WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Метафоричні транспозиції: загальновживане слово та медичний термін - Реферат

Метафоричні транспозиції: загальновживане слово та медичний термін - Реферат

Денотативне значення загальновживаного слова зумовлене сутністю реалії „форма рельєфу". Денотативне значення медичного терміна – „хвороба". Зауважуємо зміни і в сигніфікативному значенні. Змінилася сема „місце існування виступу": у значенні загальновживаного слова – „на площині", у значенні терміна – „на хребті". Сема сигніфікативного значення „причина виникнення реалії" наявна у структурі значення терміна – „як наслідок туберкульозу, спондиліту", натомість у значенні загальновживаного слова вона відсутня. Сема „форма" спільна в обох значеннях.

У другому значенні медичного терміна виділяємо семи: „загострений виступ", „обнижений виступ", „виступ на кістці або на інших органах". У сфері денотативного значення відбулися зміни. Денотативне значення загальновживаного слова: „форма рельєфу", денотативне значення терміна: „утвір в медицині". Простежуються зміни і сигніфікативного значення. Змінилась сема сигніфікативного значення „місце існування реалії": у значенні загальновживаного слова – „на площині", у значенні медичного терміна – „на кістці або інших органах". Сема форма спільна в обох значеннях – форма виступу, підвищення.

Значення загальновживаного слова інколи може бути базою створення трьох значень медичного терміна; і всі вони виникають на основі перенесення за подібністю:

Z

D' S' D S D" S" D"' S"'

Наприклад, загальновживане слово паличка та термін паличка.

У словнику слово паличка зафіксоване із таким значенням: „зменшене до палиця"; слово палиця означає: „відділена від дерева й очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки" [СУМ. Т.6. С.28-29]. Термін паличка має три значення, що виникли на основі перенесення на базі першого значення загальновживаного слова: „1) бактерія паличкоподібної форми"; „2) світлочутлива клітина"; „3) свічка у вигляді циліндра із загостреним кінцем" [УЛАМТС. Т.2. С.225].

У значенні загальновживаного слова виділяємо семи: „частина тонкого стовбура", „частина товстої гілки", „відділена від дерева", „очищена від пагонів". Перше значення медичного терміна складається із семи „бактерія паличкоподібної форми". У другому значенні медичного терміна виділяємо сему „клітина ока". Словник української мови подає це значення як галузеве (анатомічне), зазначаючи при цьому сему „які формою нагадують подовжену риску" [СУМ. Т.6. С.29]. Третє значення медичного терміна галузеве (фармацевтичне), у якому виділяємо семи: „свічка", „у вигляді циліндра", „із загостреним кінцем".

У сфері денотативного значення відбулися зміни. Денотативне значення загальновживаного слова виражає сутність реалії „частина рослини". Денотативне значення медичного терміна –"організм(1)", „клітина(2)", „предмет у медицині(3)". Сема сигніфікативного значення „місце знаходження", яка є у значенні загальновживаного слова, відсутня у першому та другому значеннях медичного терміна, натомість у другому значенні терміна вона змінюється ( порівняйте: „частина стовбура, гілки", „клітина ока").

Перенесення у всіх трьох випадках відбулося за подібністю форми – форма палички.

Значення загальновживаного слова ворота стало базою утворення трьох значень медичного терміна ворота. У словнику зафіксоване таке значення слова ворота: „проїзд або прохід в огорожі між будівлями тощо, а також ворітниці, що його закривають"[СУМ. Т.1. С.741]. У медичному словнику подано такі значення терміна ворота: „1) місце входу до органа або виходу з органа нервових волокон, кровоносних і лімфатичних вузлів", „2) місце проникнення інфекції в організм", „3) місце входу органа" [УЛАМТС. Т.1. С.250]. Перенесення у всіх трьох випадках відбулося на основі функціональної схожості – функція „бути місцем входу".

Отже, специфічною властивістю мовного знака є непаралельність плану вираження і плану змісту, яка полягає у тому, що одне позначувальне може мати декілька позначуваних. У мові це явище реалізується як розвиток багатозначності слова. Саме завдяки асиметричній структурі знака мовна система може еволюціонувати. Свідченням цього є метафора, у процесах якої взаємодіють загальновживане слово та термін, і при цій взаємодії ексформа залишається незмінною, а інформа (сигніфікативно-денотативна віднесеність) зазнає змін. Метафора дає можливість мовній системі відображати виникнення нових реалій, розвиток світу взагалі шляхом економії мовних ресурсів. Відбувається не кількісне нагромадження мовних одиниць, що позначають нові поняття, а здійснюються якісні видозміни уже існуючих мовних знаків. Підставою для виникнення медичного терміна на основі метафори може слугувати 1) зовнішня подібність (найчастотніша); 2) функціональна схожість; 3) зовнішня та внутрішня характеристики порівнюваних об'єктів одночасно.

Багатозначність терміна однієї терміносистеми є небажаним явищем, оскільки зумовлює непорозуміння під час функціонування цього терміна у текстах певної тематики, адже науковий стиль вимагає точності вираження думки. Виникнення такого явища як багатозначність медичного терміна зумовлене багатогалузевою структурою цієї терміносистеми. Переважно багатозначні медичні терміни мають таку структуру: термін – 1) медичне значення; 2) галузеве; або термін – 1) медичне; 2) медичне; 3) галузеве значення. Власне медичне чи галузеве значення терміна можуть займати різні позиції і реалізуватись у різних кількісних пропорціях.

Однак, багатозначність слова, яке має і загальновживане значення і термінологічне, не є перешкодою для точного і правильного вираження думки, оскільки вживається це слово із певним значенням у текстах відповідної тематики.

Література

  1. Алеексеева Л.М. Термин и метафора. Перм, 1998.

  2. Жайворонок В.В. Лексична підсистема мови і значення лексичних одиниць // Мовознавство. №6. 1999. С.32-46.

  3. Колесникова І. Принципи метафоричної номінації в термінології: об'єктивні та суб'єктивні чинники // Українська мова та література. № 20 (372). 2004 р. С. 16-21.

  4. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. М.,1988. 167с.

  5. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство. Львів, 1994. 216с.

  6. Словник української мови: в 11-ти томах. К., 1970-1980.

  7. Соколовська Ж.П. Модель семантичних відношень у лексиці // Мовознавство. №6. 1986. С.28-43.

  8. Телия В.Н. Вторичная номинация и ее виды // Языковая номинация. Виды наименований. М., 1977. C.129-222.

  9. Теория метафоры. М., 1990.

  10. Українсько-латинсько-англійський медичний тлумачний словник у 2 томах. Львів, 1995.

  11. Ф. де Сосюр. Курс загальної лінгвістики. К., 1998.

Loading...

 
 

Цікаве