WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративний процес та адміністративне провадження - Реферат

Адміністративний процес та адміністративне провадження - Реферат

добровільного виконання цієї постанови закликає до необхідності застосування до правопорушника примусових заходів впливу.
Орган, уповноважений приймати постанови до виконання зобов'язаний своєчасно і точно здійснювати цілий ряд дій, встановлених КпАП України й іншими нормативними актами, оформити необхідні документи, направити їх за належністю.
Всі інші юридичні і фізичні особи, причетні до своєчасного і точного виконання постанови (адміністрація підприємств, об'єднань, організацій, банківських заснувань, торгового підприємства й ін.), зобов'язані сприяти органам виконуючи постанову її реалізації. Орган (посадова особа), що виніс постанову про адміністративне стягнення, покликаний здійснювати контроль за правильною і своєчасною реалізацією цього акту, вирішувати питання пов'язані з його виконанням. У відповідності зі ст. 299 КпАП України постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту його винесення, якщо інше не призначено чинним кодексом або іншими законодавчими актами України.
Постанова про накладення стягнення є актом органів управління і набирає силу з моменту його прийняття. Це один з конкретних проявів оперативного характеру адміністративної відповідальності.
Якщо постанову про накладення адміністративного стягнення опротестовано прокурором або оскаржено особою відносно якої вона винесена, або потерпілим, вона виконується після залишення протесту або скарги без задоволення. Винятки складають постанови про застосування заходів стягнень у виді попередження, адміністративного арешту, а також коли штраф накладається на місці вчинення адміністративного проступку. Постанова виконують різні державні органи. При цьому вони здійснюють двояку за своїм характером діяльність: направлення постанов до виконання і безпосереднього їхнього виконання. І та й інша діяльність складає єдину стадію виконання постанов, але є її різними етапами. Перший етап - направлення постанов до виконання, що здійснюють юрисдикційні органи (ті, що вирішують питання про відповідальність винних і виносять постанови про накладення адміністративних стягнень). Відповідальний орган у першу чергу повинний своєчасно направити винесену постанову органу-виконавцю.
У сферу діяльності юрисдикційного органу входить також здійснення контролю за своєчасним і точним виконанням постанов і рішень усіх пов'язаних із ним питань (відстрочка, призупинення виконання постанови й ін.).
Другий етап - безпосереднє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення; воно покладено на уповноважений на це органи (органи внутрішніх справ, судових виконавців, митні органи й ін.).
При веденні справ щодо деяких правопорушень юрисдикційний орган, що виніс постанову, уповноважений сам його виконати. Наприклад, за керування транспортним засобом у стані сп'яніння посадові особи державної автомобільної інспекції можуть накласти на водія адміністративне стягнення у виді позбавлення прав управління транспортним засобом на певний строк. Вони ж виконують винесену постанову шляхом вилучення посвідчення на право управління транспортними засобами. Як відзначалося вище, за загальним правилом постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту винесення. Якщо негайне виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних робіт або штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) є неможливим, орган (посадова особа), що винесла постанову, може відкласти виконання постановленого на термін до одного місяця (ст. 301 КпАП України). На практиці виникають такі обставини, за яких провадження у справах про адміністративні правопорушення не повинне здійснюватися, а якщо постанову про накладення адміністративного стягнення все-таки було винесено, його виконання необхідно припинити. У КпАП (ст. 302) зазначено перелік обставин, що виключають можливість початку або подальшого провадження в справі і є підставою для припинення виконання постанови про адміністративне стягнення, якщо воно винесено. До них відносяться: 1) видання акта амністії з умовою, що він усуває застосування адміністративного стягнення; 2) скасування акта, що встановлює адміністративну відповідальність за даний проступок; 3) смерть особи, що підлягає адміністративному стягненню. Стаття 303 КпАП України встановлює терміни давнини по закінченні яких постанови і накладені адміністративні стягнення не підлягають виконанню. Загальний термін давнини - три місяці з дня винесення. У цей термін не включається час на який виконання постанови призупиняється в зв'язку з відстрочкою виконання постанови відповідно до ст. 301 КпАП України, а також із винесенням протесту або подання скарги. З приведеного загального правила про тримісячний термін можливі виключення, що можуть встановлювати й інші більш тривалі терміни для виконання постанов у справах про окремі види адміністративних правопорушень. У відповідності зі ст. 139 Митного кодексу України конфіскація предметів, що є безпосереднім об'єктом порушення митних правил і предметів із спеціально виготовленими схованками використовуваних для переміщення через митний контроль з утаюванням таких предметів, проводитися незалежно від часу вчинення або виявлення порушення митних правил. Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанов про накладення адміністративних стягнень здійснюється органом (посадовою особою), що виніс постанову.
Список використаної літератури
1. КодексУкраїни про адміністративні правопорушення /Затверджений Законом від 18.12.1984 р.//ВВС України. - Додаток до N51.-ст. 1122
2. Бенедик И.В., Погребной И.М.. Основы законодательства Союза ССР и союзных республик про административные правонарушения и процесуальная форма. /Производство по делам об административных правонарушениях в органах внутренних дел: Сборник научных трудов - К.,1983, с.13.
3. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України (Загальна частина). Навчальний посібник. - Х.,1999.
4. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - С. 335-346.
5. Котюргин С. И. Про понятие административного процесса/Собрание статей адъюнктов и соискателей.-М.,1966.-С.9-10.
6. Лазарєв Б.М., Лунев А.Е. Основы законодавства про адміністративні правопорушення.//Радянська держава і право,1981,№4-С.21.
7. Салищева Н.Г. Административный процес в СССР.-М.,1968.-С.16
8. Самойленко А.В. Адміністративні штрафи міліції як засіб охорони радянського правопорядку. - К., 1971, с.7
9. Сорокин В.Д. Советское административно-процессуальное право.-Д.,1978.-С.23
10. Сорокін В.Д. Адміністративно-процесуальне право.-М.,1972.- С.70-76.
11. Сорокін В.Д. Проблеми адміністративного процесу.-М.,1978.- С. 296.
12. Функції й зміст норм процесуального права по радянському законодавству. - У кн.: Проблеми правознавства. К., 1980.-С. 16-38.
13. Якуба О.М., Административная ответственность по советскому праву в свете дальнейшего усиления охраны прав личности, автореф. докт. дисс.-Харьков, 1964.-С. 25.
Виноски
Loading...

 
 

Цікаве