WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Основи земельного права України - Реферат

Основи земельного права України - Реферат

місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому Земельним кодексом.
Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства.
У разі продажу власником своєї земельної частки переважне право на її купівлю мають співвласники.
Сільськіта селищні ради народних депутатів створюють на своїй території резервний фонд земель.
Право приватної власності громадян України на землю означає, що тільки вони мають право на одержання у власність земельних ділянок для:
o ведення селянського (фермерського) господарства;
o ведення особистого підсобного господарства;
o будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд (присадибна ділянка);
o садівництва;
o дачного і гаражного будівництва.
Громадяни набувають право власності на земельні ділянки в разі: одержання їх у спадщину; одержання частки землі у спільному майні подружжя; купівлі-продажу, дарування та обміну. Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими радами народних депутатів за плату чи безкоштовно.
Безкоштовно земельні ділянки передаються у власність громадян для:
o ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки;
o ведення особистого підсобного господарства;
o будівництва та обслуговування будинку і господарських споруд;
o садівництва;
o дачного і гаражного будівництва.
За плату передаються у власність громадян для ведення селянського (фермерського) господарства земельні ділянки, розмір яких перевищує середню земельну частку.
Іноземним громадянам та особам без громадянства земельні ділянки у власність не передаються.
7. Користування землею
Користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. Тимчасове користування може бути короткостроковим - до 3 років і довгостроковим - від 3 до 25 років. У разі необхідності ці строки може бути продовжено на період, що не перевищує одного терміну відповідно коротко- чи довгострокового тимчасового користування.
Користування землею на умовах оренди для сільськогосподарських цілей має бути довгостроковим. У постійне користування земля може надаватися радами народних депутатів із земель, що знаходяться в державній власності, а в тимчасове користування - із земель, що знаходяться в колективній і приватній власності, відповідним власником.
8. Оренда землі
У тимчасове користування на умовах оренди земля надається: громадянам України; підприємствам, установам та організаціям; громадським об'єднанням і релігійним організаціям; спільним підпри-ємствам; міжнародним об'єднанням та організаціям за участю українських та іноземних юридичних осіб і громадян; підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам; іноземним державам; міжнародним організаціям; іноземним юридичним особам та особам безч громадянства. Орендодавцями землі є сільські, селищні, міські, районні ради народних депутатів і власники землі. Земля може надаватися в оренду в короткострокове користування до 3 років (для випасання худоби, сінокосіння, городництва, державних і громадських потреб) та довгострокове - до 50 років. Умови використання землі, строки її використання, плата за оренду землі визначаються за угодою сторін та обумовлюються в договорі. Після закінчення строку оренди землі орендатор має переважне право на відновлення договору. А ще орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають переважне право на одержання орендованих земельних ділянок у приватну власність.
Громадяни, які мають земельні ділянки у власності, мають право надавати їх в оренду без зміни цільового призначення на строк до трьох років, а в разі тимчасової непрацездатності, призову на дійсну військову службу до Збройних Сил України, вступу до навчального закладу - до п'яти років. У разі успадкування земельної ділянки неповнолітніми допускається надання цих ділянок в оренду під контролем місцевих рад народних депутатів на строк до досягнення неповнолітнім спадкоємцем /
9. Плата за землю
Закон України "Про плату за землю" від З липня 1992 р. встановлює, що використання землі є платним. Плата за землю існує у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від якості й місцезнаходження земельної ділянки. При цьому власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а орендарі - орендну пла-ту. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, що знаходиться у власності, користуванні, в тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі та землекористувач, у тому числі орендатор. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів і встановлюється у вигляді плати за одиницю земельної площі з розрахунку за рік.
10. Вирішення земельних спорів
Земельні спори розглядаються місцевими радами депутатів, судом, арбітражним судом або третейським судом у порядку, встановленому Земельним кодексом та іншими актами законодавства України.
Майнові спори, пов'язані з земельними відносинами (в тому числі спори про відшкодування збитків і визначення їх розмірів), вирішуються судом, арбітражним судом або третейським судом.
Спори між громадянами, яким належить житловий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка за правом спільної власності, щодо порядку використання й розпорядження земельною ділянкою вирішуються судом.
Спори з приводу розмежування території сіл, селищ, міст, районів, областей вирішуються вищою за Ієрархією радою, а спори з приводу суміжного землекористування громадян розглядаються узгоджувальною комісією, склад якої обирається відповідною радою. У разі недосягнення згоди в узгоджувальній комісії спір за заявою однієї зі сторін розглядається в судовому порядку. Земельні спори розглядаються радами депутатів у 10-денний строк. У разі розгляду складних питань, що потребують спеціальних висновків, спори розглядаються у 20-денний строк.
Земельні спори розглядаються радами депутатів за заявою однієї зі сторін. Вони розглядаються за участю сторін, що їх слід завчасно повідомляти про час і місце розгляду спору.
Рішення рад може бути оскаржено в суд, арбітражний суд у місячний строк.
Використана література:
1. Земельний кодекс України.
2. Основи земельного права. Підручник. - К., 2000.
3. Словник-довідник юриста. - Харків, 2001.
Loading...

 
 

Цікаве