WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Юридична відповідальність у сфері валютного регулювання - Курсова робота

Юридична відповідальність у сфері валютного регулювання - Курсова робота


Курсова робота на тему:
Юридична відповідальність у сфері валютного регулювання
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………..5
Юридична відповідальність в сфері валютного регулювання
I Правові засади валютного регулювання в Україні…………………… 7
I.1 Розвиток та формування нормативної бази регулюючої
валютні відносини…………………………………………………………… 7
I.2 Аналіз юридичної відповідальності по діючому
законодавству в сфері валютного регулювання……………………...…15
II Відповідальність за порушення валютного законодавства………….20
II.1 Характеристика кримінальної відповідальності…………………..…20
ІІ.2 Адміністративна відповідальність……………………………………...48
ІІ.3 Спеціальні санкції…………………………………………………………51
Висновки……………………………………………………………………….. 61
Перелік посилань……………………………………………………………...63
Перелік літератури………………………………………………………….... 67
I. Правові засади валютного регулювання в Україні.
I.1 Розвиток та формування нормативної бази, регулюючої валютні відносини.
Вітчизняна система валютного контролю і валютного регулювання сформована за досить суперечливих і важких соціально-економічних умов. На процес її становлення впливав ряд негативних чинників, зокрема, розрив традиційних господарських зв'язків між республіками колишнього Радянського Союзу, різке падіння виробництва, постійне зростання інфляції тощо.
Нормативно-правові умови управління валютною сферою були закладені ще прийняттям 16 квітня 1991 року Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (1). В цьому Законі вперше були сформульовані такі поняття як валютні кошти, валютні цінності, зовнішньоекономічна діяльність (далі - ЗЕД), іноземна валюта та інші. Наприклад, Закон ототожнював поняття валютні кошти і валютні цінності і визначав, що це:
- іноземна валюта готівкою;
- платіжні документи (чеки, векселі, тратти, акредитиви) в іноземній валюті;
- цінні папери (акції, облігації, бони, векселі та інші) в іноземній валюті;
- золото та інші дорогоцінні метали у вигляді зливків, пластин та монет, а також цінні папери номінал яких виражено у золоті, дорогоцінні камені.
Поняття "іноземна валюта" Закон визначав як:
- валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, монети, білети державної скарбниці), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави;
- платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та у міжнародних розрахункових одиницях;
- кошти у грошових одиницях іноземних держав та у міжнародних розрахункових одиницях, які знаходяться на рахунках, вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами(2).
Також цим Законом встановлювались основні принципи, види, основи, ЗЕД, були визначенні суб'єкти, а також органи державного регулювання ЗЕД. Так стаття 9 "Закону про ЗЕД" (3) визначала, що найвищим органом здійснюючим державне регулювання ЗЕД, є Верховна Рада України.
Також до органів державного регулювання ЗЕД входили ще: Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Державна митна служба України, Антимонопольний комітет, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, а також органи місцевого управління (стаття 10) (4). Треба визначити, що в цей перелік контролюючих органів Антимонопольний комітет і Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі були введені лише у 1995 році.
В розділі 6 Закону України "Про ЗЕД" (5) була визначена відповідальність суб'єктів ЗЕД; Згідно із статтею 33 було встановлено, що у сфері ЗЕД, що визначається цим та пов'язаними з ним Законами України, можуть застосовуватися такі види відповідальності:
- майнова відповідальність;
- кримінальна
Згідно із Законом (6) майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.
В результаті прийняття цього Закону первинні господарські ланки отримали право на самостійну участь в галузі валютних відносин.
Що до безпосерднього валютного контролю, то він почав здійснюватись в Україні відразу після проголошення її незалежності та виходу з рубльової зони у листопаді 1992 року. Саме з листопада 1992 року по березень 1993 року формувалась правова система валютного регулювання.
Головним документом у цій сфері цього періоду став Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року (далі - Декрет) (7). Він регулює операції з валютними цінностями, визначає статус валюти України, як єдиний законний засіб розрахунків на території України, встановлює загальні принципи валютного регулювання, як-то: обов'язкове ліцензування при здійсненні валютних операцій, а також обов'язкове декларування валютних коштів, функції державних органів та установ кредитно-фінансового характеру при регулюванні та здійсненні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, відповідальність за порушення валютного законодавства тощо.
Стаття 1 Декрету (8) визначає терміни, що в ньому використовуються. Вони дещо відрізняються від тих, що дає Закон України "Про ЗЕД" Так під валютними цінностями Декрет розуміє:
- "валюта України";
- "грошові знаки у вигляді банкнот, білетів державної скарбниці, монет, що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території України, а також вилученні або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що в обігу, кошти на рахунках, вкладах у банківсько-кредитних установах на території України";
- "платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, векселі (тратти) та інші) в валюті Україні.
Таким чином, якщо порівнювати поняття валютних цінностей, котрі дали Закон "Про ЗЕД" та Декрет, то можна побачити, що "головною" цінністю для Декрету є валюта України у будь-якому вираженні, а для Закону - це іноземна валюта теж у будь якому вигляді, але в цих документах ці вигляди спільні, тобто "платіжні документи, цінні папери".
Якщо зробити аналіз поняття "іноземна валюта" в Законі "Про ЗЕД" та Декреті, то можна зрозуміти, що взагалі формулювання терміну схожі, тобто і там і там присутні у визначенні "грошові знаки (банкноти, монети, білети державної скарбниці), платіжні документи", але в Законі "Про ЗЕД" це платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, а у Декреті - це платіжні документи у іноземній валюті або монетарних металах. Абзац 5 частини 1 статті 1 Декрета (9) визначає, що іноземна валюта це також монетарні метали - золото та метали іридієвої-платинової групи у любому вигляді, але не промислові та художні вироби, а також їх лом, чого у визначенні терміну "іноземна валюта" Закону "Про ЗЕД" немає.
Щодо органів, що регулюють відношення в сфері валютного контролю Декрет зазначає, що головним державним органом в сфері валютногорегулювання є Національний банк України (далі - НБУ). Згідно зі статтею 13 Декрета (10) НБУ здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України, забезпечує виконання уповноваженими банками, тобто банками, які здобули право
Loading...

 
 

Цікаве