WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття цивільного права, цивільного інтересу та цивільного обов'язку. Здійснення цивільних прав - Реферат

Поняття цивільного права, цивільного інтересу та цивільного обов'язку. Здійснення цивільних прав - Реферат

уповноваженої (і водночас зобов'язаної) особи може бути пред'явлена вимога про здійснення права (реалізації права-обов'язку).
Способи здійснення цивільних прав можуть бути різними.
Так, їх розрізнюють залежно від того, за допомогою якого виду дій - юридичних або фактичних - реалізуються права.
Юридичні дії полягають, як правило, у здійсненні правочинів двосторонніх чи багатосторонніх (договорів) або односторонніх (складання заповіту, видача довіреності).
Фактичні дії являють собою юридичне значущі вчинки (наприклад, використання автомобіля його власником, вживання продуктів тощо).
Залежно від суб'єктного складу відносин, пов'язаних з реалізацією прав, розрізняють активні (позитивні) дії уповноваженого суб'єкта (наприклад, при реалізації правомочностей власника) і його вимоги щодо виконання певних дій, що адресовані до зобов'язаного суб'єкта (вимога кредитора щодо повернення боргу в договорі позики тощо).
При цьому слід звернути увагу на те, що незалежно від того, яким чином реалізуються цивільні права, їх здійснення нерозривно пов'язане з виконанням цивільних обов'язків іншими особами. Так, при здійсненні права за допомогою активних дій, наприклад, власника речі, всі інші особи зобов'язані не заважати йому користуватися речами, розпоряджатися ними тощо. В зобов'язальних відносинах праву кредитора вимагати певної поведінки відборжника відповідає обов'язок останнього виконати ці вимоги, здійснити певні дії.
У більшості випадків здійснення цивільних прав можливе як особисто, так і через представника. Однак у правовідносинах, що мають суто особистий характер, реалізувати певні права може лише уповноважена особа. Наприклад, реалізувати право на видачу довіреності або складання заповіту можна тільки особисто. З такими ж обмеженнями можна реалізувати право на укладення шлюбу, оскільки чинне законодавство не передбачає його реєстрацію через представника.
Суб'єктивне цивільне право може бути передане іншій особі. Наприклад, право власності може бути передане за договором купівлі-продажу, право вимагати виконання зобов'язання може бути передане шляхом поступки права вимоги (цесії).
Крім того, суб'єктивне право може перейти до іншої особи в порядку правонаступництва незалежно від волі уповноваженої особи. Наприклад, у разі відсутності заповіту застосовуються правила про спадкування згідно із законом -- правонаступниками померлого стають його спадкоємці за законом. В таких випадках має місце універсальне правонаступництво, тобто до спадкоємців переходять не тільки права, а й обов'язки спадкодавця.
Гарантіями права особи на вільне здійснення нею цивільного права є:
1) презумпція добросовісності та розумності його здійснення, яка діє аж до того часу, поки інше не буде встановлено рішенням суду. Тобто щодо кожної особи, яка володіє цивільним правом, припускається, що вона сама здатна визначити сутність права, доцільність та характер його здійснення. При цьому "добросовісність" має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників цивільних відносин, публічного інтересу тощо, а "розумність" -- як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права;
2) положення, згідно з яким нездійснення особою свого цивільного права не є підставою для припинення цього права, крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.12 ЦК). Хоча особа може ставитися до свого цивільного права так, ніби воно їй непотрібне, це не означає, що хтось може вирішувати за неї питання про недоцільність володіння її цим правом. Винятком є випадки, прямо передбачені законом. Наприклад, ст.352 ЦК передбачає викуп пам'ятки історії та культури, якщо в результаті дій або бездіяльності власника пам'ятки історії та культури їй загрожує пошкодження або знищення.
Слід звернути увагу на те, що в ч.2 ст.12 вживається термін "закон", а не "акти законодавства". Отже, підстави припинення суб'єктивного цивільного права можуть бути встановлені лише у законах, але не у підзаконних нормативних актах.
Спеціальні правила встановлені щодо використання майнових прав. Особа може не тільки пасивно ставитися до свого майнового права, не використовуючи його, а й активно довести непотрібність для неї такого права, відмовившись від нього. Втім, тут існують обмеження, пов'язані з необхідністю документального оформлення права на окремі види об'єктів. Внаслідок цього відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Якщо ж такого порядку не буде дотримано, то особа продовжує вважатися суб'єктом права власності. Вона зберігає суб'єктивні права так само, як і пов'язані з цими правами обов'язки (наприклад, обов'язок сплати податку на транспортні засоби).
Відмова від права може бути "безадресною", якщо особа має за мету саме позбавитися свого права. Водночас, допускається не тільки відмова від майнового права, а й передача його іншій особі за відплатним чи безвідплатним договором (крім випадків, встановлених законом). На перший погляд, така передача теж може нагадувати відмову від права (наприклад, при даруванні). Однак різниця полягає в тому, що при відмові від права немає наступництва і право як таке припиняє своє існування. При передачі майнового права воно зберігається як таке, змінюється лише суб'єкт, який має це право. Відбувається перехід прав (і обов'язків) від однієї особи до іншої (правонаступника).
Loading...

 
 

Цікаве