WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Речі як об'єкти цивільних прав (правовідносин). Речі приватного права. Види речей приватного права - Реферат

Речі як об'єкти цивільних прав (правовідносин). Речі приватного права. Види речей приватного права - Реферат

Речі як об'єкти цивільних прав (правовідносин). Речі приватного права. Види речей приватного права
Приступаючи до характеристики речей як об'єктів цивільних прав насамперед варто звернути увагу на такі обставини.
По-перше, традиційно речі розглядаються як головний, найпоширеніший об'єкт цивільних прав3. Відлуння цього підходу помітне й у вітчизняному цивільному законодавстві. Наприклад, розділ III Загальної частини ЦК УСРР 1922 р. називався "Об'єкти права (майно)" і, ототожнюючи поняття "об'єкти права" та "майно", містив виключно норми, присвячені речам (майну). У розділі III книги 1 ЦК України 2003 р. "Об'єкти цивільних прав" речам присвячено 20 статей (ст.ст.179-198) Із двадцяти п'яти, що містяться у цьому розділі. Певні зрушення, звісно, є. Оскільки в ст.1 зазначається, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові (цивільні) відносини, тобто немайновим відносинам надається пріоритет перед майновими, то стає очевидною невідповідність питомої ваги норм, присвячених речам та Іншим об'єктам цивільних прав. Можна припустити, що в міру розвитку концепції цивільного права України як права приватного акценти у цій галузі будуть зміщуватися, а відтак різним видам об'єктів цивільних прав увага буде приділятися більш рівномірно.
По-друге, має враховуватися складність самого визначення речей як об'єктів правовідносин.
Наприклад, ст. 179 ЦК визначає річ як предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Проте таке визначення, очевидно, потребує розширеного тлумачення. Адже ст. 177 ЦК поміж різновидів речей називає майно та майнові права, а ст. 190 ЦК вказує, що поняттям "майно" охоплюються також майнові права та обов'язки. Цілком очевидно, що ні "майнові права", ні "майнові права та обов'язки" не можуть бути віднесені до "предметів матеріального світу", як це випливає з визначення речі, запропонованого у ст. 179 ЦК. У визначенні речей за ЦК України відчувається деяке відлуння ЦК Німеччини, згідно з §90 якого речами у сенсі закону визнаються лише матеріальні предмети. Проте запозичення тут, можливо, І не було, оскільки ЦК Німеччини послідовно не згадує як об'єкти цивільних прав ні майнові права, ні майно як таке.
Тут варто пригадати, що з проблемою визначення речей правознавці стикалися ще з прадавніх часів. Давньоримські знавці права бачили вихід з цієї ситуації у дуже широкому визначенні речей ("Речі - це частина світу, відокремлена або не відокремлена від інших частин"), яке доповнювалося і конкретизувалося детальними класифікаціями за різними підставами. Зокрема, майнові права та обов'язки позначалися як "res incorporales" (безтілесні речі - ті, що не мають матеріального субстрату) на відміну від "res corporales" (тілесні речі - такі, що мають матеріальний субстрат). Вважаю такий підхід виправданим і зараз, що підтверджується визнанням поділу речей на тілесні та безтілесні у концепції права і цивільному законодавстві багатьох країн.
По-третє, об'єктами цивільних прав (правовідносин) можуть бути лише оборотоздатні речі.
Тобто в разі коли йдеться про речі як об'єкти цивільних прав, маємо враховувати, що стосовно речей, вилучених з цивільного обігу, цивільні права І обов'язки виникати не можуть (це сфера дії не приватного, а публічного права), а отже, вони не можуть бути й об'єктами цивільних правовідносин. Якщо ж іноді йдеться про те, що якесь майно знаходиться у "винятковій власності держави", то це ще не означає, що ми маємо справу з приватно-правовою (цивільно-правовою) категорією "право власності". Адже саме поняття "виняткова власність" є категорією публічно-правовою, а не приватно-правовою і знаходиться за межами сфери дії цивільного права. З цих міркувань речі, що вилучені з обігу і знаходяться у власності (винятковому володінні або розпорядженні) держави, не можуть бути визнані об'єктами цивільних прав (правовідносин).
Таким чином, об'єктами цивільних прав можуть бути лише речі, що знаходяться у цивільному обігу (повністю або частково оборотоздатні). Логічно буде іменувати їх "речі приватного права", на відміну від вилучених із цивільного обігу "речей публічного права".
Отже, визначивши речі приватного права як предмети, властивості та відносини, що мають матеріальний зміст і охоплюються сферою дії цивільного права, доповнимо це визначення характеристикою окремих видів речей.
1) Важливим критерієм поділу речей є їх правовий режим. Його значення пояснюється тим, що ЦК, встановлюючи правила поведінки суб'єктів цивільного права при використанні тієї або іншої речі, тим самим визначає цивільно-правові межі та умови використання речі, тобто її "правовий режим". Отже, цей термін є умовним і означає не властивості речі, а визначає, якою має бути поведінка людей щодо неї. Правовий режим речей є однією з головних підстав їх класифікації, необхідної при визначенні обсягу І змісту прав та обов'язків учасників цивільних відносин.
За правовим режимом речі приватного права поділяються на:
а) речі, які вільно перебувають у цивільному обігу;
б) речі, обмежені у обігу.
До речей, обмежених у обігу належать речі, перераховані у Спеціальному порядку набуття права власності на окремі види майна, затвердженому постановою Верховної Ради України від 17 червня 1992 р. До них належать: вогнепальна гладкоствольна і нарізна зброя, газові пістолети, револьвери і набої до них, радіоактивні речовини, а також пам'ятки мистецтва і культури. Права власності на ці речі фізичні особи можуть набувати лише за наявності відповідного дозволу органів МВС, Мінкультури України тощо.
Речі, що вільно перебувають у цивільному обігу, можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої. Вони можуть бути об'єктами різних абсолютних і відносних цивільних правовідносин і належати будь-яким суб'єктам цивільного права.
2) Залежно від можливості пересування речей у просторі речі можуть бути також поділені на рухомі та нерухомі.
Свого часу такий поділ нехтувався радянською правовою доктриною як буржуазний і такий, що не має практичного значення. Проте у ЦК України 2003 р., як і цивільних кодексах інших держав, що утворилися на пострадянському просторі, нерухомість та рухомість розрізняються досить послідовно.
Так, ст. 181 ЦК до нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості) відносить земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Обов'язковій реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі Іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних
Loading...

 
 

Цікаве