WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Представництво з перевищенням повноважень. Інші форми встановлення й реалізації цивільних прав і обов'язків через інших осіб - Реферат

Представництво з перевищенням повноважень. Інші форми встановлення й реалізації цивільних прав і обов'язків через інших осіб - Реферат

також наявність та зміст повноваження;
3) виступ комісіонера від власного імені зумовлює те, що його обов'язком є не тільки укладення угоди, а й її виконання. Виконання ж представником укладеної ним угоди не є обов'язковим.
Представництво і звичайне посередництво. Від звичайного посередництва представництвовідрізняється таким:
1) представник шляхом власного волевиявлення вчиняє правочин замість особи, яку він представляє. Посередники ж не відсторонюють особистої діяльності тих, кому вони учиняють сприяння, їх дії самі по собі не викликають встановлення правового відношення між двома контрагентами. Останні породжують його власними діями, спрямованими на цю мету. Відповідно звичайний посередник не має повноважень і діє від власного імені. Якщо посередник діє від імені іншої особи, він виступає вже не як звичайний посередник, а як представник;
2) посередник, на відміну від представника, обстоює інтереси не одного, а одразу обох контрагентів у рівній мірі і захищає таким чином ще й суспільні інтереси;
3) звичайне посередництво застосовується лише при укладенні правочинів у сфері цивільного обігу між дієздатними особами. Сфера застосування представництва ширша: через представника можливим є як набуття, так і реалізація майнових і немайнових цивільних прав і обов'язків. Крім того, як особа, яку представляють, можуть виступати і недієздатні особи.
Представництво і договір на користь третьої особи. Як і за представництвом, на підставі договору на користь третьої особи для останньої безпосередньо виникають з юридичних дій інших осіб юридичні наслідки. Особа, яка уклала договір на користь іншого, як і представник, діє в інтересах того, на чию користь цей договір складений. Розмежування представництва і договору на користь третьої особи має практичне значення, як правило, для встановлення суб'єкта обов'язку при наданні зустрічного задоволення стороні, яка виконала договір на користь третьої особи. Різниця між ними полягає в такому:
1) особа, яка укладає договір на користь третьої особи, діє не від її. а від власного імені, у зв'язку з чим сама стає стороною відповідного правового відношення;
2) третя особа набуває за договором не всіх прав і обов'язків, що виникають з нього, а лише окреме право вимоги. При представництві усі права та обов'язки з дій представника виникають лише у особи, яку представляють;
3) суб'єкт, який уклав договір на користь третьої особи, діє не в силу повноваження, а лише на підставі свого волевиявлення, а тому між ним і третьою особою ніяких правовідносин не виникає. Натомість представника і особу, яку представляють, пов'язують внутрішні правовідносини представництва.
Найбільші труднощі становить розмежування представництва і покладання виконання обов'язку боржника на третю особу згідно зі ст.528 ЦК, яке водночас має важливе значення, дозволяючи правильно вирішувати питання про можливість застосування до тих чи інших випадків виконання зобов'язання третьою особою норм права про необхідність надавати звіт, про можливість відмови третьої особи від виконання чужого зобов'язання тощо.
Всі випадки виконання зобов'язань замість боржника іншими особами можуть бути об'єднані у три групи:
1) виконання зобов'язання здійснюється третьою особою без спеціального акта покладання на неї цього виконання (безпосередньо в силу закону). Так, зобов'язання перевезення, що прийняте на себе першим перевізником, виконується у відповідних частинах у силу закону наступними перевізниками;
2) виконання зобов'язання третьою особою здійснюється за спеціальним погодженням цієї особи з однією з сторін зобов'язання (наприклад, за договором доручення);
3) виконання зобов'язання здійснюється третьою особою за відсутності всіх наведених вище підстав за власним спонуканням.
Як і за представництвом, особа, на яку покладене виконання обов'язку боржника, своїми юридичними діями виконує чуже зобов'язання, створюючи тим самим безпосередньо для боржника за основним зобов'язанням правові наслідки. Як і представник, виконавець обов'язку пов'язаний певними правовими стосунками, внаслідок яких провадиться виконання лише з однією зі сторін основного зобов'язання. Основний боржник, як і особа, яку представляють, з покладанням виконання на третю особу не виключається з правового відношення, що виконується, і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання третьою особою (крім випадків, прямо зазначених в законі).
Водночас незважаючи на значну подібність представництва і виконання зобов'язання замість боржника іншими особами, останнє не можна розглядати як один з випадків представництва, оскільки між ними існують суттєві відмінності:
1) особа, на яку покладене виконання обов'язку боржника, на відміну від представника, діє від свого імені й виконує власний обов'язок перед боржником, хоча тим самим погашається і борг боржника за основним зобов'язанням;
2) на відміну від представника і особи, яку представляють, третя особа, на яку покладене виконання, і боржник пов'язані між собою правовим відношенням, яке створює економічну підставу для покладання виконання в силу одностороннього волевиявлення боржника.
Представництво і порука. В силу договору поруки поручитель теж виконує обов'язок замість основного боржника з безпосереднім для останнього правовим результатом.
Проте дії представника і поручителя мають свої специфічні особливості:
1) на відміну від представника, поручитель робить це від власного імені;
2) відповідна дія є для поручителя виконанням власного обов'язку перед кредитором, яка виникла в нього з договору поруки;
3) до поручителя, який виконав зобов'язання, на відміну від представника, переходять всі права кредитора за цим зобов'язанням;
4) поручитель, на відміну від представника, діє в інтересах кредитора, а не основного боржника.
Отже, правовідносини представництва не є тотожними жодній іншій формі вчинення правочинів за допомогою третіх осіб. Залежно від особливостей тієї чи іншої форми посередництва розмежування між нею і представництвом можуть стосуватися сфери застосування, суб'єктного складу, мети, характеру і результату дій посередника як учасника певних правовідносин. При цьому принципова відмінність представництва від усіх інших форм встановлення та реалізації цивільних правовідносин між двома і більше особами за участю третьої особи полягає у характері взаємних суб'єктивних прав і обов'язків. Зовні це проявляється в тому, що лише представник діє від імені іншої особи, реалізуючи своє суб'єктивне право повноваження та виконуючи обов'язок представляти іншу особу
Loading...

 
 

Цікаве