WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Тлумачення норм права - Курсова робота

Тлумачення норм права - Курсова робота

правової норми і її розбіжністю з зовнішньою формою вираження в статті нормативного акта. Для приклада: структурні елементи правової норми (гіпотеза, диспозиція, санкція) можуть бути опущені чи знаходитися в інших статтях чи нормативних актах. У силу цього інтерпретатор буває змушений будувати логічну структуру норми, виходячи з окремих одиниць правового тексту. Так, аналізуючи статтю КК України, що припускає відповідальність за розкрадання радіоактивних матеріалів, можна виділити лише два структурних елементи. " Розкрадання або вимагання радіоактивних матеріалів..."- це є гіпотеза." ...карається ...позбавленням волі на термін до п'яти років "- це санкція. А що стосується диспозиції, то вона логічно мається на увазі: забороняється викрадати або вимагати радіоактивні матеріали.
Здійснюючи уявне перетворення, можна зробити висновок про те, що карається не саме "розкрадання або вимагання", а карається особа, що зробила розкрадання або вимагання.
Наступний розглянутий спосіб тлумачення правових норм - це так називаний систематичний спосіб. Будь-яка правова норма являє собою складову частину права, що взаємодіє з іншими правовими нормами. Отже, після аналізу змісту норми необхідно розкрити всі її зв'язки й опосередкування. Зрозуміти конкретну правову норму можна лише проаналізувавши інші норми, близькі до неї по змісту, що розвивають і деталізують її, а також з'ясувавши значимість акта (закону, указу і т.д.), у якому міститься дана норма, і яке місце вона в цьому акті займає. Це і складає зміст систематичного тлумачення.
У процесі подібного тлумачення права пізнаються системно утворюючого зв'язку права: субординації, координації, керування, походження і т.д. Для виявлення й усунення колізій між правовими нормами використовують правила [14. 188c.]. Наприклад:
- пріоритетної буде та правова норма, що видана вищим органом (це відбувається у випадку протиріччя між правовою нормою органа нижчого підпорядкування і правовою нормою вищого органа).
- при виникненні протиріччя між правовими нормами, виданими тим самим органом, пріоритетної буде та правова норма, що видана пізніше інших.
Правова норма пізнається в порівнянні з іншими нормами права, чим, зокрема, осягається її щирий зміст.
Приклади системного підходу можуть бути різними в залежності від шляху перебування потрібної норми, від способу її перебування. Наприклад, від загальних положень про статус суддів України у законі "Про судову систему " можна перейти до більш конкретних норм у законі "Про статус суддів ".
А правова норма, присвячена незалежності правосуддя в цілому і незалежності суддів зокрема, знаходить своє відображення в главі КК України про злочини проти незалежності правосуддя і проти суддів зокрема. "У цілому систематичне тлумачення обумовлене взаємозв'язком і взаємозалежністю суспільних відносин, регульованих нормами права". Ґрунтуючись на вищевикладеному, потрібно зробити висновок, що при тлумаченні необхідно використовувати зв'язок конкретних норм із загальною частиною відповідної галузі права.
Зіставлення статей особливої частини кодексів з нормами загальної частини може уточнити й у кінцевому рахунку розкрити зміст тлумаченої норми, більш чітко визначити її загальну спрямованість і сферу дії.
Наступний важливий елемент аналізу правової норми - це історико-політичний спосіб її тлумачення. Оскільки поява й існування норми права і права в цілому обумовлено різними факторами (наприклад, соціально-економічним), те вивчення цих факторів сприяє більш повному проникненню в зміст діючого законодавства[15. 233c.]. Змістом історико-політичного способу тлумачення є діяльність, спрямована на виявлення змісту правової норми. Це робиться шляхом звертання до історії її прийняття, цілям і мотивам, що визначили введення правової норми в систему правового регулювання. Наприклад, поява законів "Про медицину катастроф" чи "Закону про зброю" було імовірніше всього обумовлене відповідними політичними, економічними, соціальними й іншими умовами, що склалися в країні на той момент.
В літературі в окремих випадках одні способи тлумачення мають перевагу перед іншими. Адже зрозуміло що для розуміння змісту норми не завжди потрібно використовувати в однаковій мірі всі прийоми тлумачення. Іноді можна обмежитись лише граматичним і логічним тлумаченням. Але це не дає підстави для ігнорування яких не будь з вище перелічених способів, адже трапляється, що саме він дозволяє "поставити крапку" в розумінні змісту норми і правильного застосуванні її на практиці.
Розділ II. Тлумачення норм права: поняття і мета.
Тлумачення правових норм - з'ясування змісту та обсягу правої норми для себе та роз'яснення їх для інших[4. 388c.].
У теорії тлумачення як системі знань про основні закономірності з'ясування змісту правових норм виділяють дві складові частини: правотлумачну техніку та вчення про акти тлумачення.
Термін тлумачення слід розуміти як пізнання. Тому першим елементом тлумачення визнають з'ясування.
З'ясування виступає як внутрішній процес мислення, який не виходить за межі свідомості самого інтерпретатора (пізнавальника).
Тлумачення-з'ясування є необхідною умовою реалізації правових норм.
Роз'яснення - другий елемент поняття тлумачення.
Під роз'ясненням розуміють викладення змісту державної волі, яка виражена в нормативних актах[5. 178c.].
Діяльність із з'ясування та роз'яснення змісту правових норм здійснюється та об'єктивізується у визначених актах.
Співвідношення з'ясування, роз'яснення та акту тлумачення як основних елементів даного поняття може бути охарактеризовано на прикладі взаємозв'язку філософських категорій змісту і форми. При цьому з'ясування і роз'яснення - це безпосередня пізнавальна діяльність, яка виступає у вигляді специфічного змісту поняття "тлумачення". У той же час акт тлумачення - форма, у межах якої пізнається і роз'яснюється зміст правових норм.
Тлумачення права, взяте у єдності з його змістом (з'ясування і роз'яснення), виражається у встановленому акті, який служить оболонкою процесупізнання і пояснення змісту юридичних норм.
Звідси тлумачення - це інтелектуально-вольова діяльність із з'ясування і роз'яснення змісту норм права з метою їх найбільш правильної реалізації, яка виражається в особливому акті[6. 203c.].
2.1. Тлумачення за суб'єктами.
Існують різні підстави для класифікації тлумачення на певні види: а) тлумачення за суб'єктами; б) за обсягом; в) за способами; г) за аналогією.
Тлумачення за суб'єктами: а) офіційне й б) неофіційне, які можуть бути загальними і казуальними.
Загальне тлумачення розраховано на будь-який прояв регулювання правовою нормою суспільних відносин незалежно від його одиничних конкретних особливостей, поширюється на поведінку всіх можливих учасників цих відносин. Його часто називають "нормативним тлумаченням".
Нормативне (загальне) офіційне тлумачення не веде до створення правових норм, у процесі його з'ясовується і роз'яснюється зміст існуючих[9. 179c.]. Нормативне тлумачення стосується всіх випадків, які потрапляють у сферу регулятивного впливу норми. Воно дає відповідь на питання, які особи можуть виступати суб'єктами даних правовідносин, які риси характеризують зазначений у нормі юридичний
Loading...

 
 

Цікаве