на два підтипи:

а) 1 – й підтип: сюди зараховують словосполучення, що складаються з елементів термінологічного характеру і які зберігають самостійність поняттєвого змісту кожного зі слів-термінів (вода гігроскопічна, вода гравітаційна, вода капілярна, ґрунтові води, інвентаризація вод, артезіанські води, атмосферна вода, режим течії, метод „дощу" тощо);

б) 2 – й підтип: терміни-словосполучення, у яких один із компонентів може не бути терміном (фаза парова, латунь морська, підперта вода, підвішена вода, вода недоступна, вода тала, вода тверда тощо).

Вищезазначені типи аналітичних термінів властиві лише двокомпонентним моделям, оскільки у трикомпонентних значення терміноодиниці виводиться зі значення складових частин. Тому пропонуємо детальніше розглянути моделі складених термінів із семою вода.

Двокомпонентні:

1. Модель „прикметник + іменник" об'єднує терміни-словосполучення, у яких:

а) терміном є атрибутивна частина (прикметник), а іменник – загальновживана лексема: артезіанські води, капілярна вода, озонна ріка, ґрунтові води, вода гравітаційна, мезотропні озера тощо;

б) терміном є іменник, атрибутивна частина – загальновживане слово: фаза парова, латунь морська, водна гігієна, водний гіацинт,річкова сліпотатощо;

в) обидві частини не є термінами: високі води, внутрішнє море, рожева вода тощо.

2. Модель „дієприкметник + іменник": мандруюча ріка, незарегульована ріка, падаюча хвиля, біжуча хвиля, упорядкована пара, зв'язана вода, заражена вода, відпрацьована вода, освітлена вода, дистрофуючі озера.

3. Модель „іменник + іменник" може мати:

а) безприйменникову конструкцію „іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку": рух рідини,проба води, профіль рівчака, водоносність ріки, дзеркало води, добігання води, долина ріки, „хвіст" хвилі, кількість течії, точка роси, витрати води, агресивність води, оздоровлення ріки, в'язкість рідини тощо;

б) прийменникові конструкції (трапляються нечасто) такого типу:

– „іменник у називному відмінку + іменник в орудному відмінку": міграція з водою, спадання з дощем тощо;

– „іменник у називному відмінку + іменник у місцевому відмінку": гартування в воді, охолодження в воді тощо;

– „іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку": відбиття від дощу тощо;

– „іменник у називному відмінку + іменник у знахідному відмінку": заявка на воду тощо.

У складених термінах, що представляють таку модель, трапляються такі, у котрих:

а) стрижневе слово є терміном: рух рідини, профіль рівчака, дзеркало води, кількість течії, оздоровлення ріки, міграція з водою;

б) обидві частини не є термінами: добігання води, витрати води.

Двокомпонентні моделі складених термінів із семою вода є найпродуктивнішими. Крім того, у своїй структурі вони можуть містити як елементи термінологічного характеру, що належать до різних наукових галузей, зокрема, радіотехніки, електромеханіки, екології, машинобудування тощо, так і загальновживані слова.

Менш уживаними є трикомпонентні терміни, що охоплюють такі моделі: „іменник + прикметник (дієприкметник) + іменник", „прикметник (дієприкметник) + іменник + іменник", „дієприкметник (прикметник) + прикметник + іменник", і рідше трапляються чотирикомпонентні („прикметник + іменник + прикметник + іменник", „іменник + прикметник + іменник + іменник").

Розглянемо детальніше трикомпонентні моделі складених термінів із семою вода:

1. Модель „прикметник + прикметник + іменник" (варіант – „прикметник + дієприкметник + іменник") – всі компоненти у називному відмінку: внутрішній водний шлях, фонтанне артезіанське джерело, регенеровані стічні води, неочищені стічні води, замкнута водна петля.

2. Модель „іменник у називному відмінку + [прикметник (дієприкметник) у родовому відмінку + іменник у родовому відмінку]": джерело стічних вод, відвід охолоджувальної води, басейн проясненої води, зм'якшування підземних вод, вторгнення морської води, витрати ґрунтової води, лінза підземних вод, мітка високих вод, рух ґрунтових вод тощо.

У терміноодиницях такого типу немає прийменникових конструкцій.

3. Модель „прикметник (дієприкметник) у називному відмінку + [іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку або місцевому відмінку (прийменникова конструкція)]":

а) безприйменникові конструкції: сумарна жорсткість води, хвилевий рух рідини, естетична цінність водостоку, мертвий об'єм водосховища, вихідна якість води, вихровий рух рідини, державний облік води, спокійний стан потоку тощо;

б) прийменникові: сонячна освітленість у воді тощо.

4. Модель „дієприкметник у називному відмінку + іменник в орудному відмінку + іменник у називному відмінку" (така модель трапляється рідко): продута повітрям рідина тощо.

5. Модель (прийменникова) „іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку + іменник у місцевому відмінку" (така модель трапляється нечасто): кругообіг води в природі, баланс води в ґрунті тощо.

6. Модель (прийменникова) „іменник у називному відмінку + прикметник в орудному відмінку + іменник в орудному відмінку": вода з нульовою жорсткістю тощо.

7. Модель (прийменникова) „іменник у називному відмінку + іменник у місцевому відмінку + прикметник у називному відмінку": зависі у воді механічні тощо.

8. Модель (прийменникова) „іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку + іменник у родовому відмінку": вода для компенсації втрат тощо.

Чотирикомпонентні:

1. Модель „словосполучення [прикметник у називному відмінку + іменник у називному відмінку] + [прикметник у родовому відмінку + іменник у родовому відмінку]": стічна вода високої радіоактивності, масовий розвиток планктонних водоростей, підземне сховище питної води, біологічне очищення стічних вод, насичена зона підземної води.

2. Модель „іменник у називному відмінку + [прикметник + іменник + іменник] (усі три компоненти у родовому відмінку)": обрис підземного стікання води тощо.

3. Модель (прийменникова) „іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку + іменник у родовому відмінку + іменник у родовому відмінку": водойма для збереження запасу води тощо.

4. Модель „іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку + прикметник у родовому відмінку + іменник у родовому відмінку": система подавання чистої води, коливання рівня підземних вод тощо.

Loading...

 
 

Цікаве