WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Потерпілий в кримінальному процесі - Курсова робота

Потерпілий в кримінальному процесі - Курсова робота

255 КПК України, після віддання обвинуваченого до суду суддя зобов'язаний забезпечити потерпілому можливість ознайомитися з усіма матеріалами справи і виписати з неї всі необхідні дані.
Суд зобов'язаний надіслати потерпілому повістку, з якої той дізнається, де й коли відбудеться судовий розгляд кримінальної справи, у якій його визнано потерпілим.
Ще одне питання, яке може виникнути у стадії віддання обвинуваченого до суду, - про визнання особи потерпілою в разі заявлення такого клопотання.
Вважаю, що відкладення цього питання до судового засідання небажане, бо це суттєво порушуватиме права потерпілого. У таких випадках суддя своєю постановою про віддання обвинуваченого до суду може визнати особу по-терпілою. Потерпілому слід роз'яснити належні йому права, в тому числі право на ознайомлення з матеріалами справи. Тобто, на мою думку, питання визнання особи потерпілою одноособове суддею в стадії віддання обвинуваченого до суду може вирішуватися за аналогією розгляду в суді кримінальних справ, щодо яких проводилась досудова підготовка матеріалів у протокольній формі. І коли таке клопотання особи про визнання її потерпілою надійшло, суддя повинен вирішити питання про визнання потерпілою і роз'яснити право на ознайомлення з мате-ріалами справи, керуючись ст. 255 КПК.
Але в окремих випадках кримінальну справу навіть може бути відправлено на додаткове розслідування через те, що в цій стадії права потерпілого не було забезпечено, бо
особу, яка постраждала від злочину, не визнали потерпілою.
У комплексі прав потерпілого суттєва роль належить його праву брати участь у судовому розгляді. Суд зобов'язаний вжити всіх заходів, аби своєчасно повідомити потерпілого про час і місце розгляду кримінальної справи.
Досліджуючи питання реалізації прав потерпілого під час судового розгляду, я схиляюся до думки про необхідність підвищення активності потерпілого в цій стадії кримінального процесу. Для цього необхідно як роз'яснення прав у максимально доступній для нього формі, так і забезпечення реальної можливості їх реалізації. З цією метою слід розглянути:
чи зобов'язаний потерпілий з'являтись у судове засідання, його права під час судового засідання та можливість приводу в разі його неявки; участь потерпілого в судових дебатах;
оскарження потерпілим вироку. Згідно зі ст. 75 КПК Російської Федерації давання показань потерпілим - це не лише його право, а й обов'язок; він повинен з'явитися до суду і давати правдиві показання. В разі неявки потерпілого до суду без поважних причин до нього може бути застосовано привід. Кримі-нально-процесуальний кодекс України передбачає в ч. 2 ст. 302, що потерпілий попереджається суддею за дачу завідомо неправдивих показань . Тобто давання показань не є обов'язком для потерпілого. Водночас кримінально-процесуальне законодавство передбачає застосування до потерпілого приводу в разі його неявки в судове засідання.
Звертається увага судів, що ст. 290 КПК, даючи вичерпний перелік наслідків неявки потерпілого в судове засідання, передбачає й можливість застосування до потерпілого, який не з'явився за викликом до суду без поважних причин, приводу відповідно до ст. 72 КПК.
За злісне ухилення від явки до суду потерпілий несе відповідальність за ч. 1 ст. 185-3 або статтею 185-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а за завідомо неправдиве показання - за ст. 384 КК України.
З'явившись до суду, потерпілий повинен відмітитись у секретаря судового засідання і має право бути присутнім у залі судового засідання впродовж усього судового розгляду. На відміну від свідків, він не видаляється з залу судового засідання.
Потерпілий зобов'язаний підкорятися розпорядженням головуючого про дотримання порядку в судовому засіданні. За непідкорення розпорядженню головуючого або порушення порядку під час судового засідання потерпілий несе відповідальність за ч. 1 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ч. З ст. 272 КПК).
У судовому засіданні, як і під час попереднього розслідування, потерпілий може користуватися рідною мовою і послугами перекладача. Він має право знати склад суду і заявляти відводи (суддям, прокуророві, секретареві, експертові, спеціалістові й перекладачеві). Потерпілому слід обгрунтувати відводи і заявляти їх до початку судового слідства.
Потерпілий може знати свої права в судовому розгляді. З метою забезпечення прав потерпілого важливе значення має обов'язок головуючого в судовому засіданні роз'яснити потерпілому права та обов'язки, передбачені статтями 49, 267, 302 КПК та ін., надані йому в інших стадіях процесу, а саме в апеляційному провадженні. Тоді потерпілий не лише знатиме всі свої права, а й матиме можливість ними користуватись. Головуючий повинен так пояснити потерпілому його права, щоб він зрозумів їх і міг ними реально користуватися. Як і під час попереднього слідства, в судовому розглядіпотерпілий може заявляти різноманітні клопотання (ст. 267 КПК України).
Головуючий опитує потерпшого, чи має він клопотання про виклик нових свідків, експертів і спеціалістів, про витребування речових доказів і документів. Якщо потерпілий
спинив клопотання, то він зобов'язаний вказати, для встановлення яких саме обставин необхідно додаткові докази.
Потерпілий має право висловити свою думку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судового розгляду.
Слід зазначити, що в грудні 1993 р. було прийнято Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві". Цей закон спрямований на охорону забезпечення прав, здоров'я і життя потерпілих від злочинів. Однією з вимог щодо забезпечення їхньої безпеки є те, що потерпілий може клопотати про проведення закритого судового засідання.
Після виконання передбачених законом дій у підготовчій частині судового засідання суд переходить до судового слідства. Потерпілому законодавством надано можливість брати активну участь у цій частині. Так, після допиту підсудних про визнання чи невизнання ними своєї вини суд повинен вислухати з-поміж інших осіб також і думку потерпілого про послідовність допиту підсудних, потерпілих, свідків і експертів.
Конституція України передбачає як основні засади правосуддя рівність усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальність сторін і свободу в наданні ними судові своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості (ст. 129).
Кримінально-процесуальний кодекс України закріпив дуже важливе положення, згідно з яким потерпілий і його представник у судовому розгляді користуються рівними правами з обвинуваченим, підсудним, захисником, цивільним позивачем, цивільним відповідачем та їхніми представниками щодо подання доказів, участі в дослідженні доказів та заявленні клопотань (ст. 261).
Під час судового розгляду, як і на попередньому слідстві, потерпілий має право подавати докази. Він може брати участь і в дослідженні доказів. Так, він може задавати запитання підсудному, іншим потерпілим, свідкам, експертові.
В разі, коли експертиза проводиться в суді, потерпілий має право подавати питання експертові. Йому дозволено висловити свою думку з питань, запропонованих експертові іншими учасниками судового розгляду.
У судовому розгляді потерпілий має право давати показання. Допитується він судом за
Loading...

 
 

Цікаве