WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Тлумачення норм права - Курсова робота

Тлумачення норм права - Курсова робота

сферою дії - нормативні, казуальні;
- за "авторством" норми, що тлумачиться:
а) акти автентичного тлумачення,
6)акти легального (делегованого) тлумачення.
- за повноваженнями інтерпретатора:
інтерпретаційні акти
правотворчих органів
інтерпретаційні акти
правозастосовних органів
- засновані на правотворчих повноваженнях інтерпретатора, згідно з якими наділяються
певною формою; містять нормативні (загальні) роз'яснення; мають юридичну силу, однакову з юридичною силою правотворчих актів даного органу (наприклад, постанова Верховної Ради України)
- засновані на правозастосовних повноваженнях інтерпретатора, згідно з якими наділяються певною формою; містять
правила застосування норм
права, сформульовані в результаті узагальнення юридичної
практики (наприклад, постанова Пленуму Верховного Суду України і Вищого господарського суду України, вказівка з питань розслідування Генерального прокурора України)
Щоб уникнути підміни актів більшої юридичної сили актами меншої юридичної сили, слід скоротити кількість роз'яснень, що виходять від нижчих управлінських органів. Серед інтерпретаційних актів правозастосовних органів слід віддати перевагу актам суду і арбітражу. Свої роз'яснення суд і господарський суд дають на основі вирішення конкретних справ, підсумовуючи судову і господарську практику.
Акти тлумачення норм права (интерпретаційно-правові акти) поряд з нормативно-правовими актами і актами застосування норм права (правозастосовними, індивідуальними актами) складають особливу ("третю") групу правових актів.
Систему основних правових актів можна зобразити так:
Правові акти
нормативно-правові
акти
акти застосування норм права
(індивідуальні акти)
акти тлумачення норм права
(інтерпретаційно-правові акти)
ВИСНОВКИ
Тлумачення нормативних актів завжди пов'язано з правосвідомістю і політикою того колективу, інтереси якого виражає інтерпретатор.
При цьому: посадові особи та окремі громадяни пізнають, які вимоги пред'являються до них, інших індивідів, у чому суть їх права, які дії їм дозволені чи забороняються правом, які мають бути результати недодержання вимог правових норм; з'ясовуються питання про соціально-політичне значення норми, яка досліджується, як ця норма закріплює завдання, що стоять перед суспільством, висвітлюються її роль у зміцненні правопорядку, її місце у загальній системі права; є необхідним і важливим елементом юридичної діяльності, хоч здебільшого цей процес зовні показний, оскільки відбувається автоматично" без явно вираженої мети щодо тлумачення словесного виразу правової норми; є тим засобом, за допомогою якого перекидається місток між загальним абстрактним приписом правової норми і окремим конкретно викладеним випадком, що підлягає правовому вирішенню, яке є необхідною сполучною ланкою між ними; є невід'ємною частиною єдиного процесу застосування права, його не можна розглядати як окрему стадію цього процесу; необхідне як передумова і для перевірки законності норми, для встановлення меж її дії; є особливо важливим для осіб і органів, які застосовують правові норми до конкретних життєвих фактів, оскільки застосування права до цих осіб і органів є їх головним обов'язком, тією формою, в якій втілюється зміст їх діяльності; необхідне не лише там, де виникають правовідхилення, а й там, де право вимагає від людей відповідної поведінки незалежно Від того, чи вчинено правопорушення, чи їх дії є правомірними; є одним із засобів зміцнення режиму законності, її забезпечення, тому що який би не був конкретний закон, без повного й глибокого його тлумачення неможливо зміцнювати законність і послідовно проводити у життя правову політику; має особливо важливе соціальне значення з позиції виховного впливу.
Думається, що для найефективнішого виховного впливу права слід:
o ширше застосовувати автентичне роз'яснення мети законів, використовуючи для цього сам текст закону;
o подолати недооцінку цільової інтерпретації законодавства у рішеннях та вироках судів, актах інших правозастосовних органів;
o у межах діяльності організацій, які проводять правову пропаганду, ширше роз'яснювати мету законодавства, розкриваючи її через призму конкретних випадків, життєвих цінностей.
Тлумачення правових норм має деякі особливості: а) будучи обов'язком компетентного органу держави, посадових чи службових осіб, становить суб'єктивне право чи юридичний обов'язок всіх інших учасників судового процесу, а засвоєння змісту норми права є необхідною умовою активної та свідомої участі громадськості в законодавчому процесі; б) принцип незалежності консультантів і підпорядкованість їх лише законові визначає особливе значення правосвідомості учасників, які тлумачать нор-ми права, у зв'язку з їх безпосереднім застосуванням. Критерієм правильності тлумачення є найбільш повна і точна відповідність роздумів інтерпретатора волі законодавця, відображеної в правовій нормі. Невідповідність суб'єктивного сприйняття правової норми згідно з її дійсним змістом - це шлях до помилок при застосуванні норм права, до заміни тлумачення творчістю, до ослаблення законності. Недооцінка суб'єктивного сприйняття правової норми та її формально догматичного тлумачення веде до незаконного її застосування.
Процес тлумачення обов'язковий при реалізації правових норм у діяльності суду, прокуратури, арбітражу, органів внутрішніх справ та інших державних органів, приукладенні угод і договорів, у роботі товариських судів та інших органів громадськості, при здійсненні громадянами юридичне значимих дій. Крім того, без тлумачення неможливо створення нових юридичних приписів, оскільки у розвинутій системі законодавства більшість норм, що їх видають, пов'язані з уже існуючими законодавчими положеннями. Немаловажне значення має тлумачення для створення різного роду збірників та довідників із законодавства, обліку нормативних актів, підготовки збірників законів держави.
Органи внутрішніх справ в основному тлумачать кримінальні та адміністративні правові норми при їх застосуванні.
Список використаної літератури.
1. Конституція України - Львів, 1996р.
2. Алексеев С.С. "Держава і право". -Москва, "Юридична літра", 1996 р.
2. Хропанюк Н.В. "Теорія Держави і Права".- Москва, "ДДТ", 1994 р.
3. Піголкин А.С. "Загальна Теорія Права".- Москва, МГТУ ім. Н.Е. Баумана, 1996р.
4. Рабінович П.М. "Основи загальної теорії держави і права". - Київ, 1994р.
5. НастюкМ."Правознавство".- Львів "Світ", 1994р.
6. Копейчиков В.В. "Правознавство". - Київ "Інтер", 1998р.
7. Усенко І.Б. "Основи правознавства". - Київ "Ірпінь", 1999р.
8. Копейчиков В.В. "Загальна теорія держави і права". - Київ "Юрінком".
9. Олійник А.Ю., Гусарєв С.Д., Слюсаренко О.Л. "Теорія Держави і права
України". -Київ "Юрінком-Інтер", 2001р
10. Назаренко Є.В. "Теорія держави і права". - Київський держ.ун-т., 1988р.
11. Лазарєв В.В. "Загальна теорія права і держави". -Москва, 1996р.
12. Лівшиць Р.З. " Сучасна теорія права". - Москва ,1996р.
13.Марченко М.Н. "Теорія держави і права". - Москва 1996р.
І4.Патолкин А.С. "Загальна теорія права". - Москва 1995р.
Loading...

 
 

Цікаве