WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Судова система України - Реферат

Судова система України - Реферат


Реферат на тему:
"Судова система України"
План
1. Вступ
2. Система судових органів
3. Судова влада
4. Статус суддів
5. Висновок
6. Використана література
Вступ
Якщо основою виконавчої влади,
є меч, законодавчої - гаманець,
то судової - мудрість.
(Олександр Гамільтон)
В Україні 1996 року було прийнято Основний Закон нашої держави ? Конституцію України. на конституційному рівні закріплено положення про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Причому органи законодавчої, виконавчої та судової влади є незалежними і здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
В Основному Законі вперше в історії конституційного законодавства наголошується на тому, що норми Конституції є нормами прямої дії, а звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції - гарантується.
Конституція України започатковує законодавчу регламентацію правосуддя в нашій державі. Суди як органи судової влади повинні на рівних із законодавчою та виконавчою владами здійснювати свої повноваження (ст. 6). Інші органи державної влади і посадові особи не вправі брати на себе функцію і повноваження, які є компетенцією органів правосуддя. Специфіка діяльності судів полягає в тому, що сама їх діяльність по застосуванню законів при розгляді конкретних справ (судочинство) відбувається у певних процесуальних формах, визначених законом.
Реформувати судову систему і судочинство - це далеко не проста і швидкоплинна в часі справа, тем більше з огляду на ті проблеми, які тепер вирішуються у державі. Але орієнтири визначені в Конституції України.
Система судових органів
До неї входять:
1. Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції, вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України, дає офіційне тлумачення норм Конституції та законів України.
2. Суди загальної юрисдикції, що утворюються, як правило, за принципом територіального устрою України: районні (міські), обласні, Верховний Суд України та інші.
Спеціалізованими за суб'єктами судами загальної юрисдикції є військові суди, організовані відповідно до структури Збройних Сил України (гарнізон, регіон, Військово-морські сили).
Суди загальної юрисдикції розглядають усі цивільні та кримінальні справи і певною мірою справи про адміністративні правопорушення. Спеціальних судових органів для адміністративних справ в Україні немає;
3. Арбітражні суди, які теж є спеціалізованими, що розглядають справи стосовно господарських правовідносин. Такі суди створені в Україні на обласному рівні. Функціонує також Вищий арбітражний суд України.
Створення надзвичайних судів, судів особливого призначення, спеціальних правосудних органів не допускається. Ніякі позасудові органи не мають права втручатися у здійснення правосуддя.
Однак наша історія знає випадки, коли судовою діяльністю, скажімо, у період сталінізму, займалися такі позасудові органи, як "двійки", "трійки", "особливі наради" та інші. Вони застосовували незаконні репресії до так званих "ворогів народу". Такі "судові" рішення часто-густо ухвалювались за вказівкою компартійних органів.
Судова влада
Самостійність судової влади ґрунтується на теорії розподілу влад, яку було розроблено в першої половині ХVІІІ ст. французьким просвітителем Ш.Л. Монтеск'є. Теорія розподілу влад - це політичний принцип, згідно з яким влада в державі повинна бути розділена між відособленими один від одного органами - парламентом, урядом та судами.
Судової владі присвячено окремий розділ Конституції - VIII, в якому закріплено положення, що характеризують цей особливий вид державної діяльності, визначено форми її здійснення, засади судочинства, названо суб'єкти - носії судової влади та її вищі органі тощо.
Згідно зі ст. 124 Конституції правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів іншим органам і посадовим особам, а також привласнення їх не допускається. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Конституційний суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції, на який покладено вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів Конституції України, а також офіційне її тлумачення.
В Основному Законі не дається повного визначення судової системи, а лише зазначається, що найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України й що ця система будується за принципами територіальності та спеціалізації. Принцип територіальності означає, що юрисдикція окремих ланок судової системи поширюється на певні території, які можуть збігатися, а можуть і не збігатися з адміністративно-територіальними одиницями. Побудова судової системи за принципом територіальності з урахуванням транспортних комунікацій і зв'язку між населеними пунктами забезпечує наближення судів до населення та їх доступність.
Спеціалізація судів і суддів з розгляду справ певних категорій сприяє підвищенню професіоналізму суддів завдяки поглибленому вивченню окремих галузей законодавства та практики його застосування, а відтак більш надійному вивченню окремих галузей законодавства.
Суди всіх рівнів створюють єдину судову систему України, яка встановлюється Конституцією та Законом "Про судоустрій". В основі організації цієї системи - положення Конституції України, які передбачають порядок призначення суддів вищих судових органів - Верховного Суду, Вищого Арбітражного суду, Конституційного Суду, а також судів загальної юрисдикції. Склад судів формується на чітко визначених законом підставах.
Згідно з Законом України "Про судоустрій" судову систему загальних судів України становлять:
- 1 ланка загальних судів - районні (міські) суди, окружні (міжрайонні), міжобласні, військові суди гарнізонів. Це суди лише першої інстанції, які розглядають переважну більшість цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справ. Тут повинна широко запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду справ певних категорій;
- 2 ланка - Верховний Суд Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські суди, Військові суди регіонів, Військово-Морських Сил;
- 3 ланка - Верховний Суд України, який діє як суд касаційної та наглядної інстанції, вирішує інші питання, віднесені згідно з Конституцією України до його відання.
Передбачені Конституцією вищі спеціалізовані суди мають виконувати функції судового нагляду за діяльністю відповідних судів нижчого рівня.
Конституція України підкреслює недопустимість створення надзвичайних та особливих судів, які діяли б поза межами конституційно встановленої системи судів або керувалися якимись особливими, спеціально лише для них виробленими, правилами здійснення правосуддя. Досвід показує, що поява таких судівстає першим кроком до встановлення режиму беззаконня, провокує широке застосування політичних репресій і т.д.
Конституція закріпила необхідність запровадження апеляційного й касаційного порядку перевірки законності та обгрунтованності судових рішень. За Конституцією права апеляційної інстанції порівняно з існуючою касаційною мають бути значно ширшими: вона не тільки розглядатиме матеріали справи, зібрані судом першої інстанції, а й сама досліджуватиме докази, даватиме їм оцінку та вирішуватиме справу по суті.
Можливість перегляду справ у касаційному порядку є додатковою гарантією правосудності судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанції. Правосуддя по першій інстанції здійснюватимуть професійні судді, а також, у визначених законом випадках, народні засідателі й присяжні.
Обсяг повноважень судів апеляційної та касаційної інстанцій, форми участі в судочинстві представників народу, порядок перегляду судових рішень, що набрали законної сили, визначається законодавством про судоустрій і процесуальними кодексами.
Нова Конституція України посилює гарантії незалежності й недоторканності суддів. Судді обираються Верховною Радою України безстроково. Лише перше призначення на посаду професійного судді здійснюється Президентом України строком на п'ять років. Рекомендують на посаду суддів кваліфікаційні комісії.
Ст. 127 Конституції встановлює до кандидатів у судді певні вимоги. Вони повинні мати відповідну освіту, належний стаж юридичної роботи, проживати в Україні не менше десяти років і володіти державною мовою. Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та професійного рівня встановлюються законом.
Професійні судді не можуть належати до політичних
Loading...

 
 

Цікаве