WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративно-правовий статус спеціальних (вільних) економічних зон - Курсова робота

Адміністративно-правовий статус спеціальних (вільних) економічних зон - Курсова робота

території.
Вільні економічні зони створюються з метою створення спільного виробництва з іноземними партнерами, орієнтованого на виробництво експортної продукції, залучення іноземних інвестицій, створення підприємств по виробництву продукції, що імпортується, залучення і впровадження нових технологій, упровадження ринкових методів господарювання і керування, розвитки інфраструктури ринку, поліпшення використання природних ресурсів, створення додаткових робочих місць.
Спеціальні економічні зони можуть створюватися за указами Верховної Ради України, з ініціативи Президента України, Кабінету Міністрів України, місцевих Рад народних депутатів або місцевої державної адміністрації.
Органами управління спеціальних економічних зон є:
- місцеві Ради народних депутатів і місцеві державні адміністрації;
- органи господарського розвитку і управління спеціальною економічною зоною, що складаються як із суб'єктів господарської діяльності України, так і іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Місцеві Ради народних депутатів і місцеві державні адміністрації укладають з органами господарського розвитку спеціальної економічної зони договори на передачу в її користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури, природних ресурсів.
Для створення спеціальної економічної зони необхідні такі документи:
- рішення місцевої Ради народних депутатів або місцевої державної адміністрації, на території яких планується створення спеціальної економічної зони;
- проект положення про її статус, систему управління, офіційну назву;
- точний опис меж зони;
- техніко-економічне обгрунтування доцільності створення даної зони;
- проект закону про створення даної спеціальної економічної зони.
На всі суб'єкти економічної діяльності спеціальної економічної зони поширюється система державних гарантій захисту інвестицій, передбачений законодавством України про іноземні інвестиції й інвестиційну діяльність. Держава також гарантує суб'єктам господарської діяльності спеціальної економічної зони право на вивіз прибутків і капіталів, раніше інвестованих у дану зону.
Відповідно до закону України "ПРО зовнішньоекономічну діяльність":
- Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності й іноземні суб'єкти господарської діяльності відповідають за порушення законів України і своїх зобов'язань, що закріплені в договірному порядку.
- Україна як держава не несе відповідальності за дії суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
- Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності не несуть відповідальності за дії України, як держави.
- Якщо Україна бере участь у зовнішньоекономічній діяльності як суб'єкт такої діяльності, то вона відповідає нарівні з іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
У сфері зовнішньоекономічної діяльності можуть застосовуватися такі види відповідальності:
- майнова відповідальність;
- кримінальна відповідальність.
-За порушення законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:
- накладення штрафів, розмір яких визначається законами України, рішеннями судових або арбітражних органів;
- застосування антидемпінгових процедур у випадку здійснення демпінгу;
- застосування індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності;
- тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяльності.
Одними з найбільше реальних заходів впливу на порушників валютного, митного і податкового законодавства в області зовнішньоекономічної діяльності є: тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяльності і режим індивідуального ліцензування. Ці санкції вводяться Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі (відповідно до офіційного уявлення таких органів як Головна державна податкова інспекція України, Державний митний комітет України, правоохоронні органи) у випадку недотримання термінів розрахунків по експортно-імпортних операціях, за збереження валютних цінностей, прибутків і майна за рубежем без необхідних для цього ліцензій Національного банки України, а також інші порушення в області зовнішньоекономічної діяльності.
Тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяльності може застосовуватися винятково до українських учасників і складається в замкнете на здійснення експортно-імпортних операцій. Дана санкція вводиться терміном на півроку.
Режим індивідуального ліцензування на відміну від попередньої санкції не забороняє цілком здійснення експортно-імпортних операцій, а потребує ліцензування здійснюваних угод. Застосовуватися режим індивідуального ліцензування може як до українських, так до іноземних учасників зовнішньоекономічної діяльності терміном на півроку. Відповідно до режиму індивідуального ліцензування при здійсненнікожної зовнішньоторговельної операції підприємство повинно звертатися за відповідною ліцензією в Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України. Надані заявником матеріали (експортно-імпортний контракт і ін. документи) розглядаються на предмет відповідності цін, умов розрахунків, термінів надходження платежів і, у випадку позитивного рішення, митним органам видається дозвіл на митне оформлення вантажів заявника.
Обидві санкції можуть бути скасовані достроково, якщо підприємство виконає усі вимоги законодавства. Якщо після закінчення періоду застосування санкцій, порушник не виконує необхідних від нього зобов'язань, санкції можуть застосовуватися повторно.
Застосування санкцій може бути оскаржене в судовому або арбітражному порядку.
З огляду на загальновизнану ефективність спеціальних (вільних) економічних зон, а також на їх здатність сприяти залученню іноземних і стимулюванню національних інвестицій, позитивно впливати на розвиток підприємницької активності, забезпечувати зайнятість, збільшувати відповідно до цього бюджетні надходження, поліпшувати торговельний і платіжний баланси, тощо, треба визнати за доцільне включення напряму на створення таких зон до державної економічної політики. На практиці це дістало відображення у започаткуванні відповідних розділів про СЕЗ у щорічних програмах дій Уряду і прогнозах соціально-економічного розвитку України, а також у виокремленні позиції щодо цих зон у Концепції державної регіональної політики.
У процесі розбудови СЕЗ в Україні слід дотримуватися визначених на даний період стратегії та тактики, узгоджених із загальноекономічним розвитком держави. Як уже зазначалося, дефіцитний характер державного і місцевих бюджетів, недоцільність проведення експерименту на значній (за площею та чисельністю населення) території України, невідпрацьованість схем управління і контролю, а також механізмів діяльності СЕЗ вимагають тимчасового обмеження їх створення на території держави.
Протягом 5-7 років доцільно реалізувати найбільш підготовлені проекти формування СЕЗ: зовнішньоторговельного (2-3 зони), торговельно-виробничого (2 зони-1 комплексна і 1 локальна), науково-технічного (1 зона у формі технопарку) та туристично-рекреаційного (1 зона) типів. Це дозволить відпрацювати необхідні схеми управління та контролю, а також механізми діяльності таких зон, в основному за-вершити створення відповідної нормативно-правової бази, одержати практичні результати функціонування СЕЗ, проаналізувати їх досвід,
Loading...

 
 

Цікаве