WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Юридична відповідальність у сфері валютного регулювання - Курсова робота

Юридична відповідальність у сфері валютного регулювання - Курсова робота

(у разі його несплати) з рахунку порушника в безспірному порядку тощо. Виходячи з цього можна зробити припущення, що невиконання обов'язків резидентами - фізичними особами по декларуванню валютних цінностей і майна, яке належить їм і знаходиться за межами України, відповідальність не тягне, за винятком випадків, коли таке недекларування є способом ухилення від сплати податків, про що говорилось раніше.
Передбачений Інструкцією від 9 липня 1993 р. штраф не може накладатись за неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, до податкових адміністрацій, якщо наявність валютних цінностей за межами України резидентом продекларована в Національному банку України, оскільки Декретом "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачена відповідальність за ухилення від декларування валютних цінностей і майна в Національному банку України, а не в інших органах.
Таким чином, у разі неподання резидентом України Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що йому належать і знаходяться за межами України, до державних податкових адміністрацій, а так само - до регіонального відділення Національного банку України, він не зможе отримати Довідки про проведення декларування таких валютних цінностей, доходів та майна, наслідком чого є неможливість здійснення ним зовнішньоекономічної діяльності. Відповідальність же у вигляді штрафу, передбаченого п. 8 Інструкції під 9 липня 1993 р., можлива лише у разі недекларування у регіональному відділенні Національного банку належних резиденту валютних цінностей, що знаходяться за межами України, а не за недекларування доходів та іншого майна(52). Недекларування ж доходів може тягти відповідальність за ухилення від сплати податків чи за приховування валютної виручки за наявності в діях особи ознак злочинів, передбачених ст. 1482 чи ст. 801 КК. За цими ж статтями КК може притягуватись до відповідальності і особа, яка ухилилась від декларування валютних цінностей (при наявності в її діях ознак цих злочинів). Таким чином, ухилення резидентами - суб'єктами підприємницької діяльності від декларування валютних цінностей, що належать їм і знаходяться за межами України, може тягти за собою:
1) застосування до суб'єкта підприємництва фінансових санкцій у вигляді штрафу, передбаченого п. 8 Інструкції Національного банку від 9 липня 1993 р.;
2) позбавлення можливості здійснювати зовнішньоекономічну діяльність;
3) притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності (за наявності підстав) посадових чи службових осіб за ухилення від сплати податків чи до кримінальної відповідальності за приховування валютної виручки.
Найбільш спірним є вирішення питання про предмет аналізованого злочину: це лише валютні рахунки підприємств, установ і організацій, що діють на території України, чи і валютні рахунки осіб, які здійснюють під-приємницьку діяльність незалежно від форм власності, а так само валютні рахунки громадян України, які постійно проживають на її території, взагалі.
У ст. 801 КК в діючій редакції передбачена відповідальність за "відкриття або використання за межами України валютних рахунків підприємств, установ та організацій без дозволу Національного банку України посадовими особами підприємств, установ та організацій, що діють на території України, чи за їх дорученням іншими особами або особами, які займаються підприємницькою діяльністю, незалежно від форм власності, а так само будь-якою іншою особою, яка є громадянином України і постійно проживає на її території, або приховування валютної виручки". Як бачимо, в диспозиції статті законодавець двічі вживає термін "інші особи": перший раз, коли мова йде про те, ким відкриваються чи використовуються валютні рахунки підприємств, установ і організацій, вдруге - взагалі про осіб, які відкривають чи використовують валютні рахунки, не конкретизуючи, про які валютні рахунки йде мова.
Предмет злочину.
Можливі, принаймні, п'ять основних варіантів тлумачення (визначення) ознак предмета і, відповідно, суб'єкта злочинів у вигляді відкриття або використання валютних рахунків за межами України.
Перший варіант. Предметом злочину є валютні рахунки підприємств, установ та організацій, незалежно від їх виду та місцезнаходження, а суб'єктом у цьому разі є: а) посадові особи будь-яких підприємств, установ та організацій, що діють на території України, незалежно від їх виду; б) інші особи, що діють від Імені названих посадових осіб за дорученням; в) особи, які займаються підприємницькою діяльністю, незалежно від форм власності, а так само будь-яка інша особа, яка є громадянином України і постійно проживає на її території.
Другий варіант. Предметом злочину є валютні рахунки підприємств, установ та організацій, незалежно від їх виду та місцезнаходження, а суб'єктом є: а) посадові особи будь-яких підприємств, установ та організацій, що діють на території України, незалежновід їх виду; б) інші особи, особи, які займаються підприємницькою діяльністю, незалежно від форм власності, а так само будь-які інші особи, які є громадянами України і постійно проживають на її території, якщо всі із перерахованих осіб відкривають чи використовують валютні рахунки за дорученням вказаних посадових осіб.
Третій варіант. Предметом злочину є валютні рахунки підприємств, установ та організацій, що діють на території України, незалежно від їх виду, а суб'єктом є: а) посадові особи цих підприємств, установ та організацій; б) інші особи, що діють від імені названих посадових осіб за дорученням; в) особи, які займаються підприємницькою діяльністю, незалежно від форм власності, а так само будь-яка інша особа, яка є громадянином України і постійно проживає на ЇЇ території.
Четвертий варіант. Предметом злочину є валютні рахунки підприємств, установ та організацій, що діють на території України, незалежно від їх виду, а суб'єктом є: а) посадові особи цих підприємств, установ та організацій; б) інші особи, особи, які займаються підприємниць-кою діяльністю, незалежно від форм власності, а так само будь-які інші особи, які є громадянами України і постійно проживають на її території, якщо всі із перерахованих осіб відкривають чи використовують валютні рахунки за дорученням вказаних посадових осіб.
Спільним для перших чотирьох варіантів є те, що предметом злочину визнаються лише валютні рахунки підприємств, установ та організацій. При цьому в першому та другому варіантах не має значення їх вид та місцезнаходження, а у третьому та четвертому варіантах предметом визнаються лише рахунки підприємств, установ та організацій, що діють на території України. В другому та четвертому варіантах звужується коло безпосередніх виконавців злочину: всі інші особи, крім посадових, визнаються суб'єктами, якщо вони діють за дорученням посадових осіб, а у першому та третьому варіантах наявність такого доручення не вимагається, тобто у цьому разі злочином, зокрема, буде визнаватись відкриття громадянином України, що постійно проживає на її території, валютного рахунку за межами України для будь-якого підприємства, установи та організації, незалежно від їх виду та місцезнаходження (на-приклад, відкриття валютного рахунку
Loading...

 
 

Цікаве