WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Співучасть у злочині - Курсова робота

Співучасть у злочині - Курсова робота

частини ККУ, яка передбачає злочин вчинений виконавцем. Особливості правової оцінки діянь цих співучасників є те, що вона потребує ще й обов'язкової вказівки на відповідну частину ст. 27 ККУ. Це обумовлено тим, що з одного блоку, організатор, підбурювач та посібник, як правило, самі безпосередньо не виконують об'єктивної сторони злочину, а з іншого боку, цих ознак не достатньо для визначення характеру і ступеня участі вказаних співучасників у вчиненні злочину. Ознаки, описані у ч.ч. 3,4,5 ст. 27 ККУ, є своєрідним юридичним з'єднувачем організатора, підбурювача та пособника з діями виконавця в рамках інституту співучасті.
Зазначені положення щодо правової оцінки діянь співучасників стосується також ситуації співучасті у злочинах із спеціальним суб'єктом.
Правила кваліфікації діянь організатора, посібника та підбурювача визначені у ч. 2 ст. 29 ККУ, не поширюється на випадки, коли вони однозначно були співвиконавцями злочину. За таких обставин їх дії слід кваліфікувати за ст. Особливої частини ККУ, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, без посилання на ст. 27 ККУ. Якщо винна особа при вчиненні одних злочинів була виконавцем, а при вчиненні інших - тільки організатором, підбурювачем чи пособником, останні злочини треба кваліфікувати окремо з посиланням на відповідну частину ст. 27 ККУ. У положення ч. ч. 3 та 5 ст 29 ККУ реалізується принцип індивідуальної відповідальності співучасників. Відповідно до цих положень можлива різна відповідальність співучасників, у тому числі організатора, підбурювача та пособника, з одного боку виконавця - з іншого обставинами, які зумовлюють такурізницю є:
1) ознаки, що характеризують особу окремого співучасника злочину;
2) розходження у змісті умислу співучасників щодо обставин, які обтяжують відповідальність і передбачені у статті Особливої частини ККУ як ознаки злочину, що впливають на кваліфікацію дій виконавця;
3) не охоплення змістом співучасників вчиненого виконавцем.
Ознаки, що характеризують особу окремого співучасника злочину, ставляться ввину лише цьому співучасникові. Це означає, що такі ознаки незалежно від їх характеру (обтяжують вони відповідальність чи пом'якшують її) не можуть впливати на відповідальність інших співучасників навіть за умови, що вони охоплювались їх умислом. Такими ознаками можуть бути повторне вчинення злочину певним співучасником, його особливий психологічний стан, соціальний статус, мотивація дій тощо.
За умови розходження у змісті умислу співучасників, щодо інших обставин, які обтяжують відповідальність і передбачені у статтях Особливої частини ККУ як ознаки злочину, що впливають на кваліфікацію дій виконавця, вони ставляться у вину лише співучаснику, який усвідомлював ці обставини. Так, кваліфікуючі ознаки, які характеризують підвищену суспільну небезпеку одержання чи давання хабара (вимагання, важки або особливо великий розмір, відповідальне чи особливо відповідальне становище особи яка одержала хабар), треба інкримінувати у вину іншим співучасникам, якщо ці обставини охоплювалися їхнім умислом.
Співучасники несуть відповідальність лише за діяння, вчинені в межах згоди (домовленості), що відбулася між ними. Відхилення від такої домовленості може призвести до ситуації, за якої вчинення виконавцем не підпадає під ________________ співучасті. Йдеться про ексцес виконавця, тобто вчинення ним діяння, яке не охоплюється умислом інших співучасників. Оскільки у такому випадку між виконавцем і іншим співучасником відсутній об'єктивний зв'язок (єдність умислу) стосовно вчиненого, відповідальність за цей злочин несе тільки його виконавець. Інші співучасники повинні відповідати лише за злочини вчинені виконавцем у межах домовленості з ними. Так правова оцінка дій співучасників при ексцесі виконання характерна для співучасті як у формі спів виконавства так і розподілом ролей. Так, якщо група осіб за попереднім зговором мала намір вчинити крадіжку чи грабіж, а один з їх учасників застосував насильство, небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого, то його дії слід кваліфікувати як розбій, а дії інших осіб - відповідно як крадіжку чи грабіж за умови, що вони безпосередньо не сприяли застосування насильства або не скористалися ним для заволодіння майном потерпілого.
Положення ч. 4 ст. 29 ККУ, відповідно до якої у разі вчинення виконавцем незакінченого злочину інші співучасники підлягають відповідальності за співучасть у незакінченому злочині, обумовлюється зв'язком інших співучасників із вчинюваним злочином через дії (бездіяльність) виконавця, а отже залежністю правової оцінки дій організатора, підбурювача і пособника від дій виконавця і відображає принцип, за якого межі відповідальності співучасників за інших рівних умов не можуть бути мирними від меж відповідальності виконавця. Воно поширюється на випадки закінчення злочинної діяльності виконавця на стадіях як готування до злочину так і замаху на злочин.1
Висновок.
Таким чином, співучасть у злочині характеризується умисною формою вини, що передбачає наявність умислу кожного із учасників стосовно їх власних дій (бездіяльності); наявність умислу стосовно діянь інших співучасників, єдність наміру всіх співучасників вчинити один і то й самий злочин, єдність злочинного інтересу для всіх співучасників, тобто спрямованість їх умислу на досягнення загального злочинного результату.
Єдність наміру всіх учасників (співучасників) щодо спільності їхніх дій і єдиного злочинного результату не означає обов'язкового збігу їх мотивів: злочинна діяльність кожного із співучасників може бути викликана різними спонуканнями.
Список використаної літератури.
Законодавство
1. Конституція України від 28 червня 1996р., К.: 1996р.
2. Конституційний кодекс України від 1 вересня 2001р., К.: "А.С.К.", 2001р.
3. Кримінально-процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, (станом на 1 вересня 2001р.) - К.:, Юрінком Інтер, 2001р.
Література.
1. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів юридичних вузів / М.І. Бажанов. За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташика, В.Я. Тація - Київ - Харків. Юрінком Інтер-Право. 2001р.
2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 / За ред. М.І. мельника, М.І. Хаврашока. - К.: Каннон, А.С.К., 2001р.
3. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів юридичних вузів і фак / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, В.В. Банківський та ін.: За ред. П.С. Мати шевського та ін - К.: Юрінком Інтер. 1999р.
Loading...

 
 

Цікаве