WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Захист в цивільному праві - Реферат

Захист в цивільному праві - Реферат

захисту.
Оскільки право на захист - це міра дозволеної поведінки, теорія можливого зловживання правом на захист не має достатнього обґрунтування.
Об'єктом правового захисту є насамперед суб'єктивне право.
Обов'язковою умовою виникнення суб'єктивного права є наявність підстав, які не заборонені законом. Якщо певні юридичні можливості одержані внаслідок незаконних дій, вони не можуть вважатися суб'єктивними правами.
Захист суб'єктивного права означає одночасно і захист право-відношення у цілому.
В літературі поширена думка про можливість відмови у захисті права, що трактується як окрема правова санкція. Передумовою для неї була ч. 1 статті 5 Цивільного кодексу, за якою цивільні права охоронялися законом за винятком випадків, коли вони здійснювалися у суперечності з їх призначенням. Формами відмови у захисті називалися: відмова у примусовому здійсненні права, відмова у конкретному способі захисту права, позбавлення суб'єктивного права. Однак така теорія викликає заперечення. Суб'єктивне право є мірою дозволеної, правозгідної поведінки. З огляду на це, відмова у захисті права - явище неприпустиме. Якщо, наприклад, співвласник будинку вимагає його поділу і не погоджується на грошову компенсацію, то відмова суду у задоволенні його вимоги через технічну неможливість поділу будинку не може трактуватися як відмова у захисті права, оскільки позивач вибрав спосіб захисту, що не узгоджується з фактичними обставинами справи.
Не може вважатися відмовою у захисті права і позбавлення особи суб'єктивного права. Так, виселення з житла у зв'язку з систематичним його псуванням - це результат протиправної поведінки самого носія права, а не свідчення відмови у захисті цього права. Відмовою у захисті права називалася і відмова у задоволенні вимоги позивача чи відхилення заперечень відповідачу. Але ж вимога - це ще не право. Суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача чи відхиляє заперечення відповідача саме тому, що вони не грунтуються на відповідному праві особи.
У позовному провадженні вимагати захисту може не лише позивач, а й відповідач, право якого, на його думку, безпідставно оспорюється позивачем. Задоволення позову не може вважатися відмовою у захисті права відповідача, оскільки факт захисту права позивача засвідчує відсутність відповідного права у відповідача. Від відмови у захисті права слід відрізняти відмову у правовому захисті. Відмова у правовому захисті - явище нормальне, нею засвідчується безпідставність претензій позивача, відсутність суб'єктивного права, яке могло б бути об'єктом захисту, перевага інтересів іншої особи. Оскільки захищеність з боку держави є власністю права, відмови у його захисті бути не може.
Відмова у захисті права може мати місце лише тоді, коли буде встановлено відсутність самого факту порушення права або ж непричетність відповідача до акту порушення права.
За статтею 4 Цивільного процесуального кодексу 1963 р. об'єктом судового захисту є і "охоронюваний законом інтерес".
У сфері цивільних відносин є величезна кількість інтересів як і загальних, так і персоніфікованих. Однак не кожен з них може бути реалізований за допомогою суду, а лише той, на існування якого прямо вказує закон або про наявність якого можна зробити висновок шляхом тлумачення певної правової норми, тобто вивести із духу закону.
Однак для захисту інтересу недостатньо лише того, щоб він був включений до складу тих, які охороняються законом. Оскільки при розгляді спору змагаються інтереси позивача та відповідача, судовий захист буде надано лише тому інтересові, який, і на думку суду, заслуговує на увагу. Тому інтерес, що охороняється; законом, та інтерес, що захищений судом, - поняття не тотожні. З числа інтересів, що об'єктивно охороняються законом, судовий захист одержить той, який переважає.
Захистивши інтерес, суд відкриває шлях для виникнення суб'єктивного права.
Об'єктом правового захисту є і правопорядок. Для такого висновку є достатні підстави. Безпосередній захист правопорядку відбувається тоді, коли протиправна поведінка, не зачіпаючи прав та інтересів конкретної особи, порушує правила поведінки, що встановлені законом. Така ситуація складається, наприклад, у і разі фіктивного договору чи самовільного будівництва.
Виникнення права на захист, здійснення правового захисту пов'язане з наявністю передумов, які роблять можливим і необхідним судове втручання.
Необхідність захисту суб'єктивного права, інтересу або правопорядку виникає передусім у зв'язку з протиправною поведінкою. Однак захист може відбутися і у разі загрози порушення права у майбутньому, що не завжди може розглядатися протиправною поведінкою. Загроза може виникнути через дії самого носія права, наприклад, у зв'язку з втратою відповідного документа.
Захист допускається і у разі порушення інтересу непротиправною поведінкою. Особа може звернутися до суду з заявою про захист і у разі колізії між її інтересами та інтересами інших учасників правовідношення, причому навіть і тоді, коли поведінка кожного з них є правозгідною.
Суб'єктом права на захист є будь-яка особа, яка володіє правом або інтересом. Здійснення права на захист пов'язується з наявністю процесуальної дієздатності.
Якщо особа є дійсно носієм права чи інтересу, якщо дійсно вони порушені, якщо встановлена особа кривдника, позов до суду - це вимога, а не прохання про захист. Тому слово "прошу", яким, як правило, закінчуються позовні заяви, не відповідає суті взаємин між позивачем і судом. Позивач - особа, яка а вимагає.
1.1. Способи і механізми захисту прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності. Цивільно-правовий захист.
Зважаючи на комплексний характер підприємницького права, захист прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється за допомогою норм багатьох галузей права: цивільного, адміністративного, кримінального, трудового та інших. З огляду на те, що основною метою підприємницької діяльності є отримання прибутку (тобто будь-яка діяльність суб'єкта підприємницької діяльності в кінцевому підсумку зводиться до збереження та за можливості збільшення власного матеріального достатку), саме цивільно-правові засоби захисту порушених прав та інтересів підприємців можна вважати базовим. Норми цивільного права регулюють майнові та пов'язані з ними немайнові відносини, що складаються в процесі заняття підприємницькою діяльністю - порядок укладення договорів, визначення їх сторін, моменту виникнення праводієздатності та інші питання.
Розглядаючи цивільно-правові засоби захисту прав підприємців, слід звернутися до статті 6 Цивільного кодексу України. В ній зазначається, що захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які порушують право; присудження до виконання обов'язку в натурі; компенсації моральноїшкоди; припинення або зміни правовідношення; стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених законом або договором, - неустойки (штрафи,
Loading...

 
 

Цікаве