WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Захист в цивільному праві - Реферат

Захист в цивільному праві - Реферат

іншими суб'єктами господарювання обмежувати конкуренцію на ринку визначеного товару. Монопольним визнається становище субєкта господарювання, для якого на ринку визначеного товару перевищує 35 відсотків.
Зловживання монопольним становищем - нав'язування умов договору, які ставлять контрагентів в нерівне становище, або допоміжних умов, які не торкаються предмету договору, в тому числі нав'язування товару, виїмка з обороту товарів з метою створення або підтримки дефіциту на ринку і встановлення монопольних цін, частковий або повний відказ від реалізації або закупки товару при відсутності альтернативних джерел постачання або збуту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку або встановлення монопольних цін, інші дії, направлені на створення перепонів доступу на ринок (виходу з ринку) інших підприємств, встановлення монопольних цін на свої товари, також дискримінаційних цін, які обмежують права окремих споживачів.
Об'єкт правопорушення - суспільні відносини, які пов'язані з обмеженням і попередженням монополізму на ринку.
Суб'єктом правопорушення може бути лиш суб'єкт господарювання - юридична особа, незалежно від організаційно-правової форми і форми власності або фізична особа, яка займається діяльністю по виробництву, реалізації, покупці товарів, іншою господарською діяльністю, всі юридичні і фізичні особи, які здійснюють контроль за суб'єктами господарювання, група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька із них здійснює контроль за іншими, також органи державної влади, орган місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління і контролю за діяльністю по виробництву, реалізації, покупці товарів або іншої господарської діяльності.
Особливістю цього виду правопорушення являється здійснення суб'єктом господарювання, який займає монопольне становище на ринку, таких дій, які б були неможливі в умовах ефективної конкуренції на ринку, тобто отримання підприємцем прибутку, обумовленого не ефективністю діяльності або високим виробництвом, а неправомірним використанням ним свого домінуючого становища на ринку, або утримування або обмеження їх доступу на ринок.
В відповідності з законодавством України само по собі володіння підприємцем монопольного становища не є протиправним. Таким є лише зловживання домінуванням на ринку.
Порушення порядку представлення інформації і виконання рішень Антимонопольного комітету України і його територіальних відділень являє собою не доведення, несвоєчасне доведення посадовим особам органів виконавчої влади і органам місцевого самоврядування, а також керівництву підприємства і особам, які займаються підприємницькою діяльністю інформації або представлення завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України його територіальним відділенням.
Об'єктом даних правопорушень є суспільні відносини пов'язані з регулюванням господарською (підприємницькою) діяльністю в цілях пересічення недобросовісної конкуренції, боротьби з монопольним виробництвом товарів і встановленням на них монопольних цін. Об'єктивна сторона правопорушення є або в порушенні строків доведення або не доведення відповідної інформації Антимонопольному комітету України і його територіальним органам або представлення за відомо недостовірної інформації.
Суб'єктом даного правопорушення являється посадова особа органів влади і управління, а також керівники підприємств і особи, які займаються підприємницькою діяльністю.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення - центральна стадія виробництва на справах про адміністративні правопорушення. Одною із особливостей адміністративного виробництва являється наявність широкого кола осіб. які мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення (органи і посадові особи) виконавчої влади, місцевого самоврядування, судді судів загальної юрисдикції). Це обумовлено різноманітними адміністративними правопорушеннями, які посягають на різні сфери суспільних відносин.
Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення нерозривно пов'язані з компетенцією адміністративно-юриздикційних органів. Компетенція в даному випадку - це коло повноважень, які представляються законом конкретному органу (посадовій особі) по розгляду справ про адміністративні правопорушення. Компетенція органів адміністративної юрисдикції включає в себе два аспекти. Перший заключається в тому, що орган адміністративної юрисдикції може розглядати тільки ті справи про адміністративні правопорушення, які закріплені за ним відповідною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення. В противному випадку, сам розгляд справи і прийняття по ній рішення не буде признаним законом. Перед тим, як приступити до розгляду справи, орган (посадова особа) повинна вияснити, чи відноситься ця справа до компетенції розгляду даної справи.
Другий аспект знаходить своє вираження в тому, що орган, який розглядає справу, повинен керуватися нормами, які визначені Кодексом про адміністративні правопорушення. Тобто повинні враховуватись місце, строки розгляду адміністративної справи, порядок розгляду справи колегіальними органами, вимоги, які пред'являються до змісту постанови про адміністративні правопорушення, порядок і строки доведення постанови до відома заінтересованих осіб і т.д.
По характеру компетенції можна виділити спеціальні адміністративно-юрисдикційні органи - адміністративні комісії, головним призначенням яких є розгляд справ про адміністративні правопорушення. Всі інші органи (сільських, селищних, міських рад; органи внутрішніх справ; воєнні комісаріати і т.д.) здійснюють юрисдикційну діяльність поряд з іншими функціями, які покладені законодавством на них, - організація, контроль, нагляд і т.д. Розгляд справ про адміністративні правопорушення не мають головного змісту їх роботи. Для судів загальної юрисдикції ця функція головного змісту їх роботи. Для судів загальної юрисдикції ця функція являться одною із основних, так як окрім справ про адміністративні правопорушення вони вправі розглядати кримінальні, цивільні, і інші справи, які віднесені до їх компетенції.
По об'єму компетенції розрізняють органи, які розглядають більшість категорій справ про адміністративні правопорушення, і органи, які мають право розглядати справи якоїсь одної категорії. До перших відносяться адміністративні комісії сільських, селищних, міських рад, органи внутрішніх справ і суди загальної юрисдикції. До другоївідносяться різні державні органи.
Правильне вирішення питання підвідомчості справ про адміністративні правопорушення на стадії розгляду справи - необхідна умова кваліфікаційного і оперативного вирішення адміністративної справи. Тому, дуже важливо, щоби особа, яка проводила адміністративне розслідування і склала протокол про адміністративне правопорушення, направила справу на розгляд в передбачені законодавством компетентні органи, якщо сама особа не вправі була вирішити справу або вважала необхідним передати справу на розгляд в інші органи адміністративної юрисдикції.
Loading...

 
 

Цікаве