WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Види права власності залежно від числа власників. Особливості права спільної власності. Право спільної часткової власності. Право спільної сумісної вл - Реферат

Види права власності залежно від числа власників. Особливості права спільної власності. Право спільної часткової власності. Право спільної сумісної вл - Реферат

Види права власності залежно від числа власників. Особливості права спільної власності
Поняття і види права спільної власності
Майно може належати на праві власності не одній, а кільком особам одночасно. В такому разі виникають відносини спільної власності.
Право спільної власності - це право двох і більше осіб на один і той же об'єкт, який може складатися з однієї речі або з їх сукупності. Ці речі можуть бути подільними або неподільними, однак як об'єкт права власності вони створюють єдине ціле. Тому право власності кожного учасника спільної власності поширюється на весь об'єкт, а не на його частину.
З поняттям права спільної власності пов'язані категорії "ідеальна частка" і "реальна частка".
Ідеальна частка - це частка у праві на річ. Наприклад, якщо дві особи мають у рівних частках право спільної власності на річ, то кожній з них належить не половина речі, а половина права на цю річ.
Реальна частка визначається при припиненні права спільної власності і поділі речі. У цьому випадку йдеться саме про право на частину речі.
Слід мати на увазі, що співвласники можуть визначити порядок користування спільною річчю без визначення реальних часток. У цьому разі право спільної власності не припиняється, кожний зберігає свою частку в праві на річ.
Проілюструємо це таким прикладом.
Двом братам на праві спільної власності належить будинок, перший поверх якого кам'яний, а другий - дерев'яний. За угодою між ними один з братів користується першим, а інший - другим поверхом. Якщо за невідомих обставин другий поверх згорить, ризик випадкової загибелі речі ляже на обох власників: загальний розмір будинку поменшає, але обидва зберігають частку у праві на вцілілу частину будинку. Отже, той з братів, який користувався дерев'яною частиною будинку, зберігає право користування першим поверхом. Якщо ж верхня частина будови з випадкової причини буде знищена після того, як будуть визначені реальні частки і відбудеться поділ будинку, то власник другого поверху не зможе претендувати на вцілілу частину будинку. Як власник він несе ризик випадкової загибелі речі.
Стаття 3 Закону "Про власність" зняла обмеження, що існували раніше в законодавстві щодо суб'єктного складу учасників, спільної власності. Тепер можливе виникнення відносин спільної власності за участю громадян, юридичних осіб і держави, тобто незалежно від форми власності.
Види спільної власності. Спільне майно може належати сторонам на праві спільної часткової власності чи на праві спільної сумісної власності.
Спільна часткова власність має місце тоді, коли частка співвласників у праві власності на спільне майно (ідеальну частку) чітко визначена наперед. Якщо законом або угодою учасників спільної власності не передбачене інше, то до спільного майна застосовується правовий режим саме спільної часткової власності (ст.355 ЦК). Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (ст.356 ЦК).
При спільній сумісній власності розміри часток заздалегідь не значені, хоча і припускається, що вони рівні. Спільна сумісна власність виникає у випадках, безпосередньо передбачених у законом (наприклад, спільна сумісна власність подружжя), а також на підставі угоди учасників спільної часткової власності.
Особливістю суб'єктного складу правовідносин спільної власності є велика кількість її учасників. У зв'язку з цим правовідносин виникають не тільки між власником і невласником, а й між піввласниками. У літературі розрізняють зовнішні правовідносини
спільної власності (між співвласниками з однієї сторони і невласниками - з іншої) та внутрішні правовідносини спільної власності (між самими власниками).
Змістом внутрішніх правовідносин спільної власності є право кожного із співвласників щодо володіння, користування і розпорядження спільною річчю й обов'язок кожного із співвласників погоджувати свою поведінку щодо володіння, користування і розпорядження спільною річчю з іншими співвласниками2, тобто кожен із співвласників при здійсненні права спільної власності зобов'язаний не тільки не перешкоджати один одному в здійсненні повноважень права спільної власності, а й погоджувати свою поведінку щодо володіння, користування І розпорядження спільним майном з іншими співвласниками.
Право спільної часткової власності
Спільна часткова власність може виникати в силу будь-яких підстав, не заборонених законом.
Зокрема підставами виникнення права спільної часткової власності можуть бути:
1) спільне створення двома або більше особами спільної речі або її переробка, крім випадків, передбачених законом (ст.ст.331, 332 ЦК, ч.2 ст. 17 Закону "Про власність");
2) одержання плодів, продукції або доходів від спільного майна, якщо ці плоди, продукція або доходи не розділені між учасниками спільної часткової власності (ст.359 ЦК);
3) придбання декількома особами неподільної речі;
4) угода подружжя (колишнього подружжя) про визначення розміру часток у спільній сумісній власності або рішення суду про визначення розміру часток неподільної речі, що належать подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності;
5) шлюбний договір, яким встановлено режим спільної сумісної власності для того чи іншого майна;
6) відчуження власником частки у праві власності на річ;
7) спадкування двома або більше особами за умови, що успадковане майно не розділене між спадкоємцями.
Цей перелік не є вичерпним. Тому можливі й інші підстави виникнення права спільної часткової власності, наприклад, у разі приватизації квартири (будинку), коли члени сім'ї домовляються, що приватизована квартира (будинок) належатиме їм на праві спільної часткової власності (ст 8 Закону від 19 червня 1992 р "Про приватизацію державного житлового фонду"); виконання договору про спільну діяльність (ст. 1130 ЦК).
Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо Інше не встановлено домовленістю співвласників або законом.
Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного Із співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.
Співвласник має право
Loading...

 
 

Цікаве