WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Тлумачення норм права - Курсова робота

Тлумачення норм права - Курсова робота


Реферат на тему:
Тлумачення норм права
ПЛАН
Вступ
1. Тлумачення норм права :поняття мета. ............................
2. Види тлумачення ....................................................................
3. Тлумачення - з'ясування правових норм............................
4. Результати тлумачення правових норм..............................
5. Тлумачення - роз'яснення правових норм.........................
Висновок
Використана література
Вступ
Тема тлумачення правових норм є традиційної в юридичній науці.Традиційним є і питання про загальне поняття тлумачення права.
Основні точки зору на це питання представляються наступними:
- тлумачення є з'ясування змісту права;
- тлумачення - роз'яснення змісту права;
- тлумачення, як з'ясування і роз'яснення змісту права.
Перші дві точки зору є неповними, а остання - найбільш правильна на мій погляд, тому що містить у собі обидві перші. Якщо приймати точку зору про те, що тлумачення укладається в з'ясуванні, і, отже ігнорувати спеціальну діяльність по роз'ясненню права, і навпаки, визнавати лише спеціальну діяльність, значить ігнорувати розумовий процес, що передує будь-якому роз'ясненню. Щоб щось роз'яснити, треба спочатку це щось усвідомити, отже з'ясування і роз'яснення - це дві діалектично зв'язані сторони процесу тлумачення права.
Термін "тлумачення " рівнозначний за змістом поняттю "інтерпретація", отже особа, що займається тлумаченням може бути названо інтерпретатором.
Тлумачення служить для забезпечення суспільства точними, зрозумілими поясненнями права. Безумовно, що в тлумаченні права присутнє суб'єктивний фактор , однак це не повинно позначатися на кінцевій меті - виявлень точного змісту правової норми. " Відштовхуючи" від значеннєвого значення терміна "тлумачення ", варто визнати, що філологічно він тісно зв'язаний з поняттям "пізнання", отже тлумачити - це значить пізнавати зміст того чи іншого явища.
У сучасному суспільстві виділяються три основні причини тлумачення:
1. недосконалість законодавства;
2. системність права;
3. необхідність дедукції;
Недосконалість законів приводить до двозначності. Тлумачення в цьому випадку може привести навіть до скасування тієї чи іншої норми, що викликає двозначне розуміння закону.
Право - є складна взаємозалежна система. Кожна правова норма не може працювати сама по собі. Наприклад, у процесі усиновлення задіється і цивільне право і процесуальне і т.д.
Третя причина виникає від того, що закон безособовий. Тлумачення, таким чином, виходить від закону стосовно до приватної особи. Наприклад, при усиновленні діють норми сімейного права, цивільного, процесуального права, що призначені для всіх, але в конкретному випадку працюють для однієї приватної особи.
У такий спосіб можна сказати, що тлумачення являє собою "акт інтелектуально-вольової діяльності по з'ясуванню і роз'ясненню змісту норм права в їх найбільш правильній реалізації", а об'єктом пізнання й інтерпретації є не наміри і мотиви законодавця, що залишилися за межами створеного їм акта, а державна воля, об'єктивно закріплена в писемній формі.
Тлумачення норм права: поняття і мета
Тлумачення правових норм - з'ясування змісту та обсягу правої норми для себе та роз'яснення їх для інших.
У теорії тлумачення як системі знань про основні закономірності з'ясування змісту правових норм виділяють дві складові частини: правотлумачну техніку та вчення про акти тлумачення.
Термін тлумачення слід розуміти як пізнання. Тому першим елементом тлумачення визнають з'ясування.
З'ясування виступає як внутрішній процес мислення, який не виходить за межі свідомості самого інтерпретатора (пізна-вальника).
Тлумачення-з'ясування є необхідною умовою реалізації правових норм.
Роз'яснення - другий елемент поняття тлумачення.
Під роз'ясненням розуміють викладення змісту державної волі, яка виражена в нормативних актах.
Діяльність із з'ясування та роз'яснення змісту правових норм здійснюється та об'єктивізується у визначених актах.
Співвідношення з'ясування, роз'яснення та акту тлумачення як основних елементів даного поняття може бути охарактеризовано на прикладі взаємозв'язку філософських категорій змісту і форми. При цьому з'ясування і роз'яснення - це безпосередня пізнавальна діяльність, яка виступає у вигляді специфічного змісту поняття "тлумачення". У той же час акт тлумачення - форма, у межах якої пізнається і роз'яснюється зміст правових норм.
Тлумачення права, взяте у єдності з його змістом (з'ясування і роз'яснення), виражається у встановленому акті, який служить оболонкою процесу пізнання і пояснення змісту юридичних норм.
Звідси тлумачення - це інтелектуально-вольова діяльність із з'ясування і роз'яснення змісту норм права з метої їх найбільш правильної реалізації, яка виражається в особливому акті.
Види тлумачення
Існують різні підстави для класифікації тлумачення на певні види: а) тлумачення за суб'єктами; б) за обсягом; в) за способами; г) за аналогією.
Тлумачення за суб'єктами: а) офіційне й б) неофіційне, які можуть бути загальними і казуальними.
Загальне тлумачення розраховано на будь-який прояв регулювання правовою нормою суспільних відносин незалежно від його одиничних конкретних особливостей, поширюється на поведінку всіх можливих учасників цих відносин. Його часто називають "нормативним тлумаченням".
Нормативне (загальне) офіційне тлумачення не веде до створення правових норм, у процесі його з'ясовується і роз'яснюється зміст існуючих. Нормативне тлумачення стосується всіх випадків, які потрапляють у сферу регулятивного впливу норми. Воно дає відповідь на питання, які особи можуть виступати суб'єктами даних правовідносин, які риси характеризують зазначений у нормі юридичний факт або у яких формах він може виявлятися у реальному житті та тягнути за собою правові наслідки тощо.
Казуальне тлумачення стосується конкретного, одиничного прояву упорядкованих правовою нормою суспільних відносин, конкретного "казусу". Воно не має загального значення, не поширюється на інші прояви суспільних відносин та їх учасників. Казуальне (індивідуальне) тлумачення також може бути офіційним, але не мати загального значення, зводитися лише до конкретного випадку. Такі ситуації, зокрема, виникають, коли суддя тлумачить правову норму при вирішенні конкретної справи стосовно тих осіб та життєвих фактів, які були приводом для здійснення судового процесу.
Офіційне тлумачення здійснює компетентний орган чи посадова особа внаслідок службового обов'язку і має юридичне значимі наслідки.
Воно може бути автентичним, легальним та відомчим.
Автентичне тлумачення проводиться тим органом, яким було створено норму права. Воно е найбільш компетентним і авторитетним, оскільки орган, що створив правову норму, може найточніше розкрити їїзміст.
Легальне тлумачення правових норм дає спеціально уповноважений на те орган.
Відомче тлумачення здійснює керівництво центральної установи того чи іншого відомства, коли дає офіційну відповідь на запити
Loading...

 
 

Цікаве