WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття цивільного права, цивільного інтересу та цивільного обов'язку. Здійснення цивільних прав - Реферат

Поняття цивільного права, цивільного інтересу та цивільного обов'язку. Здійснення цивільних прав - Реферат

Поняття цивільного права, цивільного інтересу та цивільного обов'язку
У попередніх главах підручника вже йшлося про цивільне право як галузь національного права. Водночас згадувалися й цивільні права та обов'язки як елементи цивільних правовідносин. Оскільки у цивілістиці традиційно має місце вживання й того, й іншого терміна, тут і далі цивільне право, яке належить учаснику цивільних відносин, буде позначатися як "цивільне право у суб'єктивному сенсі" або як "суб'єктивне цивільне право".
Отже, цивільне право як суб'єктивна категорія - це можлива поведінка правомочної особи, якій відповідає міра належної поведінки зобов'язаної особи.
Суб'єктивне цивільне право слід відрізняти від правоздатності.
Основні відмінності між цими категоріями полягають, зокрема, у такому:
1) правоздатність є загальною абстрактною можливістю мати права і обов'язки. Суб'єктивне право конкретне і означає наявність конкретних правомочностей стосовно цілком визначених благ;
2) правоздатність невідчужувана, а суб'єктивне право може передаватися іншій особі;
3) правоздатність є невід'ємною властивістю учасника цивільних відносин, а суб'єктивне право виникає, змінюється або припиняється за наявності певних обставин (юридичних фактів).
Традиційно суб'єктивне цивільне право характеризується через так звану "тріаду" можливостей. Згідно з цією характеристикою наявність цивільного права означає для правомочної особи:
1) можливість поводитися певним чином;
2) можливість вимагати певної поведінки від інших осіб;
3) можливість отримати захист порушеного права за допомогою суду, державних органів тощо.
Наприклад, власник має можливість здійснювати своє право власності, не вдаючись до допомоги інших осіб. Він також має право вимагати, щоб інші особи не перешкоджали йому в здійсненні повноважень володіння, користування, розпорядження його майном. Нарешті, в разі порушення його права власності (наприклад позбавлення можливості користуватися річчю, спроба привласнення його майна тощо) він може звернутися до суду з позовом про усунення перешкод в здійсненні права користування річчю, про повернення її з чужого незаконного володіння тощо.
Крім поняття "цивільне право" цивільне законодавство використовує також поняття "цивільний інтерес".
Цивільний інтерес - це об'єкти цивільних прав, блага, прагнення особи, які не визначені законом або угодою сторін як цивільні права, але є предметом цивільних відносин. Прикладом цивільного інтересу може бути заінтересованість кредиторів фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, у збереженості її майна для подальшого задоволення боргових вимог.
Цивільний обов'язок - це адресована зобов'язаній особі вимога певної поведінки, що відповідає умовам договору, закону або іншій нормі цивільного права. Він може бути також визначений як міра належної поведінки зобов'язаної особи.
Обов'язок може бути активного і пасивного типу. Обов'язок активного типу полягає у вимозі до зобов'язаної особи вчинити певну дію. Внаслідок невиконання цих дій застосовуються санкції, передбачені законом або договором. Обов'язок пасивного типу грунтується на існуванні правової заборони здійснювати певні дії. Зобов'язана особа повинна утримуватись від здійснення заборонених дій під страхом застосування правових санкцій. Заборона може бути прямою або непрямою. Так, пряма заборона має місце, коли йдеться про обов'язок наймача жилого приміщення не порушувати правила користування приміщенням, правила внутрішнього розпорядку гуртожитку тощо. Непряма заборона має місце у разі, коли вона слідує з самої суті відносин. Наприклад, з права власності випливає обов'язок пасивного типу для всіх третіх осіб - не порушувати права власника. Слід мати на увазі, що пряма заборона зазвичай має місце у вже існуючому зобов'язанні (правовідносинах). Непряма - може бути у правовідносинах, що вже існують, але може також слугувати правовстановлюючим або правостворюючим юридичним фактом.
Здійснення цивільних прав
Під здійсненням цивільного права слід розуміти реалізацію тих можливостей, які передбачені змістом суб'єктивного цивільного права. Здійснення суб'єктивного цивільного права може відбуватися шляхом вчинення як фізичних, так і юридичних дій. Наприклад, власник користується майном, що належить йому (фактична дія), або продає його (юридична і фактична дія).
Розглядаючи питання здійснення цивільних прав, слід враховувати кілька принципово важливих положень.
По-перше, уповноважена особа здійснює своє цивільне право вільно, на власний розсуд, тобто сама вирішує, здійснювати чи не здійснювати право, що їй належить, визначаючи при цьому строк, порядок, характер дій, що вчиняються нею для здійснення права. Вона ж вирішує, відмовитися їй від цих прав чи ні. Наприклад, спадкоємець може здійснити своє право на прийняття спадщини протягом шести місяців після її відкриття, звернувшись з відповідною заявою в нотаріальну контору або здійснивши дії, які свідчать про те, що він прийняв спадщину. Однак його не можна примусити прийняти спадщину. Його також не можна примусити прийняти спадщину протягом коротшого строку, наприклад через один місяць після того, як відкриється спадщина, тощо.
По-друге, деякі суб'єктивні цивільні права можуть водночас бути і цивільними обов'язками. Наприклад, особа, що є власником будинку - пам'ятки архітектури або історії, не тільки має право здійснювати своє право власності, а й як власник зобов'язана вживати заходів щодо забезпечення збереження цього будинку, його ремонту, утримання тощо. В таких випадках до
Loading...

 
 

Цікаве