WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Засоби захисту права власності - Курсова робота

Засоби захисту права власності - Курсова робота

Йдеться, зокрема, про забезпечення надійного захисту прав інтелектуальної власності.
Зараз ці питання частково регулюються Законами України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та "Про охорону прав на промислові зразки". Спори, що виникають у зв'язку з застосуванням цих Законів, розглядаються судом, арбітражним або третейським судом, а в деяких випадках розв'язуються в адміністративному або в адміністративно-судовому порядку. "Так, будь-яке рішення Держпатенту України, що стосується заявки, може бути оскаржене протягом трьох місяців від дати одержання рішення чи копії затребуваних патентних матеріалів. Дана скарга має бути розглянута Апеляційною радою Держпатенту України протягом чотирьох місяців від дати надходження в межах мотивів, викладених у скарзі (ст. 22 Закону "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі")" [5;424].
Сучасні українськіправники висловлюють думку, що Цивільний кодекс України потребує суттєвих змін, пов'язаних з розробленням загальних положень щодо охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності, які відповідатимуть нормам і правилам, прийнятим у цивілізованих країнах.
Так, В.Жаров вважає обов'язковим введення в Цивільному кодексі окремого розділу "Захист прав на об'єкти інтелектуальної власності", "…в якому мають бути викладені положення стосовно:
основних засад захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності, де має йтися про рівний захист прав щодо усіх власників прав на такі об'єкти, дано визначення незаконного використання об'єктів інтелектуальної власності, а також зазначено, які заходи може вживати власник прав щодо їх порушника;
непорушності прав на об'єкти інтелектуальної власності;
умов примусового відчуження прав на об'єкти інтелектуальної власності;
можливості звернення до суду за наявності підстав очікувати порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності;
юридичної відповідальності за порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності, де необхідно визначити заходи, які може вимагати від порушника власник прав на вказані об'єкти" [7; 45].
Покищо ж в Україні відсутній "дієвий захист прав на об'єкти інтелектуальної власності з боку держави. Суди загальної юрисдикції, арбітражний чи третейський суди згідно з законодавством та відповідно до своєї компетенції розглядають спори про:
авторство;
встановлення власника охоронного документа і (або) порушення його майнових прав;
встановлення факту використання об'єкту інтелектуальної власності;
право попереднього користування;
укладання та виконання ліцензійного договору;
винагороду або компенсацію автору об'єкта інтелектуальної власності;
визнання охоронного документу недійсним та інше, що стосується питань захисту інтелектуальної власності. Практика розгляду цієї категорії справ у судах загальної юрисдикції виявила певні труднощі, пов'язані з відсутністю відповідного рівня кваліфікації судів та досвіду у вирішенні таких питань" [8; 18].
Певний захист права власності на об'єкти інтелектуальної власності забезпечується також Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції". В.Жаров відносить до порушень права власності на об'єкти інтелектуальної власності такі дії, передбачені цим Законом, як неправомірне використання чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг та ін.; ввдення в оборот під своїм позначенням товару іншого виробника; відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого суб'єкта господарської діяльності і введення його в оборот без зазначення виробника копії та ін.
В разі вчинення таких дій тим чи іншим суб'ктом господарської діяльності "…Антимонопольний комітет накладає на нього штраф у розмірі до 3 % виручки від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо обчислення виручки суб'єкта господарської діяльності неможливо або остання відсутня, тоді штраф накладається у розмірі до 5 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян" [6; 49].
Якщо юридична особа, що порушила в такий спосіб право інтелектуальної власності, не є суб'єктом господарської діяльності, то з неї може бути стягнутий штраф у розмірі до 5 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Якщо порушення права інтелектуальної власності було скоєно громадянином, який займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, то на нього накладається адміністративне стягнення.
Висновки
Цивільно-правові засоби захисту права власності мають на меті відновлення порушеного права, тобто попереднього майнового стану особи, права якої порушено.
До цивільно-правових засобів захисту права власності належать :
витребування майна власником з чужого незаконного володіння;
витребування грошей і цінних паперів на пред'явника ;
захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння ;
інші засоби цивільно-правового захисту права власності.
Цивільний кодекс розрізняє добросовісного і недобросовісного споживача, передбачає різні види витребування майна з чужого незаконного володіння.
За сучасних умов в Україні великого значення набуває захист права інтелектуальної власності. Дана проблема ще не є достатньо врегульованою в цивільному законодавстві України.
Додаток №1
Договір № 5
підряду з тимчасовим трудовим колективом
м. Івано-Франківськ "20" жовтня 1999 р.
ЗАТ "Ніка", надалі "Замовник", в особі Петренка А.А., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, і тимчасовий трудовий колектив, надалі ТТК, в особі Дмитренка Б.Б., що діє на підставі рішення загальних зборів ТТК, з іншої строни, надалі Сторони, уклали даний договір про наступне:
1. Предмет договору
1.1. ТТК бере на себе зобов'язання виконати роботи з ремонту приміщення офісу ЗАТ "Ніка" відповідно із завданням Замовника.
1.2. ТТК виконує роботи і здає Замовникові результати робіт згідно з технічним завданням.
1.3. Термін виконання робіт:
початок "1" листопада 1999 р.,
кінець "30" листопада 1999 р.
ТТК має право дотермінового виконання робіт.
1.4. Результати робіт подаються Замовникові у вигляді відремонтованого приміщення офісу.
1.5. Роботи вважаються виконаними, у встановлений в даному договорі термін, після підписання акта прийомо-здавання представником Замовника і Дмитренком Б.Б.
2. Права та обов'язки Замовника
2.1. Для виконання робіт Замовник забезпечує ТТК необхідними приміщеннями, коштами, матеріалами, обладнанням.
2.2. Замовник встановлює форму звітності про виконану роботу.
2.3. Замовник зобов'язаний прийняти кінцевий результат робіт в термін 5 днів з часу повідомлення ТТК про готовність.
2.4. У випадку виявлення відхилень від умов
Loading...

 
 

Цікаве