WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Речі як об'єкти цивільних прав (правовідносин). Речі приватного права. Види речей приватного права - Реферат

Речі як об'єкти цивільних прав (правовідносин). Речі приватного права. Види речей приватного права - Реферат

(споживні), - це такі речі, які в процесі їх використання втрачають свою фізичну сутність повністю або по частинах, а також речі, які в процесі використання перетворюються в іншу річ (наприклад, випічка хліба з борошна). Водночас речі, що споживаються", не слід ототожнювати з "предметами споживання", під якими розуміють речі, призначені задовольняти споживчий попит.
До речей, що не споживаються (неспоживних), належать речі, які при їх використанні втрачають свої споживчі властивості поступово, протягом порівняно тривалого часу (наприклад, машини, обладнання, жилі будинки). Іншими словами, неспоживною є річ, призначена для неодноразовоговикористання, яка зберігає при Цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу.
Значення цього поділу полягає в тому, що деякі правочини можуть укладатися тільки стосовно речей, що не споживаються (наприклад, договір майнового найму), інші - лише стосовно речей, що споживаються (договір позики). З цих властивостей випливають також вимоги щодо належного використання, наприклад, орендованого майна, яке після закінчення терміну договору має бути повернене в справному стані з урахуванням нормальної амортизації. Тобто допускається часткове погіршення речі, що не споживається, але в межах природної втрати якості.
Водночас необхідно мати на увазі, що предметом більшості договорів можуть бути як речі, що споживаються, так і речі, що не споживаються (міна, дарування, купівля-продаж, зберігання тощо)
6) Залежно від господарського значення речі можуть бути поділені на головні і другорядні.
Головна річ являє основний інтерес як об'єкт цивільних прав, другорядна - виконує допоміжні, обслуговуючі функції
З урахуванням характеру зв'язку між головною річчю і речами другорядними, останні можуть мати різні позначення.
Так, якщо головна річ і другорядна пов'язані фізично, то другорядні речі іменуються складовими частинами головної речі І визначаються як все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. Наприклад, двері є складовою частиною будинку, колесо - складовою частиною машини тощо.
При переході права на річ, її складові частини не підлягають відокремленню (ст.187 ЦК).
Якщо між головною річчю і другорядною існує юридичний зв'язок, тобто другорядна річ призначена для обслуговування головної речі і пов'язана з нею спільним призначенням, то вона є її приналежністю.
Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.186 ЦК). При укладенні договору купівлі-продажу картини, скрипки покупцеві передаються відповідно рама, смичок. Проте сторони договору можуть домовитися й про інше вирішення цього питання.
Приналежність не можна ототожнювати із запасними частинами, призначеними для заміни складових деталей головної речі, що вийшли з ладу.
Якщо ж між головною і другорядними речами є економічний зв'язок, то останні іменуються продукцією, плодами і доходами
Продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Вони можуть бути фактичними чи природними (наприклад, урожай з земельної ділянки) або юридичними (орендна плата за передане у найм майно).
Плоди - це природний результат органічного розвитку тварин і рослин. До них належать фрукти, приплід худоби та птиці, продукти, які вони надають (яйця, молоко). Продукція - це майно.
отримане в результаті цілеспрямованого використання речі (виготовлені товари, побудований будинок). Доходи - це грошові та інші надходження, які дає майно від використання в цивільному обігу (орендна плата, проценти, що нараховуються на вклад).
Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 189 ЦК). Наприклад, закон встановлює виняток Із загального правила повної приналежності доходів власнику речі, для випадків віндикації речі у добросовісного набувача (ч.2 ст.390 ЦК).
Особливим різновидом речей є гроші (грошові кошти).
Гроші являють собою особливий різновид рухомого майна. Вони найчастіше виступають як законний платіжний засіб у сплатних договорах, але можуть бути також предметом деяких цивільно-правових правочинів (заповіту, договорів позики, дарування, кредитних договорів тощо).
Відповідно до ст. 192 ЦК законним платіжним засобом на всій території України є грошова одиниця України - гривня. Визнання гривні законним платіжним засобом означає, що вона може бути засобом платежу у зобов'язаннях незалежно від згоди кредитора.
Застосовуються два способи платежу: готівкою І шляхом безготівкових розрахунків. При платежах готівкою засобом платежу є грошові знаки, що передаються одним суб'єктом іншому за товари, роботи, послуги тощо. При безготівкових розрахунках використовуються цифрові записи про грошову масу, що обертається. При цьому певна грошова сума списується з рахунку однієї особи і зараховується на рахунок іншої.
Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися шляхом використання платіжних доручень, чеків, акредитивів, платіжних вимог, векселів, депозитних сертифікатів, пластикових карток банків тощо.
Різновидом речей є також валютні цінності, поняття та порядок використання яких визначається спеціальним законодавством. Зокрема, Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" до валютних цінностей, окрім валюти України і платіжних документів, виражених у валюті України, віднесені: 1) іноземна валюта (іноземні грошові знаки, кошти у грошових одиницях іноземних держав І міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України); 2) цінні папери в іноземній валюті (чеки, векселі, акредитиви й інші), фондові цінності (акції, облігації) та інші боргові зобов'язання, виражені в іноземній валюті; 3) дорогоцінні метали - золото, срібло, платина І метали платинової групи (паладій, Іридій, родій, рутеній і осмій) у будь-якому вигляді й стані, за винятком ювелірних й інших побутових виробів, а також брухту таких виробів. Зазначеним Декретом Кабінету Міністрів України, а також Іншими актами цивільного законодавства визначається порядок вчинення правочинів Із зазначеними валютними цінностями. Зокрема, на території України купівля і продаж іноземної валюти провадяться через уповноважені банки в порядку, встановленому Національним банком України. Правочини купівлі-продажу іноземної валюти можуть здійснюватися на внутрішньому валютному ринку України безпосередньо між уповноваженими банками, а також через валютні біржі.
Loading...

 
 

Цікаве