WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Цінні папери як об'єкт цивільних прав (правовідносин) - Реферат

Цінні папери як об'єкт цивільних прав (правовідносин) - Реферат

короткострокові (до 1 року).
Відповідно до Порядку застосування векселів Державного казначейства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1996 р. №689, здійснено перші випуски спеціального виду казначейських цінних паперів - векселів Державного казначейства.
Ощадний сертифікат - це письмове свідчення банку про депонування грошових коштів, що посвідчує право вкладника на отримання після закінчення встановленого терміну депозиту і процентів по ньому.
Законодавство України передбачає такі види ощадних сертифікатів:
- строкові (під певний договірний процент на певний термін);
- до запитання;
- іменні;
- на пред'явника.
Іменні сертифікати не надходять у обіг, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним.
Інвестиційний сертифікат - це цінний папір, який випускається інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і дає його власнику право на отримання прибутку у вигляді дивідендів.
Правовий статус інвестиційних сертифікатів закріпленоу Положенні про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії.
Інвестиційні сертифікати можуть бути: іменними; на пред'явника.
Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей володільцю векселя (векселедержателю).
В Україні можуть випускатися і бути у обігу простий і перевідний векселі.
Простим векселем є вексель, за яким зобов'язання безумовної сплати вказаної в ньому суми бере на себе особа, що видала вексель (векселедавець).
Простий вексель називають ще соло-векселем, що не зовсім точно. Соло-вексель - це вексель, виданий в єдиному примірнику, унікат, на протилежність векселю, виданому у кількох примірниках (зразках). Стосовно простого векселя - це вексель, на ЯКОМУ є лише один підпис - підпис платника (векселедавця).
Перевідним векселем (траттою) є вексель, за допомогою якого зобов'язання сплати вказаної суми перекладається на третю особу, якій векселедавець дає просту і нічим не зумовлену пропозицію сплатити цю суму кредитору (векселедержателю).
Відповідно до Женевських вексельних конвенцій 1930 р. (про переказні та прості векселі) передача векселя провадиться за допомогою передаточного напису, який здійснюється на ньому самому (як правило, на звороті), чи на доданому листі (алонжі), Індосаменту (бланку; жиро). Особа, яка здійснила передаточний напис, іменується індосантом, а особа, яка отримала його - Індосатом. Індосамент можливий стосовно будь-якої особи, у тому числі платника та векселедавця, причому без обмеження їх права на подальшу індосацію векселя. Існують різні види Індосаменту: бланковий, забезпечувальний, інкасовий та інші.
Приватизаційні папери з'явилися в Україні після прийняття Верховною Радою України ряду законів, призначених забезпечити приватизацію державного майна, зокрема: від 4 березня 1992 р "Про приватизацію державного майна", від 6 березня 1992 р. "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", від 6 березня 1992 р. "Про приватизаційні папери". Ці державні цінні папери посвідчують право власника на безоплатне отримання у процесі приватизації частини майна державних підприємств, державного житлового фонду і земельного фонду.
Випускаються приватизаційні папери трьох видів:
- майнові сертифікати;
- житлові чеки;
- земельні бони.
Право на отримання у власність приватизаційних паперів мають усі громадяни України, що постійно проживали або переїхали на постійне проживання в Україну до 1 січня 1992 р.
З метою захисту майнових інтересів громадян передбачено випуск лише іменних приватизаційних паперів.
Приватизаційні папери не підлягають вільному обігу. Вони не можуть бути використані для здійснення розрахунків або як застава для забезпечення платежів чи кредиту.
Дивіденди або проценти на приватизаційні папери не нараховуються.
Приватизаційні папери можуть обмінюватися на документи, що посвідчують право власності на придбані об'єкти приватизації особисто громадянами або ж через фінансових посередників (інвестиційні фонди і компанії, довірчі товариства).
Наведений перелік цінних паперів був розширений Законом України від ЗО жовтня 1996 р. "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" за рахунок так званих похідних цінних паперів, до яких, зокрема, належать: деривативи, форвардний контракт, ф'ючерсний контракт, опціон.
Крім того, Існують такі види цінних паперів, не згадані в Законі "Про цінні папери і фондову біржу":
- коносамент (передбачений Кодексом торговельного мореплавства (КТМ) України);
- чеки (передбачені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2001 р. №135);
- бони в іноземній валюті: короткострокові боргові зобов'язання, що емітуються казначейством, муніципальними органами та приватними фірмами та використовуються їх утримувачами як купівельний або платіжний засіб (передбачені Законом "Про зовнішньоекономічну діяльність"),
- варіанти або складські свідоцтва (передбачені Законом "Про заставу").
Особливості виконання зобов'язання за цінним папером полягають в такому:
1) особа, яка випустила (видала) цінний папір, та особи, що індосували його, відповідають перед її законним володільцем солідарно. Відповідальність можна зняти застереженням "без обігу (без звернення) на мене" (безоборотний індосамент).
У разі задоволення вимоги законного володільця цінного паперу про виконання посвідченого цим папером зобов'язання однією або кількома особами з числа тих, хто зобов'язався за цінним папером, вони набувають право зворотної вимоги (регресу) щодо інших осіб, які зобов'язалися за цінним папером;
2) відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається. Абстрактність вимог відрізняє правовідносини, пов'язані з видачею цінних паперів, від більшості інших цивільно-правових зобов'язань, які за своєю юридичною природою є каузальними (тобто такими, що мають певну, конкретно визначену правову підставу);
3) володілець незаконно виготовленого або підробленого цінного папера має право пред'явити особі, яка передала йому папір, вимоги про належне виконання зобов'язання, посвідченого цим папером, та про відшкодування збитків (ст.198 ЦК).
Loading...

 
 

Цікаве